Рішення № 99092109, 17.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року м. Київ № 640/4867/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІНДУСТРІЯ»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Проміндустрія» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198740701 форми «С»;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198860701 форми «ПС»;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198750701 форми «ПС».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкова перевірка була проведена на підставі наказу, в якому відсутні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки; у позивача відсутній обов`язок реєструвати акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, оскільки позивач зберігає пальне на підставі укладеного з ТОВ "Енерджі газ оіл" договору зберігання, а не на власних господарських територіях; Позивач не здійснює зберігання палива з використанням ємностей, що належать йому на праві власності чи користування, тому не зобов`язаний одержувати ліцензію на здійснення такого виду господарської діяльності; штрафні санкції за неподання до органу ДПС повідомлення за формою 20-ОПП не застосовуються на період дії карантинних заходів; у контролюючого органу відсутні повноваження на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України в частині подання до податкової інспекції повідомлення за формою 20-ОПП.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому він зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб, встановлений Конституцією та законами України, відповідно до наданих у ході перевірки документів та наявної у Відповідача інформації; відповідач вважає, що ТОВ "Проміндустрія" є розпорядником акцизного складу, здійснює зберігання пального, одержаного від постачальників, на складі без наявності ліцензії на зберігання пального; не подало у встановлені законодавством строки повідомлення про наявні об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням. З огляду на викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2021р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2021р. задоволено заяву позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 26.10.2020р. №7689 «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» податковим органом з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України проведено перевірку ТОВ «Проміндустрія» (код ЄДРПОУ 30967448) з 28.10.2020р. за адресою: 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 1.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві складено Акт №789/Ж5/26-15-07-01-03/30967448 від 09.11.2020 року про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, у висновках якого зазначено, що ТОВ "Проміндустрія" порушено:

- ч. 1 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: зберігання пального без наявності ліцензії;

- п. б абзацу 6 п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, розділу 8 Наказу №1588 від 09.12.2011р. Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (із змінами та доповненнями), зареєстрованого за №1562/20300 в Міністерстві юстиції України 29.12.2011, в частині не подання повідомлення про наявні в СГ об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (повідомлення за формою 20-ОПП).

На підставі висновків вищезазначеного акта перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 30.12.2020р.:

- № 00000198740701 форми «С», яким накладено на ТОВ "Проміндустрія" штраф у розмірі 500 000 грн.;

- № 00000198860701 форми «ПС», яким накладено на ТОВ "Проміндустрія" штраф у розмірі 6 120 грн.;

- № 00000198750701 форми «ПС», яким накладено на ТОВ "Проміндустрія" штраф у розмірі 1 000 000 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Зі змісту акту перевірки та наданих сторонами пояснень суд встановив, що ТОВ "Проміндустрія" засноване 07.06.2000р., основним видом діяльності якого є оптова торгівля відходами та брухтом чорних металів (КВЕД 46.77 - основний, ліцензія АЕ № 292840, видана Міністерством промислової політики України 12.01.2015р.).

ТОВ "Проміндустрія" здійснює придбання та використання пального виключно для потреб власного споживання - заправки транспортних засобів, зберігання та продажу пального третім особам не відбувається.

Протягом періоду, який перевірявся, ТОВ "Проміндустрія" здійснювало придбання паливно-мастильних матеріалів, в тому числі: скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші (код УКТЗЕД 2711129400), бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини (код УКТЗЕД 2710124512), важкі дистиляти (газойлі) (код УКТЗЕД 2710194300) на підставі договорів, укладених з ТОВ «Сокар Ел Пі Джі» (код 40625535), з ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (код 20122395), з ТЗОВ «ОККО-РІТЕЙЛ» (код 30841082).

Згідно Єдиного реєстру акцизних накладних - 2019 на адресу ТОВ "Проміндустрія" за період з 01.07.2019 по 06.12.2020р. складено та зареєстровано акцизні накладні від постачальників ПММ.

- ТОВ "СОКАР ЕЛ ПІ ДЖИ" (код 40625535) з номенклатурою товару: Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші (код УКТ ЗЕД 2711129400, 2711129700) в загальному об`ємі 3 995 032,91 л.;

- ТОВ "ОККО-ДРАЙВ" (код 20122395) з номенклатурою товару: Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013г/л або менше: інші бензини, важкі дистиляти (газойлі) (код УКТ ЗЕД 2711129700, 2710124512, 2710194300) в загальному об`ємі 2337,73 л.;

- ТЗОВ "ОККО-РІТЕЙЛ" (код 30841082) з номенклатурою товару: Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини, Важкі дистиляти (газойлі), Бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г я або менше: інші бензини (код УКТ ЗЕД 2710124194, 2710194300, 2710124512) в загальному об`ємі 44373,62 л.

