Рішення № 99091738, 17.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року справа № 580/3008/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2016 по 31.05.2020 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2016 по 31.05.2020, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” та у відповідності до довідки Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 16.05.2016 №4439-01-20 та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та у відповідності до довідки Черкаського інституту пожежної безпеки від 28.03.2018 №141.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії на час її призначення складав 90% відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою. Після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідач зменшив розмір пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. При перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідачем був залишений попередній розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач 23.07.2020 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення. Проте відповідач листом №4328-4724/Ш-03/8-2300/20 від 29.07.2020 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Відповідач проти позову заперечив. 25.08.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відбулась зміна встановленого статтею 13 Закону України №2262-ХІІ максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Проведені відповідачем перерахунки пенсії позивача з 01.01.2016, з 01.01.2018 та з 01.06.2020 не призвели до зменшення розміру пенсії позивача, і не звужують обсягу вже набутих ним прав та не позбавляють його права на соціальний захист. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 09.09.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням касаційної інстанції по справі №510/1286/16-а.

Ухвалою суду від 19.07.2021 провадження у справі поновлено.

Дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №4328-4724/Ш-03/8-2300/20 від 29.07.2020 та протоколу за пенсійною справою №2304001845 від 24.06.2009 позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% від суми грошового забезпечення 11094,09 грн. Основний розмір пенсії склав 9984,68 грн, призначено пенсію з 02.02.2009 у сумі 5976,00 грн довічно.

З 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від грошового забезпечення у сумі 13816,76 грн. Розмір пенсії склав 10253,18 грн.

Згідно з перерахунком пенсії позивача від 24.05.2016 у зв`язку зі збільшенням розміру надбавки за особливі заслуги пенсія позивача перерахована з 01.05.2016 у розмірі 70% від грошового забезпечення у сумі 13816,76 грн, розмір пенсії склав 10267,18 грн.

Згідно з перерахунком пенсії позивача від 06.04.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 із грошового забезпечення 16 485 грн, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 28.03.2018 №141, виданій Черкаським інститутом пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Перерахунок здійснено у розмірі 70% від грошового забезпечення, розмір пенсії склав 11539,50 грн, надбавка за особливі заслуги 363,00 грн, всього 11902,50 грн.

У подальшому з 01.12.2019 та з 01.01.2020 здійснювався перерахунок пенсії позивача у зв`язку із збільшенням розміру надбавки за особливі заслуги.

З 01.06.2020 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 95% із грошового забезпечення у сумі 16485,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються копіями перерахунків по пенсійній справі №2304001845 (МНС) від 24.06.2009, від 24.05.2016, від 06.04.2018 та від 03.06.2020.

23.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити з 01.01.2016 перерахунок його пенсії в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідач листом №4328-4724/Ш-03/8-2300/20 від 29.07.2021 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії виходячи із 90% грошового забезпечення з тих підстав, що відбулась зміна встановленого статтею 13 Закону України №2262-ХІІ максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, тому підстави для обчислення пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення відсутні.

Не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у подальшому – Закон №2262).

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до статті 10 Закону №2262 обов`язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Пенсійна справа позивача перебуває в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Відтак, повноваження щодо перерахунку його пенсії відносяться до компетенції відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України.

Статтею 13 Закону №2262 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу – 27.02.2004) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. (ч. 2 ст. 13 Закону №2262).

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Пунктом 23 розділу ІІ Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри «80» замінено цифрами « 70». Згідно з пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року. Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70% застосовуються до пенсій, які призначаються з 1 травня 2014 року.

Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Відтак, статтею 63 Закону №2262 та постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103 не передбачено зміну розміру, з якого призначена пенсія, при її перерахунку.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.

Таким чином, відповідач при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262 застосував статтю 13 вказаного Закону, яку не повинен був застосовувати у спірних правовідносинах, тому його дії щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням максимального розміру пенсії 70% є протиправними.

Отже пенсія позивача за період з 01.01.2016 до 31.05.2020 повинна бути перерахована у розмірі 90% відповідного грошового забезпечення, тому позовна вимога в частині перерахунку пенсії у розмірі 90% від відповідної суми грошового забезпечення підлягає задоволенню.

Щодо строку, з якого має бути здійснений перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені .

Вказані правові висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19.

Враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, у будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2016.

Суд зазначає, що перерахунок пенсії особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону №2262, на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів» та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» є загальновідомими обставинами, після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 та з 01.01.2018 розмір пенсії збільшувався, отже достеменно знаючи про здійснені перерахунки та щомісячно отримуючи пенсію, позивач повинен був дізнатись про її виплату у меншому розмірі.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже лист Головного управління Пенсійного фонду України №4328-4724/Ш-03/8-2300/20 від 29.07.2021 про відмову у перерахунку пенсії не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо розміру пенсії.

Частиною 2 статті 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Оскільки позивач звернувся до суду 04.08.2020, перерахунок його пенсії має бути здійснений з 01.08.2019.

Щодо перерахунку пенсії за період з 01.01.2016 по 31.07.2019, то у заяві про поновлення строку звернення до суду від 10.08.2021 позивач послався на ту обставину, що дізнався про порушення своїх прав тільки під час підготовки до подачі позовних заяв у справах №580/3008/20 та №580/3009/20; при проведенні перерахунків розмір пенсії позивача збільшувався, тому у позивача не було об`єктивної можливості встановити порушення своїх прав.

Разом з цим посилання на вказані обставини спростовується вищенаведеним, а лист відповідача №4328-4724/Ш-03/8-2300/20 від 29.07.2021 свідчить не про момент, з якого позивач дізнався про порушення свого права, а лише про вчинення дій на реалізацію права на перерахунок пенсії, тому позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 №520/11178/20, згідно з якою покликання судів на те, що після перерахунку (у квітні 2018 року), пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону і пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду, то вказана правова позиція стосується інших правовідносин, а саме: строку звернення до суду у зв`язку з невидачею виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, отже застосуванню не підлягає.

Враховуючи зазначене позовні вимоги в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивача за 01 серпня 2019 року по 31 травня 2020 року підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог позов підлягає залишенню без розгляду.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України “Про судовий збір” як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягуються.

Враховуючи встановлені обставини справи та правові норми, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 21366538) у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії з 01 серпня 2019 року по 31 травня 2020 року згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виходячи з 90% грошового забезпечення та здійснити виплату перерахованої пенсії з врахуванням фактично виплачених сум.

Позов в частині позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року по 31 липня 2019 року залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко