Рішення № 99105065, 10.08.2021, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/316/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.08.2021смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

при секретарі: Маташнюк О.В.,

за участі позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, їх повернення та скасування державної реєстрації договору оренди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ПСП "Світанок" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загальною площею загальним розміром 6,63га, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,99 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянку № НОМЕР_2 площею 0,64 га кадастровий номер 4822780300:10:000:0131, розташовану в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, шляхом зобов`язання ПСП «Світанок» повернути їй вказані земельні ділянки. Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 122 від 11.04.2000р. між ОСОБА_4 і ПСП «Світанок», зареєстрованого у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2010 за № 04104840009.

Уточнений позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 6,96 га. (фактично складається з трьох окремих земельних ділянок), що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, та належать спадкодавцю відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 02.08.2004 р.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.08.2018 р. за позивачкою ОСОБА_1 , було визнано право власності на земельну ділянку загальним розміром 6.96 га, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,99 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянку № НОМЕР_2 площею 0,64 га кадастровий номер 4822780300:10:000:0131; ділянку № НОМЕР_3 площею 0,33 га кадастровий номер 4822780300:15:000:0161, розташовану в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом, після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказане рішення суду набрало чинності 20.09.2018 р.

03.12.2018 року позивачка зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на дві земельні ділянки, площею 5,9919 га (кадастровий номер: 4822780300:03:000:0042) та площею 0,6395 га (кадастровий номер: 4822780300:10:000:0131).

Перед державною реєстрацією права власності вона попередньо звернулася та отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки з відділу у Доманівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, в якому зазначено, що відсутні обтяження щодо земельних ділянок, але як з`ясувалося, дані земельні ділянки використовує ПСП «Світанок».

Відповідно до договору оренди землі № 122 від 11.04.2010 р. ОСОБА_4 передав в оренду ПСП «Світанок» земельну ділянку загальною площею 6,63 га строком на 20 років.

Оглянувши вищевказаний договір оренди позивачка звернула увагу, що підпис ОСОБА_4 в договорі оренди землі № 122 від 11.04.2010 р. не відповідає його підпису на інших документах, тобто цей договір оренди було підписано не ОСОБА_4 , а іншою особою, в договорі оренди землі № 122 від 11.04.2010 р. містяться незастережні дописки,. Враховуючи, що ОСОБА_4 не укладав договір оренди, то користування відповідачем його земельними ділянками без договірних відносин, як вважає позивач є незаконним. Вважає, що ефективним способом захисту позивача є звернення до суду з позовом про повернення земельних ділянок, які є предметом договору оренди.

Оскільки договір оренди землі від 11.04.2000 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договорів оренди землі, проведена 12.07.2010 року.

Для вирішення питання про підроблення підпису на договорі була проведена почеркознава експертиза.

Висновком експерта Миколаївського відділення ОДНІСЕ № 20-1252 судово - почеркознавчої експертизи підтверджено, що договір оренди землі № 122 від 11.04.2000 р. було підписано не ОСОБА_4 , а іншою особою.

З зазначеного позивач робить висновок про сфальсифікованість договору та незаконність користування відповідачем її земельною ділянкою, що порушує права позивача як власника, а саме право на розпорядження своєю власністю.

Посилаючись на порушення при укладенні договру положень ст.16 Закону України "Про оренду землі", п.3 ст.203 ЦК України, а саме враховуючи, що ОСОБА_4 не укладав договір оренди, користування успадкованими позивачкою земельних ділянок, тобто без його волевиявлення, позивачка ОСОБА_1 просить уточнений позов задовольнити.

Відповідач директор ПСП "Світанок" Гудз В.С. на позов подав заперечення (по суті відзив на позов ), в яких повністю не визнав позовні вимоги, посилаючись на їх безпідставність. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню оскільки, новий власник земельної ділянки - ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , орендодавцеві, з яким був укладений договір оренди землі № 122 з ПСП "Світанок" лише 03.12.2018 року, а договір оренди землі був укладений 11.04.2010 року, пройшов державну реєстрацію ІНФОРМАЦІЯ_2 Помер ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, з моменту укладення та державної реєстрації договору до моменту смерті пройшов термін більш ніж 3 роки .За цей час у орендодавця ОСОБА_4 не виникало жодних сумнівів щодо справжності його підпису у договорі оренди землі, а також не було інших спірних питань з приводу орендних відносин з ПСП "Світанок". Відносини між ПСП "Світанок" та ОСОБА_4 були доброзичливими, крім орендної плати за землю господарство допомагало ОСОБА_4 обробляти город (оранка, культивація). Позивач ОСОБА_1 звернулась до господарства з вимогою розірвати договір, оскільки, як вона пояснила, в неї інші плани на земельні ділянки, які перебувають в оренді відповідача. Проте, відповідачем було відмовлено в розірванні договору оренди, оскільки строк дії договору спливає 12.07.2030 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовом засіданні уточнений позов підтримала повністю та просила його задовольнити, зазначає, що позбавлена можливості користуватися земельною ділянкою через неправомірні дії відповідача. Посилаючись на те, що договір не був підписаний ОСОБА_4 , це не відповідало його волевиявленню та відповідач безпідставно користується земельною ділянкою, позивач, уточнюючи позовні вимоги, просила усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом повернення їх з користування відповідача, а також шляхом заборони вчинення ПСП 'Світанок' будь-яких дій з використанням земельних ділянок.