У ході податкової перевірки встановлено, що реєстрація акцизних накладних ТОВ "Проміндустрія" в період з 01.07.2019 по 06.11.2020р. на реалізацію пального в адресу контрагентів-покупців - відсутня.

Відповідно до інформаційного ресурсу Державної податкової служби, ТОВ "Проміндустрія" не зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального.

Згідно інформації, наведеної в акті перевірки, за період з 01.07.2019 по 31.12.2019р. контрагентами-постачальниками зареєстровані акцизні накладні на адресу ТОВ "Проміндустрія" з кодом операції «З»: реалізація пального суб`єкту господарювання - неплатнику на фізичне відвантаження (відпуск) пального з акцизного складу пересувного, напрям використання « 0», на загальну кількість 1 528 6 73,14 л.

На думку відповідача, що оскільки ТОВ "Проміндустрія" отримало протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (1 000 000 літрів), позивач повинен зареєструвати акцизний склад.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, його адміністрування, реєстрації акцизних складів розпорядниками, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це: спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

вантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

В той же час, відповідно до п. 1281.2. ст. 1281 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом встановлено, що ТОВ "Проміндустрія" здійснювало зберігання одержаних від постачальників паливо-мастильних матеріалів на акцизних складах ТОВ "Енерджі газ оіл" (код ЄДРПОУ 40498494, адреса місцезнаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський р-н, вулиця Корольова, буд. 5), що має ліцензію на роздрібну торгівлю та зберігання пального №23010314201900237 від 24.07.2019р., терміном дії до 24.07.2024р.

ТОВ "Проміндустрія" укладено Договір надання послуг зберігання з ТОВ "Енерджі газ оіл" №95 від 14.06.2019р., згідно якого поклажодавець доручає, а зберігач зобов`язується надати послуги по прийманню, відповідальному зберіганню та видачі скрапленого газу, який належить поклажедавцеві та буде доставлений автомобільним транспортом до місць зберігання, вказаних в п.1.4, які є власністю зберігача, та за реквізитами, вказаними в п. 1.5 даного договору.

Виконання Договору надання послуг зберігання та транспортування пального до складів зберігача підтверджується наданими позивачем накладними на внутрішнє переміщення, товарно-транспортними накладними про відвантаження товару постачальником до місця зберігання у ТОВ "Енерджі газ оіл", актами приймання-передачі, підписаними ТОВ "Проміндустрія" з ТОВ "Енерджі газ оіл" та постачальником.

У судовому засіданні представником ТОВ "Проміндустрія" надано пояснення, що у товариства відсутні приміщення та територія, на яких провадиться господарська діяльність шляхом зберігання пального для власних потреб. Одержане від постачальників пальне ТОВ "Проміндустрія" зберігає у суб`єкта господарювання - ТОВ "Енерджі газ оіл", яке надає послуги зберігання відповідно до наявної в нього ліцензії, що не спростовано відповідачем.

А тому, на підставі зазначеного, суд вважає застосування на позивача штрафних санкцій у розмірі 1 000 000, 00 грн. протиправним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000198750701 форми «ПС» від 30.12.2020р. таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198740701 форми «С», яким застосовано на ТОВ "Проміндустрія" штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії суд зазначає наступне.

З аналізу акта перевірки суд встановив, що ТОВ "Проміндустрія" до перевірки було надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Основні засоби», згідно якої встановлено наявність основного засобу «Ємність-газифікатор холодний ГХК-ЗМ 6-200, зав.№ 8801011» вартістю 1086980 гривень. Крім того, ТОВ "Проміндустрія" було надано посвідчення про якість виготовлення посудини - газифікатор холодний ГХК- ЗМ 6-200, зав.№ 8801011 та висновок експертизи №211-К/16 від 05.12.2016, за результатами експертного обстеження, технічного діагностування газифікатора холодного ГХК-ЗМ6-200, зав.№ 8801011, відповідно до яких встановлено місткість вказаної ємності - 10,2 метрів кубічних.

