Рішення № 99090813, 18.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4650/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

11 травня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області (далі-відповідач, Чутівська селищна рада) про визнання протиправним та скасування пункту 6 рішення 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про розгляд заяв громадян Таверівського старостинського округу", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту Щасливе на території Чутівської селищної ради (Таверівський старостинський округ) Полтавської області; зобов`язання Чутівську селищну раду Чутівського району Полтавської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту Щасливе на території Чутівської селищної ради (Таверівський старостинський округ) Полтавської області.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову у наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови. Вважає, що факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) не належить до вичерпного переліку підстав, передбачених законом для правомірного обґрунтування відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Також, зазначила, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням про передачу земельної ділянки у власність, тому надання такого дозволу не порушує прав та законних інтересів інших осіб. Отже, на думку позивача, відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлена рішенням від 18.03.2021 є безпідставною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Також, позивач вважає, що ефективним способом захисту за наведених обставин є саме зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

07.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.22-26/, у якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Відповідач акцентував увагу на тому, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, а тому відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оформлена рішенням від 18.03.2021, є правомірною.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 17.08.2007 Чутівським РВ УМВС України в Полтавській області /а.с.8/.

23.02.2021 ОСОБА_1 звернулася до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області із заявою від 23.02.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га на території Чутівської селищної ради (Таверівський старостинський округ) із земель бувшої колективної власності для подальшої передачі у приватну власність /а.с.11, 31/, додавши при цьому схему бажаного розташування земельної ділянки /а.с.12-14, 32/.

Рішенням 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про розгляд заяв громадян Таверівського старостинського округу" відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (пасовища) орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності колишньої колективної власності ВАТ "Таврія", яка розташована за межами населеного пункту Щасливе на території Чутівської селищної ради (Таверівський старостинський округ), у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) (пункт 6) /а.с.10, 29-30/.

Позивач, вважаючи рішення 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про розгляд заяв громадян Таверівського старостинського округу" у частині відмови йому у наданні дозволу на розробку землеустрою протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі-ЗК України).

За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За приписами частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі-Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до приписів частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частин 1, 2 статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Частиною 3 статті 136 ЗК передбачено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Зміст наведених норм права свідчить про те, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Як встановлено судом, позивач є громадянкою України, а тому має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до Чутівської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га на території Чутівської селищної ради (Таверівський старостинський округ) із земель бувшої колективної власності для подальшої передачі у приватну власність, приєднала до неї, зокрема, графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Позивачем в заяві зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовний розмір.

Таким чином, позивачем надано необхідний та повний пакет документів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України, що не спростовано відповідачем, а тому у відповідача виник обов`язок розглянути подане позивачем клопотання у строки, встановлені статтею 118 Земельного кодексу України.

Зі змісту спірного рішення судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав на те, що спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) (пункт 6).

Надаючи оцінку викладеним в спірному рішенні мотивам відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз приписів статті 136 ЗК України свідчить про те, що в разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, ця ділянка не може відчужуватися, відтак наведені обставини є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №806/3708/15, від 03.04.2018 та від 02.10.2018 у справах №№815/3059/17, 806/3708/15 відповідно, від 17.10.2019 у справі №823/1120/16.

Як встановлено судом, рішенням 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про перелік земельних ділянок та про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)" визначено земельні ділянки комунальної власності, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зокрема, земельна ділянка орієнтованою площею 6,50 га, із земель запасу сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності, не наданих у власність чи користування (пасовища), розташована за межами населеного пункту на території Чутівської селищної ради Полтавського району (колишньої Таверівської сільської ради Чутівського району) Полтавської області /а.с.27-28/.

Також, у цей же день (18.03.2021) відповідачем укладено договір №100-21п про підготовку лотів для продажу на земельних торгах з ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів", згідно з яким замовник (Чутівська селищна рада), як організатор торгів доручає, а ПП "Регіональний інвестиційний центр аукціонів" зобов`язується за рахунок власних коштів здійснити підготовку документації до продажу на земельних торгах права оренди у розмірі річної орендної плати на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності селищної ради, зокрема, земельну ділянку орієнтованою площею 6,50 га, із земель запасу сільськогосподарського призначення колишньої колективної власності, не наданих у власність чи користування (пасовища), розташована за межами населеного пункту на території Чутівської селищної ради Полтавського району (колишньої Таверівської сільської ради Чутівського району) Полтавської області /а.с.33/.

Отже, станом на момент прийняття рішення 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 у частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, земельна ділянка, частину якої хотіла отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а відповідачем розпочато підготовчі дії щодо проведення таких торгів, що виключало можливість здійснити безоплатну приватизацію такої земельної ділянки.

Такий висновок відповідає висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №620/1058/19.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, суд доходить висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з наведених у рішенні від 18.03.2021 підстав.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) не належить до вичерпного переліку підстав, передбачених законом для правомірного обґрунтування відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки у силу положень статті 136 ЗК України факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні) є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Посилання позивача на те, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням про передачу земельної ділянки у власність, не впливають на викладені вище висновки суду, оскільки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою є фактично початком процедури отримання земельної ділянки у власність, що є неможливим у разі включення відповідної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які будуть реалізовані на земельних торгах (аукціоні).

Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано належні, допустимі та достатні докази на обґрунтування правомірності рішення 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про розгляд заяв громадян Таверівського старостинського округу" про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення 8 сесії 8 скликання Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області від 18.03.2021 "Про розгляд заяв громадян Таверівського старостинського округу" про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ґрунтується на вимогах чинного законодавства та фактичних обставинах, які мали значення для його прийняття.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Матеріали справи містять документи щодо понесення позивачем судових витрат з оплати судового збору та професійної правничої допомоги.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області (вул. Набережна,9, сел. Чутове, Полтавський район, Полтавська область, 38800, ідентифікаційний код 21047282) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол