Рішення № 99095321, 17.08.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа 382/784/21

Провадження №2/382/597/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2021 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого-судді Литвин Л. І.

при секретарі Пелехань Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» м. Дніпро вул. Набережна Перемоги – 50 в особі представника Ляр Дмитра Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в котрому зазначено, що з метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до банку із заявою б/н від 06.003.2018 року. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та становлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 11 000 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.5. Договору, на підставі якого відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник рартрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжнго ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Пунктом 1.1.5.1. Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору, про що Банк повідомляє Клієнтів щодо внесених змін шляхом використання будь-якого з наступних каналів: розміщення інформації на офіційному сайті Банкуй www,privatbaiik.ua; розміщення інформації у відділеннях Банку, смс повідомлення на фінансовий номер телефону Клієнта; повідомлення на електронну пошту Клієнта; інформування у Системі «Приват24» або «Приват24 для бізнесу»; IVR- дзвінки; повідомлення через банкомати та термінали самообслутовування; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послут» або «Тарифів» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.6.5 Договору. AT КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, але свої зобов`язання не виконав. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 14.06.2021 року має заборгованість у загальному розмірі 12 127,31 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 10 450,26 грн., та заборгованістю за простроченими відсотками у розмірі 1 677,05 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань та заборгованості не погашає, в зв`язку з чим просив стягнути з нього на користь банку вищевказану заборгованість та судовий збір.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, в заяві до суду просив справу слухати у його відсутність та просив долучити до матеріалів справи докази часткового погашення заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

3гідно із частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Під час розгляду справи встановлено, що 06.03.2018 відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому було збільшено до 11 000 грн.

Отримання відповідачем кредитної картки, користування нею та як наслідок отримання кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6-9), згідно якої заборгованість станом на 14.06.2021 року у загальному розмірі становить 12 127,31 грн., та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 10 450,26 грн., та заборгованістю за простроченими відсотками у розмірі 1 677,05 грн.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

В позові до суду позивач АТ КБ «Приват Банк» зазначав, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, підписавши заяву-анкету. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Однак, такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Відсутність підпису відповідача на Умовах та правилах надання банківських послуг дозоляє банку надавати Умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.16-60) не містять підпису відповідача. Позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до матеріалів справи Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були надані відповідачу для ознайомлення та він ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин та до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення заборгованості, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідна правова позиція Верховного суду, викладена в постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За викладених обставин, суд вважає, щодо задоволення підлягають вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на його користь заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 10450,26 грн, однак як вбачається із доданої до матеріалів справи квитанції про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 10 000 грн., із відповідача на користь позивача необхідно стягнути 450, 26 грн., а також 1 956,08 грн. судового збору. пропорційно до задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України. В задоволенні решти позовних вимог позивачеві необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77, 81, 141, 175, 264-266 ЦПК України, ст.ст. 526, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, заборгованість за тілом кредиту у розмірі 450,26 (чотириста п`ятдесят гривень 26 копійок), а також 1956,08 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 08 копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л. І.