Ухвала суду № 99099152, 11.08.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2930/21

Провадження № 2-з/488/69/21

У Х В А Л А

іменем України

11.08.2021 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді – Лазаревої Г.М.,

при секретарі судового засідання - Криницькій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

Встановив:

Позивач звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1276, вчинений 07.05.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з усіма господарськими та епобутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк". За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги АТ КБ "ПриватБанк" шляхом перерахування коштів у розмірі 249829,15 доларів США, що за курсом НБУ на 25.02.2019 року становить 6749712,09 грн., та витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису 3500,00 грн.

Позивач також звернулася до суду також із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження № 66034618, відкритого 12.07.2021 року головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі виконавчого напису № 1276, виданого 07.05.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з усіма господарськими та епобутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк", до набрання чинності рішенням по справі.

В обгрунтування заяви вказала, що на її думку невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

Заяву задовольнити.

Зупинити виконавче провадження № 66034618, відкрите 12.07.2021 року головним державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі виконавчого напису № 1276, виданого 07.05.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок з усіма господарськими та епобутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк", до набрання чинності рішенням по справі.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Г.М. Лазарева