Вирок № 99106014, 23.06.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/4397/18

1-кп/311/26/2021

23.06.21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Рекуненко І.Р.,

за участю прокурора Мітленко С.В.,

захисника Котюкова С.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка кримінальне провадження відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 15.10.2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.289, ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76,104 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік;

2) 05.12.2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.309 КК України до 1 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду від 15.10.2002 року та призначено покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі, початок строку з 21.10.2002 року. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 14.05.2003 року вирок від 05.12.2002 року скасовано, справу направлено на перегляд. Перегляд вироку 21.10.2013 року Василівським районним судом Запорізької області засуджено за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 15.10.2002 року та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, початок строку з 18.10.2002 року. Звільнений з Беленківської виправної колонії Запорізької області №99 на підставі ст.107 КК України згідно постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 08.09.2005 року, умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 1 рік 7 місяців 22 дні;

3) 20.04.2007 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України, до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 23.02.2009 року з Оріхівської виправної колонії Запорізької області №88 по відбуттю строку покарання;

4) 30.04.2010 року Василівським районним судом за ст.198 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік;

5) 08.12.2011 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.ст.69,71,72 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна. Звільнений 16.08.2013 року з Софіївської виправної колоній Запорізької області №55 по відбуттю строку покарання;

6) 03.03.2014 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.122, ч.2 ст.125, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробувальним строком 2 роки;

7) 27.05.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 03.03.2014 року, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений 18.05.2018 року з Кам`янської виправної колонії Запорізької області №101 по відбуттю строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

12 вересня 2018 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, в місті Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з корисливих мотивів, повторно, з умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом віджиманням металевого листа проник в приміщення павільйону, що розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через віконний отвір перекидав метал, який знаходився в середині павільйону і належить ОСОБА_3 , частину металу помістив в полімерну кольорову сумку, частину металу скрутив металевим дротом, але не довів свій злочинний намір до кінця з незалежних від його волі причин, так як на місці пригоди був виявлений потерпілим ОСОБА_3 , який в свою чергу викликав працівників поліції охорону Василівського МВ УПО в Запорізькій області і передав їм затриманого на місці злочину ОСОБА_1 . Своїми злочинними діями ОСОБА_1 намагався викрасти брухт чорного металу загальною масою 136 кілограм 775 грам, чим міг спричинити потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 761 гривень 84 копійки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, не визнав у повному обсязі, заперечує проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та в судовому засіданні пояснив, що 12.09.2018 року ввечері він йшов по вулиці Таврійська в м.Дніпрорудне та пішов у приватний сектор в пошуках роботи і додаткового заробітку. Проходячи повз металевого павільйон, який стояв на земельній ділянці № НОМЕР_1 , побачив вивіску «гральні автомати», зупинився біля чоловіка, з яким стояли спілкувалися. Потім підійшли працівники поліції та намагалися його силоміць затягнути всередину металевого павільйону. Однак він пручався та всередину павільйону не заходив, ніяких металевих виробів викрадати наміру не мав. Через 10 хвилин на місце, до павільйону приїхав потерпілий ОСОБА_3 . При цьому вказує, що вікна в павільйоні були розбиті, хто мав намір викрадати речі потерпілого, йому не відомо. Вважає себе невинуватим у вчиненні інкримінованого злочину та просить виправдати..

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України, його вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового розгляду даного кримінального провадження наступними доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що 12.09.2018 року він знаходився на засіданні сесії Дніпрорудненської міської ради, де приймав участь як депутат міської ради. У перерві між засіданнями, ввечері, коли вийшов із зали засідань та побачив чисельні пропущені дзвінки на свій телефоні від тещі ОСОБА_4 , яка мешкає по АДРЕСА_3 . Він відразу їй зателефонував та вона повідомила, що у металевому павільйоні хтось ходить. Він відразу зателефонував у підрозділ охорони, так як земельна ділянка № НОМЕР_1 , на якій розташований павільйон належить тестю та попросив охорону приїхати на місце, а також сам, відклавши усі справи, поїхав за вказаною адресою, з`ясувати, що сталося. Коли він приїхав на місце подій, раніше незнайомий ОСОБА_1 знаходився всередині вказаного металевого павільйону, який являє собою торгівельний об`єкт, що складається з двох павільйонів, які щільно розташовані один до одного, зашиті металевими лисами, вікна та двері якого зачиняються. У цьому павільйоні він зберігає належні йому металеві вироби, які залишив собі для вторинного використання та періодично перевіряє їх схоронність. Він задав особі, яка перебувала в павільйоні, запитання що він там робить? та попрохав його вийти. На що чоловік не відповів, а потів вийшов з павільйону, при цьому у особи в руках нічого не було. Потім він ( ОСОБА_3 ) обійшов павільйон та побачив, що металевий лист відігнутий, через який особа проникла у середину та одна частина вікна (дерев`яна рама) виставлена, а біля вікна на землі лежать металеві труби різного діаметра, арматура, також серед металевих виробів був поддон з колесами, які мали намір викрасти та все це майно належить йому. Також він зайшов у павільйон та побачив, що в середині знаходиться складений метал ,який приготовлений для того, щоб винести. Невдовзі приїхали працівники охорони за його викликом та після приїзду яких металеві вироби, які мав намір викрасти ОСОБА_1 , були описані, та чи зважувалися при ньому металеві вироби,, він не пригадує. В судовому засіданні він впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 , як того чоловіка, який вийшов з середини павільйону та який мав намір викрасти належні йому металеві вироби. Жодних підстав оговорювати ОСОБА_1 він не має ,конфліктів з ним ніколи не було, раніше цю особу не знав. На теперішній час цивільний позов про відшкодування матеріальної, моральної шкоди до обвинуваченого він не пред`являє. Просить обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання на розсуд суду.

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка суду пояснила, що 12.09.2018 року, у вечірній час вона, знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_3 , вийшла на балкон та почула звуки металу, які доносились з земельної ділянки АДРЕСА_2 , яка не огороджена та на якій розташований металевий павільйон. Вона чула, як хтось всередині павільйону ходить та збирає металеві вироби, чула шум заліза. Вона відразу зателефонувати зятю ОСОБА_3 , оскільки там знаходилися належні йому металеві вироби, однак той не відповідав. Через декілька хвилин ОСОБА_3 їй передзвонив та вона йому повідомила про події та попросила приїхати. Самостійно вона до павільйону не підходила, оскільки боялася, вона вдома була одна. Зять ОСОБА_3 приїхав близько о 18 годині, а за ним через декілька хвилин працівники охорони. Вона підійшла до металевого павільйону лише тоді, коли приїхав зять. У її присутності ОСОБА_3 попросив чоловіка вийти з павільйону та чоловік вийшов спокійно та сказав ОСОБА_3 : « ОСОБА_5 , прости!». В руках у цього чоловіка нічого не було. Однак біля вікна павільйону стояла металева тачка, на які лежали металеві труби, а також металеві вироби, скручені мотузкою. Як саме він ці металеві вироби скручував, вона не бачила, вона лише бачила, як ОСОБА_6 виходив з середини павільйону, коли вона з ОСОБА_3 підійшли ближче до павільйону. В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 за зовнішніми ознаками впізнала обвинуваченого ОСОБА_1 , як чоловіка, який вийшов з середини павільйону та який мав намір викрасти належні ОСОБА_3 металеві вироби. ОСОБА_6 був одягнений у спортивний костюм чорного кольору, зі вставками зеленого та червоного кольору;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив суду, що працює поліцейським групи реагування Василівського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області, з 2015 року. 12.09.2018 року він ніс службу з ОСОБА_8 . Обвинуваченого ОСОБА_1 він раніше не знав та познайомився з ним при таких обставинах. На місце подій за адресою: вул..Таврійська м.Дніпрорудне вони прибули за повідомленням ОСОБА_3 , з яким укладений договір по здійсненню охорони об`єкта. Коли він з ОСОБА_9 прибули на місце, то побачили, що стоїть жінка, ОСОБА_3 та чоловік на прізвище ОСОБА_6 , який казав, що він йшов зі сторони лісопосадки та вважав, що павільйон нічийний та вирішив туди зайти подивитися. Через деякий час в ході розмови, ОСОБА_6 почав казати, що у павільйон не заходив взагалі.

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює поліцейським водієм групи реагування Василівського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області. 12.09.2018 року він перебував у добовому наряді та ніс службу разом зі своїм напарником ОСОБА_7 . Ввечері, близько о 19 годині подзвонив ОСОБА_3 та повідомив, що чутно скрегіт металу та вважав, що хтось знаходиться у металевому павільйоні за адресою: АДРЕСА_3 , прохав приїхати перевірити. Коли він разом з ОСОБА_7 приїхали за вказаною адресою, побачили три особи: жінку, ОСОБА_3 та чоловіка, який назвався ОСОБА_1 та почав казати, що він йшов зі сторони лісо полоси та думав, що металевий павільйон безхазяйний, казав, що у нього не заходив, прохав відпустити. Біля павільйону стояла клітчана господарська сумка з металом. Вони перерахували ці металеві вироби, оформили документи про їх опис .

- показаннями свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що 12.09.2018 року він знаходився в автомобілі марки «Фольксваген» разом з ОСОБА_11 . У цей день він познайомився із ОСОБА_1 , якого бачив неподалік він цвинтаря та який у посадці набирав землю. Він був одягнений у футболку світлого кольору та шорти чорного кольору. Потім бачив, як ОСОБА_6 підійшов до металевого сарайчика та до нього не заходив. ОСОБА_12 був без огородження, вікна у металевому сараю були забиті. Потім підійшли ще двоє осіб, серед яких був ОСОБА_3 . Яка між ними відбувалася розмова, він не чув, так як знаходився від них на відстані близько 100 метрів. Потім під`їхав службовий автомобіль,.з якого вийшли двоє чоловіків.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , судом досліджені наступні письмові докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 12 вересня 2018 року, складеним слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Кудря К.С., та в якому зазначено, що ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, повідомив, що приблизно о 18-00 годині 12 вересня 2018 року невстановлена особа таємно, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу проникла до металевого павільйону, що розташований на земельній дільниці №73 по вул.Таврійська в м.Дніпрорудне, сума збитку встановлюється (т.1 а.с.82);

- протоколом огляду місця події від 12 вересня 2018 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що об`єктом огляду є: відкрита ділянка місцевості, розташована на дільниці АДРЕСА_2 . Дільниця по периметру не огороджена. На дільниці розташовані два металевих павільйони розміром 5 метрів на 7 метрів, та павільйон 6 метрів на 6 метрів, які між собою зістиковані металом. З території вулиці, павільйон №1 та павільйон №2 відсутня металева огорожа. З правої частини павільйону №1 мається пошкодження у вигляді відігнутості листа металу. Зі сторони дільниці задньої частини металевого павільйону виявлено відсутність вікна розміром 1 метри на 1 метри. Далі в ході огляду встановлено відсутність металевого листа, що з`єднує між собою металевий павільйон №1 та павільйон №2. На підлозі біля металевого павільйону №1 виявлено: металева труба довжиною 2,08 метри діаметром 70 мм, металеві кутки в кількості 3 штуки довжиною 2,04 метри, металева арматура довжиною 2,20 метри, металева труба довжиною 2,13 метри діаметром 50 мм, стойки з торговельних стелажів в кількості 2 штуки, стойки з торгівельних палаток в кількості 4 штуки, довжиною 1,15 метри, стойки з торгівельного зонта довжиною 1,44 метри діаметром 25 мм. Також на підлозі виявлено металевий шкребок для очистки снігу, днище торгівельних контейнерів в кількості 2 штуки. На підлозі виявлено пакет синьо-зеленого кольору, в якому міститься фрагмент металу, а саме кутків. Також в ході огляду опертим об металевий павільйон виявлено метал, який з`єднаний між собою алюмінієвою проволкою в 2 згортки. В одному з`єднані містяться уголки довжиною приблизно 1,2 метри в кількості 4 штуки, 2 труби довжиною 1 метр. В згортці №2 маються металеві стойки зі стелажа в кількості 3 штуки діаметром 25 мм, довжиною 2,4 метри та 1 труба довжиною 2,8 метри. Зазначені металеві вироби були вилучені ,а саме: металеві труби, арматура, стойки з торгівельних стелажів, стойки з торгівельних палаток, стойки з торгівельних зонтів, металеві уголки, днище торгівельних контейнерів, металевий скребок для очистки снігу, фрагменти металевих кутків в пакеті (т. а.с.83-90);

- протоколом огляду (зважування металу) від 17 вересня 2018 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що об`єктом огляду є металеві вироби, які намагався викрасти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 12.09.2018 року у потерпілого ОСОБА_3 . Металеві вироби будуть зважені за допомогою вагів ACS-30, PRICE, чорного кольору. Ваги електронні знаходяться в робочому стані, на задній частині вагів мається напис PRICE COMPUTING SCALE. На передній частині вагів маються кнопки та екран для показування ваги. 1) на ваги поклали металеві швелери, загальною вагою 18,390; 2) на ваги поклали металеву стійку білого кольору, труби, загальною вагою 23,950; 3) на ваги поклали трубу та сумку в середині якого знаходяться металеві кутки, загальною вагою 20,340; 4) на ваги поклали трубу пофарбована в зелений колір, металеві кутки загальною вагою 24,020; 5) на ваги поклали металеві вироби різної довжини, загальна вага – 19,980; 6) на ваги поклали металевий поддон, загальною вагою – 12,760; 7) на ваги поклали металевий поддон, загальною вагою – 17,335. За допомогою ваг проведено 7 зважувань металевих виробів, загальна маса металевих виробів склала 136 кг 775 грамів. Огляд відбувався за участю двох понятих та в присутності ОСОБА_1 . Доповнень, заяв, зауважень від учасників слідчої дії не надходило (т.1 а.с.91-103);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 жовтня 2018 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 за зовнішніми рисами обличчя, а саме: по формі очей, зачіски та лінії бров впізнав на фотознімку особу під №4 ( ОСОБА_1 ) чоловіка, який намагався скоїти крадіжку металевих виробів з його павільйону 12.09.2018 року у вечірній час (т.1 а.с.105-106,107);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 вересня 2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 за зовнішніми рисами обличчя, саме: по формі носа, голови та губ, впізнала на фотознімку особу під №2 ( ОСОБА_1 ), чоловіка який 12.09.2018 року у вечірній час намагався викрасти металеві вироби у її зятя, а також який знаходився в середині павільйону до приїзду її зятя ОСОБА_3 та охорони (т.1 а.с.108-109,110);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 за зовнішніми рисами обличчя, саме: по формі носа, бров та губ, впізнав на фотознімку особу під №1 ( ОСОБА_1 ) впізнав ОСОБА_1 , який намагався 12.09.2018 року викрасти металеві вироби у ОСОБА_3 в м.Дніпрорудне (т.1 а.с.111-112,113);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06 жовтня 2018 року, свідок ОСОБА_7 за зовнішніми рисами обличчя, а саме: по формі носа та губ, впізнав на фотознімку особу під № 3 ( ОСОБА_1 ) чоловіка, який назвався ОСОБА_1 та намагався викрасти металеві вироби у ОСОБА_3 12.09.018 року (т.1 а.с.114-115,116);

- висновком судового експерта відділу товарознавчих досліджень та оціночної діяльності Запорізького НДЕКЦ МВС України Прокопенко М.А. від 10.10.2018 року за № 10-1289, з якого вбачається, що ринкова вартість брухту чорного металу загальною масою 136 кг. 775 гр. на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 12.09.2018 року, може складати 761 гривень 84 копійок (т.1 а.с.130-132,144);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 листопада 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , та з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 під час досудового розслідування детально повідомляв про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення корисливого характеру по даному кримінальному провадженню. Зауважень під час проведення слідчого експерименту від учасників даної слідчої дії не надходило (т.1 а.с.117-118,120-122);

Диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 17 листопада 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_3 було відтворено в судовому засіданні 10.10.2019 року та оглянуто судом та всіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження (т.1 а.с.119);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17 листопада 2018 року за участю свідка ОСОБА_4 та з якого вбачається, що свідок ОСОБА_4 під час досудового розслідування при проведенні даної слідчої дії детально повідомляла про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення корисливого характеру по даному кримінальному провадженню. Зауважень під час проведення слідчого експерименту від учасників даної слідчої дії не надходило, а також стосовно здійснення будь-якого психологічного, фізичного тиску свідком ОСОБА_4 не повідомлялося (т.1 а.с.123-124,126-127);

Диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 17 листопада 2018 року за участю свідка ОСОБА_4 було відтворено в судовому засіданні 10.10.2019 року та оглянуто судом та всіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження (т.1 а.с.125).

- речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнані наступні речі та предмети, а саме: металеві труби, кутки, конструкції торгового обладнання, молоток, скребок для очистки снігу, піддон для контейнерів, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 зберігальною розпискою від 12.09.2018 року (т.1 а.с.90); 136 кг 775 гр. брухту чорного металу, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 зберігальною розпискою від 17.09.2018 року (т. 1 а.с.104,145,146).

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст.ст.84-88 КПК України, суд вважає, що зібрані у провадженні та досліджені в судовому засіданні вищевикладені докази являються допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та підстав їм не довіряти, не має, як не має й підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на менш тяжкий склад злочину.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази у їх сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного об`єднаного кримінального провадження, а також про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України.

Сукупність наведених і вивчених в судовому засіданні доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочинного діяння і, аналізуючи наведені докази у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Суд критично приймає показання свідка захисту ОСОБА_10 , оскільки вони спростовуються дослідженими судом під час судового слідства матеріалами справи, зокрема, показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , які пояснили, що ОСОБА_1 безпосередньо у їх присутності вийшов з павільйону, у якому вже були складені та скручені дротом металеві вироби, приготовлені для того, щоб їх винести; слідчими експериментами за участю потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , які детально повідомили про обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення корисливого характеру; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які повідомили, що на їх питання ОСОБА_1 , повідомляв, що вважав цей павільйон безхазяйним та вирішив поцікавитися, що там всередині та при огляді павільйону бачили зовні, що відігнутий металевий лист, через який особа проникала всередину а біля пошкодженого вікна лежали металеві вироби, які намагалися викрасти; протоколом огляду місця події, у якому відображено відсутність вікна розміром 1м х 1м зі сторони дільниці задньої частини металевого павільйону та встановлено відсутність металевого листа,що з`єднує між собою металевий павільйон № 1 та павільйон № НОМЕР_2 ; протоколом огляду та зважування металу від 17.09.2018 року, в ході якого в присутності ОСОБА_1 та за участю двох понятих здійснено зважування металевих виробів, які мав намагався викрасти ОСОБА_1 з металевого павільйону та під час проведення вказаної слідчої дії зауважень від учасників, у тому числі ОСОБА_1 не надходило.

Судом досліджено подані стороною обвинувачення докази, а також оцінено заперечення захисту на предмет їх достатності та обґрунтованості. Під час постановлення вироку в нарадчій кімнаті проведено детальний аналіз показань обвинуваченого у взаємозв`язку із наданими доказами, оцінено такі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення Закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Під час розгляду даного об`єднаного кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів, передбачений ч.2 ст.22 КПК України, безпосередньо дослідив подані докази, оцінив їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом.

Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись Законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази у їх сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, суд приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного об`єднаного кримінального провадження, а також про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочинного діяння, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.ст.317,321 ЦК України, власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Його право приватної власності є непорушним та захищається державою. Таким чином, право власності потерпілого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні було порушено незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_1 .

Суд вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_1 в частині заперечення своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с.15, ч.3 ст.185 КК України, вони не відповідають дійсності і уявляють собою спробу обвинуваченого полегшити свою участь та є обраним ним способом захисту від пред`явленого обвинувачення, яким він вправі скористатися. Такий висновок ґрунтується на аналізі досліджених доказів, які в сукупності, підтверджують фактичні обставини справи, що викладені у вироку, а дані, які містяться в протоколах слідчих дій, детальних показаннях потерпілого ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 - підтверджують і доповнюють обставини вчиненого ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, і відповідають іншим доказам по справі.

Згідно з роз`ясненнями п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23 грудня 2005 року, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Проаналізувавши всі вищевказані та досліджені у судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у зв`язку з чим приймає їх до уваги при постановленні вироку.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо невизнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) суд розцінює як спосіб захисту, метою якого є уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України, кваліфікується, як тяжкий злочин.

Таким чином, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України як: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання:

ОСОБА_1 на теперішній час ніде не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, статусу безробітного немає, проте має постійне місце реєстрації та визначене місце проживання: за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, стійкі соціальні зв”язки у ОСОБА_1 відсутні: він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб він немає, на обліку у лікарів нарколога, психіатра ОСОБА_1 не перебуває, інвалідом певної групи не являється, хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом певної групи не являється.

Крім того, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, а також злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, злочини проти життя та здоров`я особи, судимість за які у встановленому законом порядку на теперішній час не зняті і не погашені, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та знову, невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі (через три місяці) знову вчинив корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення протиправних злочинних корисливих діянь, про стійкість його злочинного умислу та небажання ставати на шлях виправлення.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 суд відносить рецидив злочину.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

На теперішній час потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду відшкодовано шляхом повернення викраденого майна працівниками поліції, цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 до теперішнього часу не заявлено.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.185 КК України не визнав, що є його правом, але, разом з тим, він у скоєному не розкаявся, протягом усього часу судового розгляду вибачення у потерпілого ОСОБА_3 не попросив. Така поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про те, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних тяжких злочинів, у тому числі злочинів проти власності, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі, вчиняючи злочини невздовзі після звільнення, жодного належного висновку відносно неправомірності та злочинності своїх дій, не зробив, а тому, він не втратив свою суспільну небезпечність.

Суд також враховуються вимоги ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Під час судового розгляду, детально проаналізувавши роль обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, поведінку після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 буде призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, мотиви, мету, умисну форму вини, а також приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинного діяння та наслідки, які настали, та при призначенні покарання суд також враховує наступні обставини.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення корисливого характеру, приймаючи до уваги його вік, матеріальний та сімейний стан, характеризуючі відносно нього матеріали, а також враховуючи позицію потерпілого ОСОБА_3 , який просить покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити на розсуд суду, а також приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_1 чисельних судимостей за вчинення протиправних злочинних діянь, які на теперішній час не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, а також враховуючи характер та обставини вчинення ним тяжкого злочину, відсутність каяття у скоєному, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, із визначенням йому покарання, наближеного до мінімального строку, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України, за якою ОСОБА_1 притягується до відповідальності, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для застосування положень ст.ст. 69,75,76 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_3 не заявляв, матеріальна шкода в розмірі 761,84 грн. потерпілому відшкодована повністю шляхом повернення викраденого майна ОСОБА_3 працівниками поліції.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.124, ст.126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи №10-1289 від 10.10.2018 року в сумі 286,00 гривень (т.1 а.с.144).

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України, а саме: металеві труби, кутки, конструкції торгового обладнання, молоток, скребок для очистки снігу, піддон для контейнерів, а також 136 кілограм 775 грам брухту чорного металу, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 , - суд вважає необхідним залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 ,за належністю.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 в ході досудового розслідування у вигляді домашнього арешту відповідно до ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 22 листопада 2018 року на теперішній час сплив, будь-яких клопотань про обрання запобіжного заходу прокурором не заявлено, та приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_1 , яким під час судового розгляду належним чином виконувалися свої процесуальні обов`язки, суд до набрання вироком законної сили вважає за можливе не обирати стосовно обвинуваченого запобіжний захід.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання після звернення даного вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - процесуальні витрати, пов`язані з проведенням у даному кримінальному провадженні судової товарознавчої експертизи №10-1289 від 10.10.2018 року(т.1 а.с.144) в сумі – 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 00 копійки.

Речові докази у даному кримінальному провадженні – металеві труби, кутки, конструкції торгового обладнання, молоток, скребок для очистки снігу, піддон для контейнерів, які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 , згідно розписки від 12.09.2018 року (т.1 а.с.90) - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 ,за належністю.

Речові докази у даному кримінальному провадженні - 136 (сто тридцять шість) кілограм 775 грам брухту чорного металу, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 , згідно розписки від 17.09.2018 року (т.1 а.с.104,145,146) - залишити у розпорядженні потерпілого ОСОБА_3 , за належністю.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО