Постанова № 99105583, 20.08.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер:415/1755/21

Номер провадження: 2-а/225/24/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2021 р. місто Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Скиба М.М.,

за участі секретаря Савченко О.О.,

представника відповідача Салманова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Торецьк Донецької області у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом представника позивача – адвоката Лисянського Павла Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

21.04.2021 р. до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла адміністративна справа №415/1755/21 за адміністративним позовом представника позивача - адвоката Лисянського П.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1461341 від 05.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності, яка ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області від 18.03.2021 р. передана за підсудністю до Дзержинського міського суду Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що постановою відповідача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Зазначає, що під час розгляду справи були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема і право на правову допомогу. Щодо суті правопорушення зазначає, що ОСОБА_1 поїхала на підконтрольну територію з метою отримання належної медичної допомоги та комплексного медичного обстеження, у зв`язку з підозрою хвороби на пневмонію, у зв`язку з тим, що в ОРДЛО не можливо отримати комплексну медичну допомогу. Представники окупаційних адміністрації РФ в ОРДЛО заборонили виїзд на підконтрольну українському уряду територію. Тобто ОСОБА_1 не мала іншої можливості потрапити до території підконтрольної Україні, крім як через територію Російської Федерації. Але перед тим як прийняти таке рішення вона неодноразово зверталась до представників окупаційної влади з вимогою пропустити її у зв`язку з необхідністю проходження курсу лікування, але дозволу не отримала. Тому була вимушена здійснити перетин державного кордону тимчасово окупованої території України з РФ через пункт пропуску «Успенівка».

Враховуючи викладене, позивач не погоджується з зазначеною постановою, вважає себе невинною, постанову № 143846 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків відповідача фактичним обставинам справи та порушенням положень ст. 268, 283 КУпАП.

27.04.2021 р. справа прийнята до провадження.

Ухвалою від 08.06.2021 р. задоволено клопотання відповідача про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_2 , в частині клопотання про визнання явки позивача до суду обов`язкової -відмовлено.

Протокольною ухвалою від 20.08.2021 р. клопотання представника відповідача про допит в якості свідка особу, яка виявила скоєне позивачем правопорушення свідка ОСОБА_2 - залишено без розгляду, оскільки позивач не підтримував зазначеного клопотання та явки свідка не забезпечив.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

20.05.2021 р. на адресу суду надійшов відзив від Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України, в якому зазначено, що 05 березня 2021 року на ділянці проведення операції об`єднаних сил в межах Донецької та Луганської областей функціонували всі КПВВ про що наявна інформація в Інтернет виданнях та на сайтах Операції об`єднаних сил, а також 05 березня 2021 року окупаційною владою ТОТ України здійснювався пропуск громадян через КПВВ «Станиця Луганська» та КПВВ «Новотроїцьке» про роботу яких та кількість осіб, які здійснили виїзд/в`їзд з/на тимчасово непідконтрольної території постійно інформують в Інтернет виданнях та на сторінках у соціальних мережах Операції об`єднаних сил, сайтах Державної прикордонної служби, Східного регіонального управління та відповідних прикордонних загонів. Позивач, під час перетину державного кордону пояснила, що 05 березня 2021 року через державний корон України на напрямку н.п. Успенка (ТОТ України) – н.п. Матвєєв Курган (РФ), чим порушила Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначених постановою КМУ від 17 липня 2019 року № 815.

При дачі пояснень позивачка не заявила заперечень або зауважень до змісту відібраних пояснень та не надала будь-яких документів, які б стали підставою для звільнення від адміністративної відповідальності. В матеріалах справи навні пояснення позивача, написані нею власноруч, в яких вона підтвердила данні викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, зазначила, що про порядок вихїду з ТОТ України знає, під час виїзду з ТОТ України до РФ заходи оформлення виїзду з ТОТ до РФ представниками ДПС України не здійснювалися, намагання здійснити виїзд з ТОТ України встановленим порядком не підтвердила, скоєне правопорушення та стягнення, яке на неї накладається, не оспорює. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна заява позивача про доведення до неї права на отримання безоплатної правової допомоги. Даною заявою позивач відмовилась від правової допомоги та бажає захищати себе самостійно.

Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити з задоволенні позову за необґрунтованістю.

Відповідач також долучив до відзиву копію заяви ОСОБА_1 про роз`яснення права на правову допомогу, копію пам`ятки про ознайомлення з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, копію пояснень ОСОБА_1 та копію рапорту.

Вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши обставини, повідомлені сторонами, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення №1461341 від 05.03.2021 р. ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.1 ст. 204-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн (а.с.7).

Як убачається із оскаржуваної постанови, 04.03.2021 року о 02 годині 20 хвилин під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через Державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України, яка пояснила, що 04.03.2021 року приблизно о 19 годині 00 хвилин перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску Державний кордон України н.п.Успенка (ТОТ) на напрямку н.п. Успенка (ТОТ) - Матвєєв Курган (РФ) здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації, чим порушила п.3 постанови КМУ № 815 від 17.07.2019 року «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованої території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», тобто скоїла правопорушення, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З копії письмових пояснень від 04.03.2021 року вказано, що позивач потрапила на територію РФ 04.03.2021 р., та не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення,що на неї накладається.

Інформація щодо перетину позивачем кордону України з ТОТ до РФ викладена у копії рапорту ст.прапорщика Заєць О. 04.03.2021 року.

Позивач поставила підпис під викладеними у письмовій формі правами та обов`язками, та підписала заяву про відмову від надання правової допомоги.

Даючи оцінку оскаржуваній постанові суд прийшов до таких висновків.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28.11.2019р. набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019р. № 815 (далі Порядок № 815).

Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку № 815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску н.п. Успенка (ТОТ України)н.п. Матвєєв Курган (РФ).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України» передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема,стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови №1461341 від 05.03.2021 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно вимог ст. 139 КАС України та постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 справа №543/775/17 (провадження №11-1287апп18) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 72, 74, 77, 143, 252, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача - адвоката Лисянського Павла Леонідовича (м. Київ, вул. Хрещатик, 22, а/с145-В), який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луганського прикордонного загону (місце знаходження: м. Лисичанськ, Луганська область, пр. Перемоги, 58, ЄДРПОУ 14321736) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1461341 від 5.03.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення №1461341 від 05.03.2021 року, винесену в.о.начальника групи ІПК віпс (тип А) ВПС «Мілове» імені Віктора Банних Франчук Тетяною Анатоліївною, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Скиба