На підставі вищевикладеного Відповідач стверджує, що ТОВ "Проміндустрія" має у власності ємності для зберігання газу, отриманого від постачальників, та використовує їх у господарській діяльності. Відповідач наголошує, що до ТОВ "Проміндустрія" застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії у відповідності з чинним законодавством.

Надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон № 481).

Статтею 1 Закону №481 серед іншого надано визначення наступним поняттям:

-ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

-місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

-зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

-роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Відповідно до статті 15 Закону №481 зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

За змістом статті 15 Закону №481 встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

-підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

-підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

-суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Частиною 2 ст.17 Закону №481 визначено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Частиною 22 ст.18 Закону №481 встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 2 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон №222-VIII).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01.07.2019р.), ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

З матеріалів справи вбачається, що подані позивачем документи на виконання Договору надання послуг зберігання №95 від 14.06.2019р. є належним чином оформленими та підтверджують реальність вчинення господарських операцій, зі зберігання пального на акцизних складах зберігача.

Судом, на підставі поданих позивачем доказів, встановлено, що ТОВ "Проміндустрія" зберігає одержані для власних господарських потреб згідно договорів поставки ПММ на складах ТОВ «Енерджі газ оіл» відповідно до Договору надання послуг зберігання №95 від 14.06.2019р.

Крім того, суд зазначає, що не надання до перевірки оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 «Товари на складі» та не проведення під час перевірки фактичних замірів залишків палива на території здійснення господарської діяльності ТОВ "Проміндустрія" також Відповідачем не спростовано.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що застосування штрафних санкцій у розмірі 500 000 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії є протиправним, а податкове повідомлення-рішення № 00000198740701 форми «С» від 30.12.2021р. підлягає скасуванню.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000198860701 від 30.12.2020р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6120,00 грн., судом встановлено наступне.

Під час розгляду справи судом стало відомо, що вказане рішення прийняте контролюючим органом з огляду на порушення позивачем п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим Кодексом України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних.

Так дана норма встановлює обов`язок платника податків, з метою проведення податкового контролю, проходити реєстрацію або бути взятим на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок здійснення повідомлення про об`єкти оподаткування визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588 (далі - Порядок №1588), яким встановлено, що повідомлення про об`єкти оподаткування реалізується шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об`єкта (додаток 10).

Розділом 8 Порядку №1588 визначено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

В ході перевірки встановлено, що платником податків ТОВ "Проміндустрія" не подано повідомлення за формою №20-ОПП із зазначенням даних щодо: офісу за адресою м.Київ. вул. Промислова, 1; ємність-газифікагор холодний ГХК-3\ 16-200, зав.№ 8801011; стаціонарний комплекс для подрібнення металобрухту Прес-ножиці BONFIGLIOLI-1 (Італія) дизельний; стаціонарний комплекс для подрібнення металобрухту прес-ножиці BONFIGLIOLI -2 (Італія) дизельний; погрузчик грейферний FUCHS350 дизельний; погрузчик грейферний FUCHS 320 дизельний.

Позивачем не заперечується належність йому вказаного майна. Однак, зазначає, що наявність останнього не може слугувати підставою для сплати акцизного податку, що не спростовано відповідачем. Як вбачається з наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 26.10.2020р. №7689 «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» перевірка здійснювалась на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що питання щодо дотримання платником податків вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового України та п. 8 Порядку №1588 не може бути предметом фактичної перевірки, оскільки подання повідомлення за формою 20-ОПП не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не пов`язане із отриманням дозвільних документів, тощо.

Рішення про застосування санкцій прийняте Відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв.

Отже, у спірних відносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України за результатами фактичної перевірки, чим вийшов за межі свої повноважень.

Крім того, відповідно до п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тому відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, не застосовується.

Постановою КМУ від 22.07.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено на території України карантин до 30.04.2021р., встановлений постановою Кабінету Міністрів України починаючи від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19».

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000198860701 форми «ПС», яким накладено на ТОВ "Проміндустрія" штраф у розмірі 6 120 грн. підлягає скасуванню.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Зважаючи на те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77,143,243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд.1, код ЄДРПОУ 30967448)- задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198740701, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198860701, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2020р. № 00000198750701, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

5. Судові витрати в розмірі 22 591,80 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто одна) грн. 80 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проміндустрія" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 1, код ЄДРПОУ 30967448) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Я.І. Добрянська