Рішення № 99092174, 12.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/33756/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Острянка Б.І. (ордер серії ЧН №055958 від 30.12.2020 року), представника відповідача 1 Даруги В.О., представника відповідача 2 Склярова О.Г., вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт»

до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі також - відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач 2), в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) в розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на підставі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року;

2) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок;

3) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) пеню у розмірі 6 897 245 (шість мільйонів вісімсот дев`яносто сім тисяч двісті сорок п`ять) гривень 90 копійок;

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 06.12.2018 року ДФС України прийнято рішення від 06.12.2018 року, яким скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у місті Києві від 26.09.2018 року, прийняті за результатами камеральної перевірки Декларації позивача за липень 2018 року, а тому заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 15 500 000 грн. вважається узгодженою з 07.12.2018 року та підлягає поверненню позивачу.

Так, контролюючим органом мало бути внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання, однак, на неодноразові звернення позивача, відповідач фактично відмовився вчиняти такі дії, та, як наслідок, станом на час звернення з даним позовом, відомості щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2018 року не відображені у цьому Реєстрі.

Крім того, оскільки суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 15 500 000,00 грн. у строки, встановлені Податковим кодексом України не відшкодовано, позивач вважає що набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 Податкового кодексу України починаючи з дати її узгодження, таким чином, сума пені, нарахована відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України на суму заборгованості бюджет з відшкодування податку на додану вартість за липень 2018 року становить 6 897 245 грн. 90 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.03.2021 року.

Через канцелярію суду 09.03.2021 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що чинним законодавством України не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та структуру такого реєстру, що є причиною не включення ТОВ «Мартін Лофт» до останнього.

Крім того, відповідач 2 вважає, що нарахування пені позивачем згідно з наведеного у позові розрахунку не включає в себе день погашення такої заборгованості, у зв`язку з чим таке нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки основними умовами для нарахування пені є момент її виникнення, період дії пені, включаючи день погашення такої заборгованості.

Через канцелярію суду 11.03.2021 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що строк відшкодування податку на додану вартість не залежить від дій Головного управління Казначейства, а зумовлений виключно бездіяльністю податкового органу, яка полягає у невнесенні інформації про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Через канцелярію суду 17.03.2021 року позивачем подано відповідь на відзив ГУ ДПС у м. Києві. На переконання позивача, відповідачем 2 не спростовані обґрунтування позовної заяви, а доводи останнього щодо відсутності нормативного регулювання порядку ведення, механізму відшкодування сум ПДВ є неналежними та такими, що не можуть стати підставою для відмови у задоволенні позову.

Зокрема, твердження відповідача 2 щодо не включення до розрахунку «дня погашення заборгованості» є неналежним, оскільки тривала бездіяльність контролюючого органу буде призводити до відсутності настання строку, про який зазначено ГУ ДПС у м. Києві.

У підготовче засідання 17.03.2021 року прибули представники сторін.

З огляду на те, що представником позивача заявлено про намір уточнити позові вимоги, судом відкладено підготовче засідання до 12.04.2021 року.

Через канцелярію суду 05.04.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначено, що незважаючи на відсутність протиправної бездіяльності ГУ ДКС України в межах спірних правовідносин, останнє є органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів Державного бюджету України, власником яких є Держава Україна, яка фактично є стороною цивільно-правових відносин (боржником).

Через канцелярію суду 05.04.2021 року представником позивача подано заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд розглядати справу по суті позовних вимог, викладених в наступній редакції:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) в розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на підставі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року;

2) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок;

3) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) пеню у розмірі 7 747 967 (сім мільйонів сімсот сорок сім тисяч дев`ятсот шістдесят сім) гривень 21 копійка;

4) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) суму сплаченого судового збору у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві солідарно;

5) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві солідарно.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 12.04.2021 року, зважаючи на перебування судді на лікарняному, справу №640/33756/20 знято з розгляду.

Наступне підготовче засідання призначено на 16.06.2021 року, про що сторін повідомлено у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Через канцелярію суду 26.05.2021 року відповідачем 2 подано пояснення у справі щодо розрахунку суми пені, заявленої позивачем до стягнення. Так, за розрахунком ГУ ДПС у м. Києві розмір пені складає 5 147 363,78 грн., з огляду на що, заявлений розрахунок суми пені, на переконання відповідача 2, не відповідає дійсності.

У підготовче засідання 16.06.2021 року прибули представники сторін.

Судом оголошено про надходження пояснень відповідача 2 щодо розрахунку пені, з яким представник позивач погодився.

