Рішення № 99098949, 18.08.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8139/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Єзерського Р. Б.,

при секретарі Ваврин М.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лаврова Л.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В. про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д. В. про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування свої позовних вимог, позивач зазначає, що 02.10.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 1830, виданий 02.10.2020 Пономарьовою Дарією Володимирівною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (надалі – Договір купівлі продажу від 02.10.2020).

02.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дарією Володимирівною на підставі Договору купівлі продажу від 02.10.2020 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Позивач просить суд визнати Договір купівлі продажу від 02.10.2020 недійсним, державну реєстрацію права власності квартири за ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - скасувати, а квартиру АДРЕСА_1 витребувати з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_2 , обґрунтовуючи це тим, що 02.01.2018 Шевченківським районним судом м. Львова у справі № 466/9090/17 було постановлено ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову відносно квартири АДРЕСА_1 , а саме, заборонено ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на дану квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_2 . Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2018 № 466/9090/17 не оскаржувалася та набрала законної сили.

ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у відзиві від 11.12.2020 заперечила проти позовних вимог, та просила відмовити у їх задоволенні, посилаючись на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування». Відповідно до положень пункту 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем. Щодо посилання позивача на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.06.2020 у справі №466/9090/17, зазначає, що станом на дату укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, так і станом на момент подання даного відзиву, вищевказане судове рішення не набуло законної сили та не може створювати будь-яких обов`язків для сторін по справі. Дана обставина підтверджується ухвалою про відкриття апеляційного провадження від 04.08.2020 у справі №466/9090/17. При цьому, оскаржуваний договір купівлі-продажу укладено 02.10.2020, після відкриття апеляційного провадження, що свідчить про те, що рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17.06.2020, яке не набрало законної сили, жодним чином не впливає на законність оскаржуваного договору.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у відзиві від 14.12.2020 зазначило, що вимоги Позивача щодо витребування належного ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» майна є безпідставними. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» придбало дане майно у передбаченому законодавством порядку на підставі оплатного договору купівлі-продажу. Жодних дій щодо незаконного заволодіння майном товариство не вчиняло. Правова підстава для володіння майном – це нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу майна. Жодних доказів незаконних чи протиправних дій ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Позивач не надав. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» просило відмовити у задоволенні позовних вимог, адже задоволення позовних вимог про витребування спірної квартири в ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» який є добросовісним набувачем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 04.11.1950, оскільки в такому випадку на ТОВ «ДІДЖИ ФНАНС» буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В. надала суду пояснення щодо позовної заяви та повідомила, що 02.10.2020 під час посвідчення Договору купівлі-продажу у зв`язку з технічними неполадками робота Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було уповільнена та не було технічної можливості сформувати інформаційну довідку про заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій на підставі Ухвали Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/9090/17. Крім цього, під час роботи реєстр постійно вказував на помилки, на документах не проставлявся цифровий підпис ані з першого разу, ані з наступних разів, видавалась інформація, що «Дані на сервері не знайдено. Зверніться, будь ласка, до Адміністратора системи».

ОСОБА_3 повідомила, що технічну помилку необхідно виправити державним реєстратором на підставі рішення суду, просила позовні вимоги в частині визнання Договору купівлі-продажу від 02.10.2020 недійсним та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на квартиру в АДРЕСА_2 – задовольнити.

11.03.2021 представником Позивача було подано заяву про доповнення підстав позову, у якій зазначено, що Договір купівлі-продажу від 02.10.2020 було укладено в порушення вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було введено мораторій на право іпотекодержателя відчужувати нерухоме житлове майно, яке використовується як місце постійного проживання іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження. Представник Позивача додав, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом Позивача та використовується ним як місце постійного проживання, а тому на дані відносини поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»

29.04.2021 ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» подала заперечення на заяву Позивача про доповнення підстав позову та зазначила, що для застосування положень пункту 10 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» обов`язковою є сукупність всіх обставин:

- нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці;

- у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 м? для квартири та 250 м? для житлового будинку.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 27.04.2021, у приватній спільній сумісній власності Позивача - ОСОБА_2 знаходиться квартира АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 30.12.2006, яке видане Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням за № 2065.

Тому, доводи, на які посилається Адвокат Позивача, що квартира АДРЕСА_1 , яка передана в іпотеку, як забезпечення кредиту в іноземній валюті, є постійним місцем проживання ОСОБА_2 є хибними та необґрунтованими, а тому позов є таким, який не підлягає задоволенню.

25.05.2021 представник Позивача подав пояснення щодо заперечень ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у якому зазначив наступне.

ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у запереченнях надає відомості з Реєстру права власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 24 травня 2021 року адвокатом Микитою Т. В. сформовано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про квартиру АДРЕСА_4 .

Згідно з вказаною інформацією, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 11.12.2017, договору про зміну форм власності і визначення ідеальних часток від 11.12.2017, свідоцтвом про право на спадщину № 2-209 від 17.04.2015.

Таким чином, ОСОБА_2 не належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_4 .

Твердження Відповідача-1 про те, що Позивач не проживає у квартирі: АДРЕСА_2 є надуманими та голослівними, оскільки Позивач справді проживає за даною адресою, що підтверджується Довідкою про реєстрацію місця проживання.

12.08.2021 представником Позивача було подано пояснення щодо спростування доводів відповідача про можливість проведення реєстрації речового права, при наявності заборони (ухвали суду), у якому зазначено наступне.

Норма закону, на яку покликається Відповідач-1, а саме пункт 7 частини 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не дає можливості здійснити реєстрацію права власності на іпотеку при наявності заборони суду на вчинення реєстраційних дій щодо майна.

Проте, ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2018 про заборону вчинення дій щодо квартири не є обтяженням чи іншим речовим правом, а є способом забезпечення позову, предметом якого є квартира, з метою недопущення її вибуття із власності ОСОБА_2 . Таке судове рішення є чіткою забороною на вчинення конкретних дій, конкретним особам та щодо конкретного майна та підлягає обов`язковому виконанню на території України усіма суб`єктами, кого таке судове рішення стосується.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві та заяві про доповнення підстав позову - обставини та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» Лавров Л.С. проти задоволення позову заперечив, у позові просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченні.

У судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» не з`явився, 14.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від в.о. директора ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Самойлової Ю.М., у якому вона просить у даному позові відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д.В. не з`явилася, надіслала на адресу суду пояснення, у якому вважає доцільним задовольнити позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу серія та номер 1830 на квартиру АДРЕСА_1 недійсним та скасувати державну реєстрацію.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Позивач – ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 21.06.2005 № 2-656, який посвідчено Першою Львівською державною нотаріальною конторою. Право власності Позивача зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.08.2005 № 81224222.

10.10.2007 між ОСОБА_5 та ПАТ «БАНК ФОРУМ» був укладений Кредитний договір № 0062/07/6.10-CL, відповідно до якого Позичальнику було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 50 000 доларів США.

10.10.2007 між ОСОБА_2 та АКБ «ФОРУМ» на забезпечення Кредитного договору №0062/07/6.10-CL було укладено Іпотечний договір, на підставі якого в іпотеку було передано наступне нерухоме майно: чотирьохкімнатна квартира загальною площею 78,8 м?, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

06.11.2017 між ПАТ «БАНК ФОРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», було укладено договір № 851-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А., на підставі якого було відступлено право вимоги за Кредитним договором № 0062/07/6.10-CL від 10 жовтня 2007 року та на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло право Іпотекодержателя за Іпотечним договором від 10.10.2007.

02.01.2018 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/9090/17, яка набрала законної сили, було вжито заходи забезпечення позову відносно квартири АДРЕСА_1 , а саме, заборонено ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження (відчуження, продажу, реалізації на торгах, іншим чином набуття у власність тощо) та будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

15.10.2020 Листом Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради у відповідь на адвокатський запит Микити Т. В. № 01/10-20 від 13.09.2020 повідомлено, що ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2018 у справі № 466/9090/17 щодо заборони вчинення реєстраційних дій відносно квартири АДРЕСА_5 була зареєстрована у Державному реєстрі прав 02.01.2018 17:12:36 та станом на 02.10.2020 також перебувала у стані зареєстровано.

02.10.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер 1830, виданий 02.10.2020 ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

02.10.2020 державним реєстратором – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Дарією Володимирівною, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1830 від 02.10.2020 було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Суд вважає, що твердження Відповідача-1 про правомірність дій ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з посиланням на пункт 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», відповідно до якого наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем – є безпідставним з огляду на наступне.

Норма пункту 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» передбачає можливість реєстрації права власності на предмет іпотеки за наявності обтяжень та інших речових прав.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження – це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають:

1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності:

право користування (сервітут);

право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

право господарського відання;

право оперативного управління;

право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки;

право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки;

право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань);

інші речові права відповідно до закону;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва:

заборона відчуження та/або користування;

арешт;

іпотека;

вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;

податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

інші обтяження відповідно до закону.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2018 у справі № 466/9090/17, якою було заборонено ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» вчиняти будь-які дії щодо розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , не є обтяженням чи іншим речовим правом у розумінні пункту 10 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» та статей 2 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а є способом забезпечення позову у справі № 466/9090/17, предметом якого є дана квартира, з метою недопущення її вибуття із власності ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови;

4) судові накази.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 02.01.2018 у справі № 466/9090/17 забороняє вчиняти конкретні дії конкретним особам щодо конкретного майна та підлягає обов`язковому виконанню на території України усіма суб`єктами, кого таке судове рішення стосується.

Окрім цього, суд враховує пояснення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівної щодо допущення технічної помилки під час посвідчення договору купівлі-продажу від 02.10.2020 та державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та визнання приватним нотаріусом позову ОСОБА_2 .

На думку суду, наявні всі підстави для застосування пункту 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Суд вважає, що необхідно відхилити доводи ТОВ «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про необхідність відхилення змінених позовних вимог Позивача у зв`язку з наявністю у Позивача у спільній сумісній власності квартири АДРЕСА_3 , оскільки такі доводи ґрунтуються на інформації, наданій з Реєстру права власності на нерухоме майно, що є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З даного Закону випливає, що права на нерухоме майно, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, після початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно залишаються дійсними. Проте за наявності колізій між відомостями Реєстру права власності на нерухоме майно та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слід керуватися інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі наданих представником Позивача доказів, суд встановив, що ОСОБА_2 не належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на дану квартиру за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 11.12.2017, договору про зміну форм власності і визначення ідеальних часток від 11.12.2017, свідоцтва про право на спадщину № 2-209 від 17.04.2015.

Суд встановив, що Позивач згідно з наданою Довідкою про реєстрацію місця проживання від 09.09.2019 проживає за адресою АДРЕСА_2 , що є його єдиним житлом, оскільки ця обставина була встановлена Шевченківським районним судом м. Львова в ухвалі від 09.10.2020 у справі № 466/7920/20 про забезпечення позову, а також підтверджується довідкою про місце проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі.

Окрім цього, як вбачається із наявного в матеріалах справи кредитного договору від 10 жовтня 2007 року № 0062/07/6.10-CL між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Форум», такий кредит надавався на споживчі цілі у доларах США, тобто є валютним.

Отже, суд вважає, що у даній справі слід застосовувати пункт 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки наявні всі передбачені даним законом підстави.

При застосуванні норми пункту 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» суд враховує висновок щодо застосування даної норми права, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18, у якому зазначено наступне.

Закон України «Про іпотеку» № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Аналогічний висновок щодо застосування положень Закону № 1304-VII міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а.

Щодо витребування квартири АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ОСОБА_2 суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

При застосуванні норми статті 387 ЦК України до спірних правовідносин у дані справі, суд враховує висновки щодо застосування даної норми, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, у якій зазначено, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Окрім цього, відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, з метою належного відновлення порушених прав Позивача, а саме, права власності на квартири АДРЕСА_1 , остання підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння в ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги підставними та ухвалює рішення про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що Позивачем доведено належними, допустимими, достовірними доказами, наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, тому вирішив, що слід задовольнити позов у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до приписів ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, таким чином з відповідачів на користь позивачів слід стягнути сплачений позивачем судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 11 378,7 грн. у сумі по 5 689,35 коп. з кожного Відповідача.

Керуючись ст. ст. 77, 81, 89, 141, 258, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів: Приватногоо нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, буд. 31, оф. 25 про визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 1830, виданий 02.10.2020, видавник: Пономарьова Дар`я Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746).

Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) на квартиру у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2184015746101, номер запису про право власності 38481909.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) квартиру у АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2184015746101.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - 5 689,35 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 35 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 5 689,35 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 35 коп..

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.08.2021 року.

Суддя Р. Б. Єзерський