Рішення № 99098683, 02.08.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7529/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Пилип`юк Г. М.

за участю секретаря Дмитрук Р.А.-Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання фактів належності заповітів, постійного проживання з спадкодавцями, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить визнати факти належності заповітів, постійного проживання з спадкодавцями та визнати право власності в порядку спадкування за заповітом, в подальшому збільшивши вимоги та просить визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом складеним ОСОБА_3 та визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом складеним ОСОБА_4 , мотивуючи свої вимоги тим, що 15.04.2003 року матір позивача - ОСОБА_4 та його вітчим - ОСОБА_3 склали заповіти на користь позивача, у яких зазначили, що все належне їм майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, в тому числі належні їм на праві власності частину квартири АДРЕСА_1 . Однак при укладанні заповітів були допущені однакові помилки, а саме прізвище спадкоємця зазначено « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 », також по-батькові вказане в заповітах « ОСОБА_7 », в той час, коли по-батькові позивача « ОСОБА_8 ». 23.07.2020 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак отримав відповіді, в якиз вказано, оскільки не подав заяву в термін до шести місяців з дня смерті матері та вітчима то не прийняв її, також зазначили про невідповідності в прізвищу та по-батькові. Позивач вказує, прийняв спадщину тим, що оскільки проживав весь час разом із спадкодавцями, і він не заявив про відмову від неї. Також вказує, що відповідач незаконно утримував у себе оригінали документів на квартиру (свідоцтво та техпаспорт), заперечує право позивача на на спадкове майно після смерті його вітчима, і вважає що частка має вітчима в квартирі має належати відповідачу. Просить позов задоволити.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача поданий позов підтримав з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві та просять позов задоволити.

Відповідач 19.01.2021 року скористався своїм правом на подачу відзиву, в якому заперечував проти вимог позивача, однак у судовому засіданні від 01.06.2021 року не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , зазначив що жодного конфлікту між сторонами немає і він не претендує на частку у квартирі, поверне оригінали документів за рішенням суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, не заперечив проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.с.10/.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 уклали шлюб 15.03.1975 року, після укладення шлюбу приєвоєні прізвища « ОСОБА_11 » /а.с. 15/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 755, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 82 років /а.с.19/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 991, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 78 років /а.с.20/

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_3 від 21.07.1994 року виданого Львівською міською адміністрацією, квартира за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с. 16/.

Показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які підтвердили, що позивач є їх сусідом, є єдиним сином померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та що протягом останніх 7-8 років проживав разом з ними за адресою : АДРЕСА_1 .

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення, а тому слід встановити факт того, що заповіт, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому стадкоємцем зазначено « ОСОБА_1 » - належить « ОСОБА_1 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також встановити факт того, що заповіт, складений ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому стадкоємцем зазначено « ОСОБА_1 » - належить « ОСОБА_1 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 /а.с.10/.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 уклали шлюб 15.03.1975 року, після укладення шлюбу присвоєні прізвища « ОСОБА_11 » /а.с. 15/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 755, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 82 років /а.с.19/

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис № 991, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 78 років /а.с.20/

На день смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їм на праві спільної приватної власності належала квартира за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру/а.с. 16/.

З листа Другої Львівської державної нотаріальної контори від 08.09.2020 року вбачається, що 22.10.2020 року ОСОБА_1 подав в Другу Львівську державну нотаріальну контору заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що він пропустив піврічний термін з дня смерті спадкодавця для звернення із заявою про прийняття спадщини /а.с.28/.

З листа Другої Львівської державної нотаріальної контори від 08.09.2020 року вбачається, що 22.10.2020 року ОСОБА_1 подав в Другу Львівську державну нотаріальну контору заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що він пропустив піврічний термін з дня смерті спадкодавця для звернення із заявою про прийняття спадщини /а.с.29/.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, вбачається, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З пояснень позивача встановлено, що він постійно проживав разом з матір`ю та вітчимом, після їх смерті він займався її похованнями.

На підтвердження факту спільного проживання позивача із спадкодавцями до матеріалів справи долучена довідка, видана ОСББ «Каховська 6» від 03.04.2020 р. № 628, згідно якої, до складу сім`ї входять: ОСОБА_3 (чоловік) проживав за вище вказаним адресом до дня смерті, ОСОБА_4 (дружина) проживала за вище вказаним адресом до дня смерті, та ОСОБА_1 , проживає без реєстрації.

Згідно квитанцій про сплату платежів за спожиту електричну енергію позивач продовжує утримувати квартиру АДРЕСА_1

Виходячи із наведеного, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали у будинку АДРЕСА_1 , а тому дану позовну вимогу ОСОБА_1 , слід задовольнити, бо встановлення даного факту породжує для нього певні правові наслідки.

Також, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали у будинку АДРЕСА_1 , а тому дану позовну вимогу ОСОБА_1 , слід задовольнити, бо встановлення даного факту породжує для нього певні правові наслідки.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя склали заповіти, згідно якого все своє майно де б воно не було і з чого б не складалося і взагалі все те що їм належатиме на день смерті і на що вони за законом матимуть право заповіли ОСОБА_1 тому в силу приписів статті 1217 ЦК України спадкування відбувається за заповітом.

Згідно з приписами статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 та 3статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Як вище встановлено, ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, що відкрилася після смерті батьків, що підтверджується його проживанням за місцем відкриття спадщини, однак він не оформив своїх спадкових прав, у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, Другої Львівської державної нотаріальної контори від 08.09.2020 року

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування», передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку після батьків, але оформити своє право на спадкове майно не має можливості, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню. При цьому суд враховує ту обставину, що в матеріалах спадкових справ, оглянутих в судовому засіданні, міститься заява відповідача на адресу Другої Львівської державної нотаріальної контори, у якій він просить не видавати свідоцтво на спадщину у зв`язку із тим, що між позивачем та ним існує спір.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а саме визнати за позивачем право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також визнати за позивачем право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання фактів належності заповітів, постійного проживання з спадкодавцями, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -задовольнити.

Встановити факт того, що заповіт, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому стадкоємцем зазначено « ОСОБА_1 » - належить « ОСОБА_1 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт того, що заповіт, складений ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому стадкоємцем зазначено « ОСОБА_1 » - належить « ОСОБА_1 », який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт того, що позивач ОСОБА_1 та померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали у будинку АДРЕСА_1 .

Встановити факт того, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно проживали у будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, складеним ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Г. М. Пилип`юк

Оригінал рішення.