Рішення № 99101310, 17.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11379/21

Провадження № 2а/522/284/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Косіцина В.В.

за участю секретаря судового засідання Пашковського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кострікова Гліба Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кострікова Гліба Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою від 18 червня 2021 року було відкрито провадження по справі та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 13.06.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Костріковим Глібом Валентиновичем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Проте факти викладені в постанові не відповідають дійсності, склад події та відповідно склад адміністративного правопорушення відсутній.

По перше позивач не знаходилась в момент складання постанови у м. Одесі, а по друге автомобіль було припарковано навпроти будинку № 3 по вул. Сабанєєв місту м. Одесі, попереду дійсно знаходився міст, проте визначити з автомобіля без встановлених знаків де він починається та де закінчується неможливо.

Відповідач Департамент транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради надав суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, в зв`язку з тим, що законність винесеної інспектором постанови підтверджується наданими матеріалами фото фіксації адміністративного правопорушення. З наданих матеріалів вбачається, що автомобіль знаходиться саме на мосту, а не біля будівлі по вул. Сабанєєв міст 3. Дана будівля знаходиться позаду автомобіля . Також з матеріалів фото фіксації видно, що з правого боку знаходяться перила мосту а не будівля навпроти якої позивач нібито стоїть.

Щодо посилань позивача що в той день вона не керувала своїм автомобілем , відповідач зазначив наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14.11.2018 року затверджено «Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» (далі-Порядок). Відповідно до п. 2 п.п. 3 Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно до п. 3 Порядку підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Таким чином відповідач наголошує на тому, що належним користувачем є особа відомості про, яку занесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів на підставі одного із передбачених порядком документу. Аналогічна норма зазначена в ч. 1 ст 279-1 КУпАП.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні.

Крім того у відзиві було зазначено про необхідність заміни неналежного відповідача інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кострікова Гліба Валентиновича на належного Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

Проте ще відкритті провадження суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради.

В судове засідання призначене на 17.08.2021 рок з`явився представник позивача, представник відповідачів не з`явився, про день час та місце проведення був повідомлений належним чином та завчасно. Відзив був наданий суду 02 липня 2021 року.

В судових засіданнях 17.02.2021 року та 15.03.2021 року позивач надав пояснення, позов просив задовольнити в повному обсязі. Судом була оголошена перерва у засіданні 15.03.2021 року до 16.03.2021 року у зв`язку зі спливом часу і призначенням іншої справи до розгляду, позивач звернувся до суду з усним клопотанням розглянути справу 16.03.2021 року у його відсутності.

Відповідач в судових засіданнях участь не приймав, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши усі наявні докази, та надавши оцінку всім аргументам учасників справи суд встановив.

Судом встановлено, що 13.06.2021 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Костріковим Глібом Валентиновичем (далі-Інспектор) було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП 7166773 у вигляді адміністративного штрафу у сумі 680 гривень.

Як зазначено у вказаній постанові, у м. Одеса Сабанєєв міст 3 Неголюк Є.С. вчинено правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, п.15.9 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР) здійснено зупинку, стоянку на мості, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, створює загрозу безпеці руху.

Вказаною постановою позивач притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за правовідносинами, що виникли між сторонами, є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Підпунктом «в» пункту 2 частини 3 статті 265-4 КУпАП визначено, що розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.

Згідно пп. «в» п. 15.9 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.

Частиною 1 статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.

Інспектором здійснено фотофіксацію (із зазначенням дати, місця розташування транспортного засобу та географічних координат) вказаних обставин з різних ракурсів.

Відповідальність за порушення правил стоянки передбачена положеннями частини першої та третьої статті 122 КУпАП.

Згідно частини першої цієї правової норми відповідальність передбачена за порушення правил зупинки або стоянки, у той час як частина третя передбачає відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Отже, кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП є створення перешкоди дорожньому руху або загрози безпеці руху.

В свою чергу суд звертає увагу, що згідно п. 1.10 ДДР міст - це споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд.

Однак, відповідачем не доведено та не надано відповідних доказів, що транспортним засобом Toyota RAV 4 НОМЕР_1 здійснено зупинку, стоянку на споруді призначеній для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд.

Крім того, слід зазначити, що із фотознімків які містяться в матеріалах справи не можливо встановити, що автомобіль Toyota RAV 4 НОМЕР_1 створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, також, неможливо встановити наявну дорожню розмітку, наявні дорожні знаки (окрім попереджувального знаку діти) тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.

Крім того представником позивача надано суду копію паспорта позивача для виїзду за кордон, з якого вбачається, що у період 12.06.2021 року по 23.06.2021 року позивача не було в Україні, а тому вона не могла вчинити правопорушення за яке її притягнуто до відповідальності.

Крім того представник позивача надав суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Toyta RAV4 НОМЕР_1 , якому в якості особи, що має право користуватись автомобілем зазначений ОСОБА_2 .

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність постанови про адміністративне правопорушення серії ОДП7166773 від 13.06.2021 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В своїй позовній заяві позивач зазначив в якості відповідача інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кострікова Гліба Валентиновича.

Згідно ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином суд приходить до висновку, що інспектор з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Костріков Гліб Валентинович є неналежним відповідачем.

Позивач просить також стягнути з відповідача судові витрати. До позовної заяви позивач надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року встановлено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287, 288 КУпАП, як в інших справах, які розглядаються судом у порядку адміністративного позовного провадження, слід застосувати ст.ст. ст. 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, він складає за подання такої позовної заяви 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 454 грн.

Таким чином має місто надмірна сплата судового збору у розмірі 454 грн. та позивач має право звернутись до суду із відповідним клопотанням про його повернення.

Щодо судового збору у розмірі 454 грн., що підлягав сплаті за подання позову, то відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та з огляду на задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на користь позивача судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 70, 71, 86,139 КАС України, , суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням - Управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Кострікова Гліба Валентиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ОДП № 7166773 від 13.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Стягнути з Департамента транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (ЗКПО 23987115, місцезнаходження 65004, м. Одеса, Думська площа 1) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири )гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2021 року.

Суддя Косіцина В.В.

17.08.21