Ухвала суду № 99091331, 18.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

справа № 520/15549/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

18 серпня 2021 р. м . Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар`єнко Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради , третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Малоданилівської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення Малоданилівської селищної ради XI сесії VIII скликання від 03.06.2021 року №41 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ».

Відповідно до ч.3 ст. 9 КАС України, зокрема, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом даної справи є оскарження рішення Малоданилівської селищної ради №41 XI сесії VIII скликання від 03.06.2021 року №41 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства іншій особі - ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб`єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.

Положеннями статті 4 КАС України визначено, зокрема, що є публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкту. У випадку якщо суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду"”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, позов обґрунтовано наявністю упозивача права власності на спірну земельну ділянку в АДРЕСА_2 , яка використовується позивачем для зрощування овочевих культур.

Водночас, суд зазначає, що оскаржуваним рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови зі зміною цільового призначення, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 з подальшою передачею у власність ОСОБА_2 , саме тієї земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу, як зазначає позивач.

Таким чином, фактично між позивачем і ОСОБА_2 , а також селищною радою, як розпорядником земель, існує спір щодо права власності та користування земельною ділянкою, тобто цивільного права, отже вказаний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.01.2017 по справі №21-1559а16 та підтримана постановою Великою Палатою Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №396/2550/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справи і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 5, 6 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, оскільки розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 9,170, 242, 243,248, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради , третя особа - третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачу, що розгляд та вирішення такої справи віднесено до юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.