Ухвала суду № 99092260, 18.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 серпня 2021 року м. Київ № 640/22760/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДР: 00015622), в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рекашової Алли Миколаївни відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/15906/19 від 19.02.2020 в частині винесення постанови від 13.05.2021 «про завершення виконавчого провадження» по ВП № 62562264;

2) зобов`язати Міністерство юстиції в особі старшого державного виконавця Рекашової Алли Миколаївни відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 62562264 від 13.05.2021.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В контексті наведеного позивачем надано посвідчення серії НОМЕР_2 про те, що пред`явник має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Між тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС) від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 за позовом фізичної особи з приводу оскарження Указу Президента України, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

ВП ВС зазначила, що у статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

ВП ВС зазначила, що суд першої інстанції встановив, що особа звернулася до суду з позовом з приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.

ВП ВС зазначила, що через наявність таких обставин відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя постановив ухвалу про залишення позовної зави без руху, згідно з якою позивач мав подати документ про сплату судового збору або докази звільнення його від сплати цього платежу.

Відтак, ВП ВС погодилась з ухвалою КАС ВС про залишення позову без руху з підстав несплати судового збору та повернення позову у зв`язку з не усуненням недоліків позову, зазначених в ухвалі КАС ВС про залишення позову без руху.

У даному випадку суддею вбачається аналогічний висновок відносно того, що оскарження податкового повідомлення-рішення не стосуються та не зачіпають порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни - учасників бойових дій, не пов`язаний з реалізацією даного правового статусу.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 161 КАС України, судовий збір має сплачуватись на загальних підставах із доданням до позовної заяви доказів сплати судового збору.

У даному випадку позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви заявник просить суд витребувати у Департаменті Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 62562264 від 15.07.2020.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Однак, суд зазначає, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що позивач намагався отримати у Департаменті Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження № 62562264 від 15.07.2020.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції в особі головного державного виконавця Рекашової Алли Миколаївни відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/15906/19 від 19.02.2020 в частині винесення постанови від 13.05.2021 «про завершення виконавчого провадження» по ВП № 62562264 та 2) зобов`язати Міністерство юстиції в особі старшого державного виконавця Рекашової Алли Миколаївни відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 62562264 від 13.05.2021.

Як зазначає позивач у позовній заяві про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження він дізнався із автоматизованої системи виконавчих проваджень 09.06.2021.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 13.08.2021, тобто із пропуском десятиденного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 287 КАС України

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності таких причин суду не надано.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01051) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 908,00грн.;

2) доказів, які підтверджують обставини, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача;

3) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін