Рішення № 99102655, 12.08.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1047/21

Провадження № 2/0203/706/2021

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Худицької Т.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гордієнко Т.О.,

розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Дніпрометробуд», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, про зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахований на суму заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 пред`явив зазначений позов на предмет захисту свого права на соціальний захист, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, проте відповідач як роботодавець АТ «Дніпрометробуд», з яким він перебував у трудових відносинах з 03 лютого 2016 року по 25 березня 2021 року, виплачуючи йому заробітну плату, не сплачував за нього, як працівника, єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01 липня 2017 року по січень 2021 року, про що позивач дізнався з довідки форми ОК-5 ПФУ від 04 березня 2021 року про відсутність зарахованого страхового стажу, проте відповідач, не зважаючи на звернення з цього питання, суми внеску не сплатив, що зумовило пред`явлення цього позову.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 1 квітня 2021 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка з обміном учасниками справи заявами по суті справи, з залученням ухвалою суду третьою особою без самостійних вимог 02 червня 2021 року ГУ ДПС України в Дніпропетровській області, без виникнення інших процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

27 квітня 2021 року відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги не визнав повністю з підстав їх передчасності і обрання неналежного способу захисту, оскільки станом на день звернення його права на пенсійне забезпечення чи інше соціальне забезпечення не потребує судового захисту, оскільки право на пенсію у нього ще не виникло, а у разі незарахування пенсійним фондом страхового стажу підлягає захисту в інший спосіб. Крім того, відповідач не заперечує наявність заборгованості зі сплати ЄСВ і його розмір, однак за діючим порядком нарахування та сплати ЄСВ в умовах наявності заборгованості платника страхових внесків порядок зарахування та розподілу здійснених ним платежів не передбачає можливості їх внесення на певну застраховану особу. Також відповідач зазначив, що зобов`язання сплатити ЄСВ за позивача призведе до подвійного стягнення, оскільки наразі на примусовому виконанні в Центральному відділі ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває вимога ГУ ДПС України в Дніпропетровській області про сплату (недоїмку) на суму боргу з ЄСВ, яка включає нарахування цього внеску і за ОСОБА_2 , тому відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Треті особи, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви з додатками, заяв по суті справи не подавали.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі та наполягала на відмові у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Треті особи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, представників в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомили та про відкладення розгляду не клопотали.

Суд, вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про відмову в позові в межах заявлених вимог за ст. 13 ЦПК України, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин і відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст. 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03 лютого 2016 року працював на посаді провідного інженера виробничо-технічного відділу, а з 01 серпня 2017 року – на посаді начальника виробничо-технічного відділу АТ «Дніпрометробуд» до 25 березня 2021 року, коли звільнений наказом № 12-к від 25 березня 2021 року на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою, долученою до матеріалів справи в копії (а.с.53-57).

Згідно ст. 254 КЗпП України основними джерелами коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частино 8 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

За даними довідок АТ «Дніпрометробуд» № 35 від 25 лютого 2021 року, № 36 від 25 лютого 2021 року, № 37 від 25 лютого 2021 року, № 38 від 25 лютого 2021 року, № 39 від 25 лютого 2021 року сукупно з даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України на суму заробітної плати позивача не сплачений єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 липня 2017 року по 31 січня 2021 року в наступних розмірах: за 2017 рік – 11095,40 грн., за 2018 рік – 24700,82 грн., за 2019 рік – 25159,13 грн., за 2020 рік – 36750,93 грн., за 2021 рік – 2258,85 грн. (а.с. 60-64, 65-68).

Одночасно судом встановлено, що на примусовому виконанні Центрального відділу ДВСУ у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження № 51062361 відносно боржника АТ «Дніпрометробуд» (код ЄДРПОУ 04880239), в межах якого виконується і вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14 грудня 2018 року №Ю-253-25/65У про сплату боргу (недоїмки) на суму 4022651,18 грн.

В подальшому до примусового виконання пред`явлені на суму несплачених зобов`язань з ЄСВ вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 12 березня 2020 року №Ю-253-25/У - на суму 1364618,60 грн., про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 15 липня 2020 року № 62536789, та від 05 серпня 2020 року № Ю-253-25/65У на суму – 666204,37 грн. (а.с.137,138), що в сукупності з інформацією про стан заборгованості підприємства відповідача по ЄСВ (а.с.207) та відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ПАТ «Дніпрометробуд» за період з 01 липня 2017 року по січень 2021 року, що містять дані нарахувань і утримань, в тому числі суми утриманого єдиного внеску із заробітної плати/доходу стосовного кожного працівника, серед яких і ОСОБА_3 (а.с.162-206), переконує суд у тому, що вказані вимоги податкового органу включають суми ЄСВ, нараховані на заробітну плату і позивача за спірний період.

Таким чином, заявлені позивачем суми нарахованого, але не сплаченого за нього роботодавцем ЄСВ вже стягуються в установленому законом порядку, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача до сплати таких сум внеску окремо за ОСОБА_2 призведуть до подвійного стягнення.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом зобов`язання вчинити дії не буде ефективним, оскільки свої зобов`язання зі сплати ЄВС відповідач визнає, здійснив нарахування, однак кошти не перерахував через їх відсутність та накладений на кошти арешт в межах зведеного виконавчого провадження, де здійснюється виконання в порядку черговості, а тому заявлений у позові спосіб не призведе до захисту прав, яких прагне позивач – фактичної невідкладної сплати таких внесків.

Крім того, суд відзначає, що заявляючи про порушення своїх прав на соціальний захист позивач не зазначив та не навів доказів того, який з видів соціального захисту, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, порушується чи не забезпечується йому внаслідок фактичного ненадходження нарахованих коштів ЄВС, з огляду на те, що доказів настання права на пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» за умови зарахування до страхового стажу періоду за який кошти ЄВС не надійшли, як і не надано доказів відмови ПФУ у призначенні пенсії з підстав незарахування страхового стажу за наведений період.

Так само не надано доказів фактичного порушення гарантованих інших видів соціального захисту з причин несплати роботодавцем ЄСВ за заявлений позивачем період.

Також суд приймає до уваги, що відповідно ч.1 ст. 72Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» джерелами формування коштів Пенсійного фонду, зокрема, є надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» одним із принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування базується на засадах солідарності й субсидування та здійснення виплат пенсій і надання соціальних послуг за рахунок поточних надходжень коштів від економічно активного населення до Пенсійного фонду України.

Страхові внески є цільовим загальнообв`язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

За наведених норм закону надання переваги у сплаті ЄВС окремим особам, в обхід встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» порядку його сплати роботодавцем згідно узгоджених податкових зобов`язань (ч.6 ст. 25 Закону) призведе до порушення принципів рівного соціального забезпечення, визначених у ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України на основі встановлених вище обставин, які знайшли своє безсумнівне пряме підтвердження в поясненнях представників сторін, дійшов стійкого внутрішнього переконання про відсутність підстав для задоволення позову про що ухвалюється це рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_2 в задоволенні позову до Акціонерного товариства «Дніпрометробуд» про зобов`язання сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахований на суму заробітної плати – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене і підписане 17 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Колесніченко