Ухвала суду № 99091290, 17.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позову

17 серпня 2021 р. справа № 520/14269/21 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову Комунального підприємство "ЕКО-СЕРВІС" Куп`янської районної ради Харківської області (далі за текстом - позивач, заявник, КП, Підприємство) до Державної екологічної інспекції у Харківській області про 1) визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо проведення позапланової перевірки щодо дотримання Комунальним підприємством «Еко-Сервіс» Куп`янської міської ради Харківської області вимог природоохоронного законодавства; 2) визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 27.07.2020р. №125/03-13, складеного стосовно Комунального підприємства «ЕКО-СЕРВІС» Куп`янської міської ради Харківської області, -

встановив:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021р. позов було залишено без руху у зв`язку з недоліками в оформленні матеріалів адміністративного позову у вигляді ознак заявлення позову поза межами строку звернення до суду.

Копію названої ухвали позивачем було отримано 09.08.2021р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

17.08.2021р. до суду надійшла заява представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій КП стверджує, що про існування спірного припису дізналося лише у ході судового розгляду справи №520/12009/2020 за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Комунального підприємства "ЕКО-СЕРВІС" Куп`янської міської ради Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду. Крім того, у заяві заявник продовжує наполягати на непереборному характері впливу запроваджених карантинних обмежень на роботу підприємства і стверджує, що через дистанційний режим роботи працівники підприємства не мали змоги відвідувати робочі місця і не мали досутпу для необзідних для судового оскарження документів.

Вирішуючи по суті згаданий вище процесуальний документ, суддя зазначає, що за правилом ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 12.08.2021р. у справі №360/5460/19: загальний строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав; У постановах від 10 червня 2021 року у справі № 805/4179/18-а, від 26 травня 2021 року у справі № 320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19 Верховний Суд викладав тлумачення поняття «повинен був дізнатися», вжите у статті 122 КАС України, зазначаючи, що його необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; Верховний Суд неодноразово зазначав, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З цього приводу суддя зазначає, що провадження у справі №520/12009/2020 було відкрито ще 14.09.2020р., а представники Комунального підприємства брали участь у судових засіданнях по справі принаймні з 11.12.2020р. Судовий розгляд вказаної справи у суді першої інстанції закінчився прийняттям рішення від 17.02.2021р.

До суду у межах цієї справи заявник звернувся 29.07.2021р., про що свідчить наліпка установи поштового зв`язку на конверті, у якому позов 02.08.2021р. надійшов до суду.

Визначаючись стосовно можливості визнання поважними наведених заявником причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суддя зазначає, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені ж заявником причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на можливість Підприємства як учасника спірних правовідносин вчинити процесуальну дію по зверненню до суду.

При цьому, суд зазначає, що положення ст.123 КАС України в частині недотримання визначеного ст.122 КАС України строку на звернення до суду кореспондують приписам ч.6 ст.161 КАС України.

Неусунення недоліків в оформленні позову в частині відсутності юридично умотивованого та документально доведеного клопотання про поновлення строку на звернення одночасно створює підстави для залишення позову без розгляду згідно з ч.3 ст.123 КАС України, ч.15 ст.171 КАС України, п.7 ч.1 ст.240 КАС України, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Перелічені норми процесуального закону є ідентичними за змістом та наслідками, а тому застосування судом будь-якої з цих норм об`єктивно не здатне призвести до порушення прав та інтересів приватної особи.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №520/11044/19.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя -

ухвалив:

1.Клопотання позивача від 17.08.2021р. про поновлення строку звернення до суду із даним позовом - залишити без задоволення.

2.Позов - повернути заявникові.

3.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із матеріалами позову.

5.Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Сліденко А.В.