Представник відповідача ПСП 'Світанок' адвокат Новак-Павлова Л.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначила, що протягом строку дії договору оренди земельної ділянки, що був укладений у 2020 році, відповідач сплачував орендну плату позивачці за договором, отже позивачка знала про існування такого договору, не зверталася в суд з відповідним позовом, а, навпаки, отримувала кошти. Вважає, що позивачка втратила право вимоги, оскільки з часу укладення договору сплив загальний строк позовної давності тривалістю три роки, у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

Керівник ПСП Світанок Гудз В.С. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, пояснивши, що з ОСОБА_4 у підприємства були довготривалі орендні відносини, він пропонував ОСОБА_1 укласти мирову угоду, але вона відмовилась, оскільки хотіла завищену орендну плату.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що працює тривалий час в ПСП 'Світанок', особисто бачила, як приходив ОСОБА_4 в контору ПСП, разом з іншими людьми , брав для підпису договір та підписав його, хоча міг помилково його договір підписати хтось з інших присутніх. Позивач ОСОБА_1 знала давно, що ПСП 'Світанок' в договірних відносинах з ОСОБА_4 , отримувала орендну плату.

Заслухавши стони, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Жовтневе Доманівського району Миколаївської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_4 належала земельна ділянка на праві власності розміром 6.96 га, а саме: земельна ділянку № НОМЕР_1 площею 5,99 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянка № НОМЕР_2 площею 0,64 га кадастровий номер 4822780300:10:000:0131; ділянка № НОМЕР_3 площею 0,33 га кадастровий номер 4822780300:15:000:0161, розташовані в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 30.06.2004 р. за №417, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010401300486.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.08.2018р. по справі № 475/474/18 за ОСОБА_1 , було визнано право власності на земельну ділянку загальним розміром 6.96га, а саме: земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,99 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянку № НОМЕР_2 площею 0,64 га кадастровий номер 4822780300:10:000:0131; ділянку № НОМЕР_3 площею 0,33 га кадастровий номер 4822780300:15:000:0161, розташовану в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом, після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.12.2018 року ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності на дві земельні ділянки, площею 5,9919 га (кадастровий номер: 4822780300:03:000:0042) та площею 0,6395 га (кадастровий номер: 4822780300:10:000:0131).

11 квітня 2010 р. від імені ОСОБА_4 та орендарем ПСП "Світанок" в особі директора Гудза Володимира Софроновича, що діє на підставі статуту укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,63 га, у тому числі, рілля богарна 5,99 га - кадастровий номер 4822780300:03:000:0042, рілля зрошувана 0,64 га, кадастровий номер 4822780300:10:000:0131 нормативна грошова оцінка становить 60 910грн

Договір укладений на строк 20 років. Договір зареєстрований у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 12 липня 2010 р. за №041048400093.

Як вбачається з данного договору, в реквізитах підписів зазначено орендодавець ОСОБА_4 та орендар директор ПСП "Світанок" Гудз В.С.

При цьому, відповідно до змісту висновку судово-почеркознавчої експертизи №20-1252, виконаної експертами Миколаївського відділення Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.01.2021 року, аналізуючи результатаи порівняльного дослідження, слід констатувати, що встановлені розбіжні ознаки стійкі, суттєві та достатні для категоричного висновку про те, що досліджуваний підпис від імені орендодавця ОСОБА_4 на договорі оренди земельної ділянки в розділі «реквізити сторін» в графі «орендодавець» між ОСОБА_4 та ПСП «Світанок» №122 від 11.04.2000 р. зареєстрованому у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 12 липня 2010 р. за №041048400093 виконаний не самим ОСОБА_4 , а іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При вирішенні позову про захист порушених прав суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Відповідно до статей 316-319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на розсуд власника, якщо такі дії не суперечать закону.

Відповідно до змісту вимог ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

При вирішенні вказаного спору судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, де зазначено, що підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі

досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок, що узгоджується із висновками викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з вимогою про усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом її повернення із незаконного користування ПСП «Світанок» посилаюсь на те, що спірну угоду ОСОБА_4 не підписував, її умови не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваних земельних ділянок позивачу як власнику ції ділянки, посилаючись на умови договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Таким чином, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту шляхом

усунення перешкод у користуванні належною їйу майном, зокрема шляхом задоволення вимоги позивача про повернення їй земельної ділянки.

Вимога про скасування державної реєстрації неукладеного договору оренди є похідною до вимоги про повернення позивачу земельної ділянки, і в цьому випадку обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації буде також ефективним. Задоволення цих позовних вимог забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Стосовно заявленого стороною відповідача клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, то суд зазначає, що вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном, визначена ст.391 ЦК України як негаторний позов. При цьому до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, поки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, то понесені ним судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню в сумі 1681.60 грн.

Крім того, підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати за проведення експертизи, вартість якої склала 5 883,84 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 81,89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" про усунення перешкод в користування земельними ділянками, їх повернення та скасування держаної реєстрації договору оренди задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальним розміром 6,63га, а саме: земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,99 га кадастровий номер 4822780300:03:000:0042; ділянку № НОМЕР_2 площею 0,64 га кадастровий номер 4822780300:10:000:0131, розташовану в межах території Акмечетської сільської ради Доманівського (Вознесенського) району Миколаївської області, шляхом зобов`язання ПСП «Світанок» повернути ОСОБА_1 вказані земельні ділянки.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 122 від 11.04.2000р. між ОСОБА_4 та ПСП «Світанок», зареєстрованого у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.07.2010 за № 04104840009.

Стягнути із приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30762357, юридична адреса 56545, с. Цвіткове, вул. Бузька, буд. 7 Доманівського (Вознесенського) району Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) -1681 ( одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн. 60 коп в рахунок відшкодування сплачених судових зборів та 5 883 ( п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн 84 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2021 року

Суддя : О. В. Кривенко