Зокрема, з підстав урахування розрахунку пені ГУ ДПС у м. Києві, протокольною ухвалою суду відмовлено в прийнятті заяви представника від про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, мотивацію чого судом постановлено викласти в судовому рішенні за результатами розгляду справи.

Так, вирішуючи питання прийнятності заяви представника позивача від 05.04.2021 року про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами першою, восьмою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Судом встановлено наявність доказів направлення заяви від 05.04.2021 року відповідачам у справі, з огляду на що, позивачем дотримано вимоги частини восьмої статті 47 кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.

В свою чергу, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не зазначалося в позовній заяві.

Отже, як зміна предмета/підстав позову стосуються безпосередньо позовних вимог, в той час, як позивачем у заяві під зміною предмета позову розуміється стягнення судового збору солідарно з обох відповідачів. Проте, вимога про стягнення судового збору не є позовною вимогою за своєю юридичною природою, а є видом судових витрат, який підлягає стягненню у порядку, встановленому главою 8 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи у разі задоволення позову.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення заяви в частині зміни предмета позову.

Крім того, позивач просить суд прийняти заяву в частині збільшення розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені, а саме, збільшити з 6 897 245 грн. 90 коп. до 7 747 967 грн. 21 коп.

Суд зауважує що в цій частині заява відповідає вимогам частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, разом з тим, у судовому засіданні позивач погодився із розрахунком пені, заявленим Г УДПС у м. Києві, та який є меншим від заявленого позивачем у первісній редакції позову, а саме - 5 147 363 грн. 78 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про надання представнику позивача додаткового часу узгодити позицію щодо розміру заявленої до стягнення пені з довірителем, в той же час, у задоволенні заяви від 05.04.2021 року про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог відмовлено.

Судом оголошено про відкладення розгляду справи на 23.06.2021 року.

Через канцелярію суду 22.06.2021 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині розміру заявленої до стягнення пені.

Через канцелярію суду 22.06.2021 року представником позивача подано заяву про уточнення вимог в частині стягнення судового збору солідарно з обох відповідачів.

У підготовче засідання 23.06.2021 року прибули представники сторін.

Судом прийнято до розгляду заяву представника позивача від 22.06.2021 року про зменшення позовних вимог та ухвалено здійснювати подальший розгляд справи третьої позовної вимоги в наступній редакції: «стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) пеню у розмірі 5 433 601, 06 грн. (п`ять мільйонів чотириста тридцять три тисячі 06 коп.);».

Зокрема, судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів суми судового збору.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 року прийнято до розгляду заяву представника позивача від 22.06.2021 року про зменшення позовних вимог та здійснювати подальший розгляд справи третьої позовної вимоги в наступній редакції: «стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) пеню у розмірі 5 433 601,06 грн. (п`ять мільйонів чотириста тридцять три тисячі шістсот одна гривня 06 коп.)». Прийнято до розгляду заяву представника позивача від 22.06.2021 року про уточнення позовних вимог. Закрито підготовче провадження. Призначено справу до колегіального розгляду за головуванням судді Маруліної Л.О. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.07.2021 року.

Через канцелярію суду 02.07.2021 року відповідачем 1 подані заперечення на заяву представника позивача про уточнення вимог в частині стягнення судового збору з органу Казначейства.

У судове засідання 21.07.2021 року прибули представники сторін.

Судом поставлено питання щодо здійснення процесуального правонаступництва відповідача у справі, проти чого представники сторін не заперечують.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши докази у справі, судом оголошено перерву перед стадією судових дебатів до 12.08.2021 року.

У судове засідання 12.08.2021 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засідання 12.08.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

17.08.2018 року ТОВ «Мартін Лофт» подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, що підтверджується Квитанцією №2 за реєстраційним номером 9174870806 (далі також - Декларація за липень 2018 року).

Згідно з Додатком №3 - «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», ТОВ «Мартін Лофт» задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 15 500 000,00 грн.

Відповідно до Додатка №4 - «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника» сума заявленого ТОВ «МАРТІН ЛОФТ» до повернення бюджетного відшкодування становить 15 500 000,00 грн.

10.09.2018 року за результатом проведення головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ у сфері торгівлі та послуг управління координації та моніторингу відшкодування ПДВ ГУ ДФС у м. Києві Журавко В.В., відповідно до пункту 200.10 статті 200 pозділу V ПК України (із змінами), в порядку, встановленому статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року, складено Акт №3400/26-15-43-04-18/41921091 (далі також - Акт від 10.09.2018 року).

Відповідно до розділу «IV. Висновок» Акту від 10.09.2018 року встановлено порушення:

- пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 pозділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за липень 2018 року в розмірі 15 500 000,00 грн.;

- пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за липень 2018 року в розмірі 1 498 828,00 грн.;

- пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 pозділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за липень 2018 року в розмірі 1 172,00 гривень.

26.09.2018 року ГУ ДФС у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення (далі також - ППР від 26.09.2018 року):

№00000874304 - щодо завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого згідно з Декларацією за липень 2018 року на порушення пунктах 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в розмірі 15 500 000,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 3 875 000,00 грн.;

№00000884304 - щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, відображеного в Декларації за липень 2018 року на порушення пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в розмірі 1 498 828,00 грн.;

№00000894304 - щодо заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду за липень 2018 року на порушення пункту 200.1, пункту 200.2, статті 200 Податкового кодексу України, в розмірі 1 172,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 293,00 грн.

05.10.2018 року ТОВ «МАРТІН ЛОФТ» не погодившись із ППР від 26.09.2018 року звернулося в порядку адміністративного оскарження із скаргою до ДФС України.

06.12.2018 року ДФС України, за результатом розгляду скарги ТОВ «Мартін Лофт» прийнято Рішення №39576/6/99-99-11-04-01-25 (далі також - Рішення від 06.12.2018 року), яким скасовано ППР від 26.09.2018 року.

05.04.2019 року ТОВ «Мартін Лофт» направлено ГУ ДФС у місті Києві Лист №05/04-1 щодо необхідності усунення порушень вимог законодавства та відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заявленого Товариством до бюджетного відшкодування суми в розмірі 15 500 000,00 грн. відповідно до підпункту ґ пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

08.05.2019 року Листом ГУ ДФС у місті Києві про надання інформації №86668/10/2615-43-04 ТОВ «Мартін Лофт» повідомлено про прийняття рішення Комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДФС у місті Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Мартін Лофт», відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та зазначено, що перевірку буде проведено після отримання від ДФС України наказу про призначення документальної позапланової перевірки.

13.11.2019 року ТОВ «Мартін Лофт» звернулось до Державної податкової служби України із Листом № 11/19, в якому просить вжити заходів, спрямованих на відновлення порушених прав щодо відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, заявлену Товариством до бюджетного відшкодування суму в розмірі 15 500 000,00 грн.

Листом ДПС України від 28.11.2019 року №6075/7/99-00-04-02-02-17 повідомлено ТОВ «Мартін Лофт», що вирішення питання щодо відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування лежить в площині повноважень ГУ ДФС у м. Києві.

З огляду на зазначене, вважаючи бездіяльність ГУ ДФС у місті Києві протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, з метою стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Мартін Лофт» заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 15 000 000,00 грн. та пеню в розмірі 5 147 363,78 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 07.12.2018 року по 02.04.2021 року (станом на 30.04.2021 року).

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви, відповідь на відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.18. пункту 14 статті ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до підпункту 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.

Згідно з підпунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пунктів 200.9 - 200.11 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до підпункту ґ пункту 200.12 статті 200 ПК України 200.12. Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

Згідно з пунктом 200.14. статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.15. статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням ДФС України від 06.12.2018 року № 39576/6/99-99-11-04-01-25 скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.09.2018 року №№00000874304, 00000884304, 00000894304, прийняті за результатами камеральної перевірки ТОВ «Мартін Лофт» щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2018 року, заявленої в Декларації за липень 2018 року, з огляду на що, сума бюджетного відшкодування ПДВ є узгодженою з 06.12.2018 року, що відповідачем 2 не спростовано та не заперечується.

Зокрема, відомості щодо узгодженої суми відшкодування у розмірі 15 000 000 грн. мало бути внесено відповідачем 2 до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування 07.12.2018 року, оскільки рішення ДФС України за результатами адміністративного оскарження ППР від 26.09.2018 року отримано ГУ ДФС у м. Києві 06.12.2018 року за вх. 17082/8 відповідно інформації, зазначеної у листі ГУ ДФС у м. Києві від 08.05.2019 року 386668/10/26-15-43-04.

Відповідно до підпунктів 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі також - Порядок №26).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №26 цей Порядок визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.

Мінфін адмініструє Реєстр як окремий інформаційний ресурс та забезпечує захист інформації відповідно до законодавства у сфері захисту державних інформаційних ресурсів.

Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до пункту 4 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктами 5-8 порядку №26 заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Казначейство вносить до Реєстру такі дані: дату та суму повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку; дату та суму зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пунктів 10, 11 Порядку №26 внесення даних до Реєстру посадовими особами (уповноваженою особою) ДФС та Казначейства здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення випадку, коли органом ДФС не внесені до Реєстру відомості про: дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання) з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення акта перевірки.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до пункту 12 Порядку №26 Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Згідно з пунктом 14 Порядку №26 Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1177) (далі також - Порядок №569).

Відповідно до пункту 21 Порядку №569 якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Реєстрі, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, зменшується на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах). Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (УПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку (УНакл).

Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Суд зауважує, що посилання відповідача 2 на неможливість включення суми узгодженого бюджетного відшкодування ТОВ «Мартін Лофт» до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ є помилковим, оскільки, відповідно до змісту пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України ведення Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування передбачено для заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

В свою чергу, спірні правовідносини, що вирішуються судом у цій справі, виникли з питань повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2018 року, що свідчить про необґрунтованість посилань відповідача 2 на відсутність правового регулювання ведення Тимчасового реєстру.

Отже, відповідачем 2 мало бути внесено до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, проте такі дії податковим органом не здійснено, що свідчить про протиправну бездіяльність останнього та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Лофт» (ЄДРПОУ: 41921091) в розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на підставі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року.

Щодо способу захисту порушеного права позивача протиправною бездіяльністю відповідача 2 , суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до статті 200 ПК України платник податків отримує право на бюджетне відшкодування ПДВ в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

Суд зауважує, що правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер, яке в межах спірних відносин не припинилось на момент звернення із позовом.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права ТОВ "Мартін Лофт" на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 15 000 000,00 грн., а також з метою забезпечення реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, спосіб захисту порушеного права як стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Мартін Лофт" заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 15 000 000, 00 грн., призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі також - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Щодо відшкодування пені та пені в розмірі 4 714 480,67 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 11.03.2017 року по 09.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 17.1.11 статті 17 ПКУ, платник податків має право на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб) у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Враховуючи те, що позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, невнесення податковим органом після адміністративного оскарження ППР від 26.09.2018 року суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

З наданих представником відповідача 2 додаткових пояснень від 26.05.2021 року, судом встановлено, що відповідно до розрахунку пені за період з 07.12.2018 року по 02.04.2021 року, здійсненого на підставі пункту 23 статті 200 ПК України за відповідним алгоритмом, сума пені дорівнює 5 147 363,78 грн.

У судовому засіданні 16.06.2021 року представник позивача із зазначеним розрахунком пені погодився та в подальшому останнім подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме заявленої до стягнення пені, яку прийнято судом.

Відповідно до розрахунків пені, вчинених позивачем станом на 17.06.2021 року, які відповідачем 2 не спростовано, та проти яких останній не заперечує, з урахуванням розрахунків, наданих відповідачем 2 у поясненнях, сума пені дорівнює 5 433 601,06 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування, складає 5 433 601,06 грн.

Відповідно до пункту 21.3 статті 21 ПК України, шкода, завдана платнику податків неправомірним рішенням, дією чи бездіяльністю посадової особи контролюючого органу має відшкодовуватись за рахунок коштів державного бюджету та з асигнувань, передбачених для фінансування такого органу.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з огляду на встановлену судом протиправну бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві та його правонаступників, що спричинило порушення прав позивача на своєчасне відшкодування ПДВ, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору у розмірі 23 122 грн. 00 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення судових витрат з обох відповідачів, суд зазначає про безпідставність останньої, оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок протиправної бездіяльності саме податкового органу, в той час, як протиправних дій або бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві в межах предмета справи №640/33756/20 судом не встановлено.

Суд зауважує, що залучення в якості відповідача до участі у справі органу Казначейства обумовлено в силу обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність відокремленого підрозділу ДПС Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних, щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" (ЄДРПОУ: 41921091) в розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок на підставі декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року;

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" (ЄДРПОУ: 41921091) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 15 500 000 (п`ятнадцять мільйонів п`ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" (ЄДРПОУ: 41921091) пеню у розмірі 5 433 601,06 грн. (п`ять мільйонів чотириста тридцять три тисячі шістсот одну гривню 06 коп.).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" (код ЄДРПОУ 41921091, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-Д) суму сплаченого судового збору у розмірі 23 122,00 грн. (двадцять три тисячі сто двадцять дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП:44116011, адреса: 04160, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статті 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Лофт" (код ЄДРПОУ 41921091, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 36-Д);

Відповідач 1: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А);

Відповідач 2: відокремлений підрозділ ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП:44116011, адреса: 04160, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Повне рішення складено 17.08.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна