Ухвала суду № 99105769, 17.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10908/21

Провадження № 1-кс/234/5342/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 серпня 2021 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

Головуючого- слідчого судді Переверзевої Л.І.,

секретаря – Горбатової Л.І.

прокурора – Ільєнко А.Є.

захисника – адвоката Боброва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції Бажана О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська, Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого, останній раз 10.08.2021 вироком Краматорського міського суду за ст. 395, ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки, відносно якого 26.02.2021 до Мар`їнського районного суду Донецької області спрямовано обвинувальний акт за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції Бажана О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 27.07.2021 приблизно о 10.40 год. ОСОБА_1 знаходився біля в`їзду до ТОВ «Колгоспний ринок» по вул. М. Приймаченко в м. Краматорськ.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_1 , побачив припаркований білля в`їзду до ТОВ «Колгоспний ринок» по вул. М. Приймаченко в м. Краматорськ автомобіль «ГАЗ 3302» реєстраційний номер НОМЕР_1 , вікна якого були відчинені. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у автомобіль, що є сховищем, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 рукою відчинив, двері кабіни та проник до автомобіля «ГАЗ 3302» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є сховищем, з якого викрав чуже майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 , а саме:

- мобільний телефон торгової марки «HUAWEI» лінійки «Р smart Z», моделі «STK-LX1» 4/64 Gb, в корпусі синього кольору, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вартістю 3 372 гривні 50 копійок.

Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 3 372 гривні 50 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої за повторно, поєднаної з проникненням у сховище, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

16.08.2021 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: : заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом ОМП від 27.07.2021, протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_1 , протоколом огляду предмету за участю потерпілого ОСОБА_2 , висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи, матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Запобіжні заходи - це превентивні заходи процесуального примусу попереджувального характеру, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки.

У відповідності до ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також метою застосування запобіжних заходів є запобігання спробам вчинити дії, або не виконувати покладені на підозрюваного, обвинуваченого процесуальні обов`язки.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років позбавлення волі.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі буде:

-переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, проживає на території м. Краматорськ, Донецької області, зазначений населений пункт знаходиться неподалік зони розмежування із тимчасово непідконтрольними Україні територіями так званої «ДНР», враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення антитерористичної операції та операції об`єднаних сил, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та взагалі виїхати за межі України, у зв`язку із чим інші, більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання. Аналогічних висновків ЄСПЛ дійшов у справах «Ілійков проти Болгарії», та «Летельє проти Франції».

-незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від подальшого покарання чи спотворення об`єктивної картини може впливати на потерпілого, може спробувати переконати або домовитись, або залякати його, щодо надання неправдивих свідчень.

-вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 був раніше неодноразово судимий, не має тісних соціальних зв`язків, ніде не працює та наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Застосування більш м`яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано прокурором.

Зокрема, зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, такий запобіжний захід у виді як особисте зобов`язання, не здатен забезпечити дієвість кримінального провадження та запобігти ризикам, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в даному випадку не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_1 , з огляду на наявність високої ступені ризику переховування від органів досудового розслідування, суду, наявність якого обґрунтована вище.

Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 3 ст. 177 КПК України, то застосування більш м`якого запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 , окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, існує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також, той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного ОСОБА_1 .

Беручи до уваги вищенаведене, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде достатнім для дотримання ним покладених процесуальних прав та обов`язків на час проведення судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Просили застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 діб.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили його задовольнити.

ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника та вивчивши матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події від 27.07.2021, протоколом допиту потерпілого від 28.07.2021 року, протоколом огляду предмету за участю ОСОБА_1 , від 05.08.2021 року, протоколом огляду предмету за участю потерпілого ОСОБА_2 від 06.08.2021 року, висновком експерта за результатами судової товарознавчої експертизи, матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 10.08.2021 року Краматорським міським судом Донецької області постановлено обвинувальний вирок за ст. 395, ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки, та 26.02.2021 до Мар`їнського районного суду Донецької області спрямовано обвинувальний акт за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 враховуючи кількість вчинених ним кримінальних правопорушень, усвідомлюючи, що проти нього постановлено обвинувальний вирок, знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення корисливої спрямованості.

Крім того, суд враховує вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також те, що ОСОБА_1 є особою, небезпечною для суспільства, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.

Також, суд враховує вік підозрюваного ОСОБА_1 , його негативну репутацію, відсутність соціальних зав`язків, відсутність місця реєстрації та законних джерел для існування (відсутність роботи). У суду відсутні будь-які документально підтверджені дані про те, що стан здоров`я ОСОБА_1 перешкоджає обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до статті 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Обставини встановленні в судовому засіданні не дають суду підстав вважати, що до ОСОБА_1 може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого і застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного (підозрюваний не працює, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (міста Краматорськ), без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- утримуватися від спілкування з особами, яких визнано свідками у кримінальному провадженні

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи.

Керуючись статтями 177,178, 183,197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора поліції Бажана О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.10.2021 року, з утриманням в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6».

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним та і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області: код отримувача ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися з м. Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 20 серпня 2021 року.

Слідчий суддяЛ. І. Переверзева