Ухвала суду № 99095301, 11.08.2021, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

4-с/381/14/21

381/137/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: М`ячикової І.В.,

з участю: заявника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Маліцької М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

встановив:

У червні 2021 року заявник звернулася до суду з даною скаргою, в якій просила суд зобов`язати начальника Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанову державного виконавця Кузнєцової К.М. від 28 травня 2021 року по виконавчому провадженню № 65593489 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять від ПАТ «Сільпо Рітейл», як заробітна плата на інші виплати, що прирівнюються до заробітної плати боржника ОСОБА_1 , на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Банк Восток».

Скаргу мотивувала тим, що вона є боржником у виконавчому провадженні № 65593489, яке знаходиться на виконанні у Фастівському міськрайонному ВДВС ЦМУМЮ (м. Київ). У даному виконавчому провадженні на її рахунки накладено арешт, у зв`язку із чим вона звернулася до ВДВС із заявою про зняття арешту з її рахунку та надала довідку з банківської установи проте, що на рахунок в банку ПАТ «Банк Восток» перераховується її заробітна плата, яку вона отримує від ПАТ «Сільпо Рітейл». Проте, вона отримала відмову державного виконавця про зняття арешту з її рахунку.

Заявник зазначила, що вона не заперечує проти стягнення з неї боргу, але накладення арешту на спеціальні банківські рахунки, вважає незаконним та перевищенням повноважень державного виконавця. Разом з тим, зазначила, що заробітна плата, яку вона не може отримати, являється єдиним джерелом її існування та існування її дітей. Тому, змушена звернутися до суду з даною скаргою.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду київської області від 14 червня 2021 року дану скаргу було призначено до судового розгляду.

25 червня 2021 року заявником через канцелярію суду було подано заяву, в якій остання уточнила, прохальну частини, а саме вірно зазначила назву підприємства в якому працює – ТОВ «Сільпо-фуд», замість невірного ПАТ «Сільпо Рітейл».

В судовому засіданні заявник подану скаргу підтримала, просила суд її задовольнити. Суду пояснила, що дійсно має кредитну заборгованість у розмірі 10561,44 грн., проти стягнення якої не заперечує. Зазначила, що даний рахунок на який накладено арешт є поточним, на нього зараховуються заробітна плата та премії, а також може бути як депозитний. Більш того, вказала, що заробітну плату на даний час вона отримує готівкою у бухгалтерії підприємства на якому працює.

Державний виконавець Маліцька М.А. в судовому засіданні проти скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні. Зазначила, що відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника, оскільки рахунок боржника не є соціальним, а державний виконавець самостійно може зняти арешт, лише на законних підставах.

Суд, заслухавши пояснення заявника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно п. 2 ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Частиною 1 ст. 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що 28 травня 2021 року заступником начальника відділу Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузнєцовою К.М. було відкрито виконавче провадження № 65593489, з примусового виконання виконавчого листа № 2/381/510/21 виданого Фастівським міськрайонним судом Київської області 20 квітня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 10561,44 грн..

Того ж дня, заступником начальника відділу у даному виконавчому провадженні було винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник посилається на те, що вона зверталася із заявою на ім`я начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з її рахунку № НОМЕР_1 відкритому у ПАТ «Банк Восток», однак їй було відмовлено з підстав недолучення до заяви будь-яких даних, які б підтверджували арешт зарплатних коштів боржника. Вважає, що накладення арешту на спеціальні банківські рахунки є незаконним та перевищенням повноважень державного виконавця, а заробітна плата, яку вона не може отримати, являється єдиним джерелом її існування та існування її дітей.

Так, на підтвердження своїх посилань заявником надано суду Довідку № 254/1511 від 01 червня 2021 року видану ПАТ «Банк Восток», з якою вбачається, що у ОСОБА_1 у ПАТ «Банк Восток» відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в UAH з видачею платіжної карти Debit Gold. Станом на 01 червня 2021 року поточний використовується клієнтом в тому числі і для зарахування заробітної плати.

Згідно Довідки № 43 від 15 червня 2021 року виданої ТОВ «Сільпо-фуд», ОСОБА_1 працює в ТОВ «Сільпо-фуд» за професією продавець-консультант, відділ каса, магазин № 252-С Фастів вул. Соборна, 42, з 23 листопада 2019 року по теперішній час.

Пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в статті 48 Закону, так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому стаття 48 Закону встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 59 Закону визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заступником начальника відділу ДВС Кузнєцовою К.М. під час винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 було чітко визначено банківським установам порядок виконання зазначених постанов, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ..

Як вбачається із наявної в матеріалах виконавчого провадження відповіді АТ «Альфа-Банк» № 28007/БТ-26-б/б, наданої приватному виконавцю Бурко А.М., АТ «Альфа-Банк» прийняв до виконання Постанову про арешт коштів боржника серії ВП № 63831786 від 06 грудня 2020 року, та 10 грудня 2020 року оприбуткував на відповідному позабалансовому рахунку відповідно до Постанови Правління НБУ № 22 від 21 січня 2004 року.

Тобто, з вказаного вище вбачається, що ПАТ «Банк Восток» здійснюючи виконання постанови та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка № НОМЕР_1 , вважав за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому, що свідчить проте, що ПАТ «Банк Восток» не визнав рахунок № НОМЕР_1 таким, на який законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Вказане узгоджується із правовою позицією викладено в Постанові Верховного суду від 03 лютого 2021 року по справі № 756/1927/16-ц.

Законом України «Про оплату праці» визначено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Разом з тим, посилання заявника на те, що накладений приватним виконавцем арешт на її рахунок і на кошти які знаходяться на ньому, порушує її права, суд вважає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні судом достовірно встановлено та підтверджено самою заявницею, що її заробітна плата не перераховується на рахунок № НОМЕР_1 , а отримується нею у бухгалтерії ТОВ «Сільпо-фуд», де заявниця працює.

Таким чином, судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заступник начальника відділу Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кузнєцова К.М. при винесення 28 травня 2021 року у виконавчому провадженні № 65593489, постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та з метою виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд, відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, з огляду на те, що під час розгляду справи по суті не знайшло свого підтвердження порушення прав заявника ОСОБА_1 , а тому в суду відсутні законні підстави для задоволення скарги.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 5, 12, 79-81, 442, 447, 450, 451 ЦПК України, суд, -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 65593489 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст виготовлено 16.08.2021 р.