Ухвала суду № 9909493, 25.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції Христофоров А.Б.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2010 року № 2-а-19464/09/0570

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участі представників

позивача

відповідача 1

відповідача 2 Сухарька М. Г., Радіонової О.О.

Сухоцькій Д.Ю.

Алейникової В. А.- директор підприємства

Івашкевич В. Ю. за довіреністю

Шляхової О. А. за довіреністю у відкритому судовому засіданні

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька,

Державної податкової адміністрації у Донецькій області

Донецького окружного адміністративного суду

22 січня 2010 року

№ 2-а-19464/09/0570

приватного підприємства «Алвєра»

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька,

Державної податкової адміністрації у Донецькій області

визнання протиправними дій головних державних інспекторів ревізорів ДПА у Донецькій області, скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №№ 0003382343, 0003352343, 0003362343, 05670008, 05670007 від 18.11.2009 року,

ВСТАНОВИЛА :

13 листопада 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та 24 листопада 2009 року уточнив позовні вимоги.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач вказав, що 10.11.2009 року в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька ним було отримано другі примірники актів перевірки магазинів „Волна" та „Лакомка", які були зареєстровані та складені в порушення приписів наказу ДПА України № 534 від 12.08.2008 року „Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій". Позивач вказує, що так як перевірка проводилася без його відома (керівника підприємства), примірники актів не були залишені в магазині, позивач не міг знати, що потрібно з'явитися до ДПА у Донецькій області 30.10.09 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року позов було задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003362343 від 18.11.2009 року.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, Державна податкова адміністрація у Донецькій області також звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року змінити і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідачів наполягали на задоволенні апеляційних скарг, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, пояснень сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами перевірки магазину „Волна" ПП „Алвєра" було складено акт № 0079/05/99/23/34627183 від 29-30.10.2009 року (а.с. 47-48), яким встановлено порушення ст. 3 п.п. 1,2,9,13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року (із змінами та доповненнями) та вимог Постанови КМУ від 30.10.08 року № 957 „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а саме: не проведення розрахункової операції через РРО на суму 49 грн.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО у сумі 2,5 грн.; не забезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій 12 фіскальних звітних чеків; не оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження у КОРО у сумі 2244,43 грн.; роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімально встановлених - 14 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 05670008 від 18.11.2009 року на суму 1000 грн., № 0003362343 від 18.11.2009 року на суму 11222,15 грн., № 0003352343 від 18.11.2009 року на суму 4337,5 грн. (а.с. 52-54)

За результатами перевірки магазину „Лакомка" ПП „Алвєра" було складено акт № 0077/05/99/23/34627183 від 29.10.2009 року (а.с. 49-50), яким встановлено порушення 1,2,8,12,13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вимог Постанови КМУ від 30.10.08р. № 957 „Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 58 грн.; невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО у сумі 428,97 грн.; не виставлення цінників у кількості 41 одиниця на товар, що реалізується; не оприбуткування товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 385,5 грн.; роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімально встановлених - 15,5 грн.; роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії.

На підставі зазначено акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 05670007 від 18.11.2009р. на суму 2700 грн., № 0003382343 від 18.11.2009р. на суму 3905,35.грн. (а.с. 51,55).

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, згідно ч. 1,2 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. Органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Згідно п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Колегія суддів зазначає, що частиною 7 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року чітко визначено, що позаплановими перевірками вважаються також (наряду з видами перевірок за частиною 6 цієї ж статті) перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду. Вказана частина 7 була внесена до статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" згідно пункту 22 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-ІV від 25 березня 2005 року, який набрав чинності з дня опублікування - 31 березня 2005 року, в той час як стаття 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" про те, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України є відсилочною та внесена у вказаний закон про застосування реєстраторів розрахункових операцій згідно пункту 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 2156-ІІІ від 21 грудня 2000 року, що набув чинності, як передбачено самим законом, з 1 січня 2001 року. Тобто, у даному випадку застосовується загальне правило дії законів у часі та до уваги приймається спеціальний для податкових органів закон, що регулює види та порядок проведення перевірок, що був прийнятий та введений в дію пізніше. Крім того, за частиною 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Розділ V "Контроль і відповідальність за порушення цього закону" Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" взагалі не містить посилання на види або порядок здійснення перевірок.

З огляду на вищевикладене, на даний час саме Закон України "Про державну податкову службу в Україні" визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції, права, правові основи діяльності, види перевірок, умови та порядок їх здійснення, умови допуску посадових осіб до проведення перевірок та іншого відповідачем не доведено.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватись субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 05670007 від 18.11.2009 р. на суму 2700 грн., № 0003382343 від 18.11.2009 р. на суму 3905,35.грн. № 05670008 від 18.11.2009 року на суму 1000 грн., № 0003352343 від 18.11.2009 року на суму 4337,5 грн.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно із п. 9 ст. 3 Закон України від 06.07.95 N 265/95 - ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами та доповненнями, необхідно щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідно до п. 7.7 розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 105/5297, із змінами та доповненнями, у разі роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій протягом робочого дня кількох фіскальних звітних чеків, усі вони підклеюються у відповідній книзі обліку розрахункових операцій, записи в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо.

Обмежень щодо кількості роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів) не існує, таким чином твердження апелянту про проведення перевірки фіскальної пам'яти апарату РРО не заслуговує уваги.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача субєкта владних повноважень.

Колегія суддів відзначає, що у даному конкретному випадку податковий орган не довів правомірність і законність прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003362343 від 18.11.2009 року на суму 11222,15 грн..

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька та Державної податкової адміністрації у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року у справі № 2-а-19464/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 31 травня 2010 року.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді: М.Г. Сухарьок

О.О. Радіонова