Ухвала суду № 99090711, 19.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2525/18

УХВАЛА

18 серпня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Дівинець А.М,

розглянувши в підготовчому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває зазначена адміністративна справа, в якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Одеській області № 1527 від 16 травня 2018 року; зобов`язати ГУ НП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі на попередній посаді слідчого або на іншій, не нижчій ніж попередня, посаді; стягнути з Приморського ВП ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 травня 2018 року по день поновлення на службі з урахуванням середнього грошового забезпечення.

В судовому засіданні на обговорення учасників справи судом поставлено питання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 .

Позивач та його представник в судовому засіданні проти зупинення провадження заперечували, зважаючи на те, що справа може бути розглянута незалежно від результатів судового кримінального провадження відносно позивача.

Представник відповідача до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши думку учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, з огляду на матеріали справи, на підставі наказу начальника ГУ НП в Одеській області за № 985 о/с від 9.06.2017 лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено слідчим відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Приморського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області.

У березні 2018 р. старшим слідчим прокуратури Одеської області затримано особу, підозрювану у злочину - ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

На підставі вказаного, начальником ГУ НП в Одеській області прийнято наказ за №717 від 13.03.2018 про проведення службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю слідчого СВ Приморського ВП в м.Одесі ГУ НП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

За результатами вищевказаного розслідування начальником ГУ НП в Одеській області 11.05.2018 затверджено висновок службового розслідування, яким за грубе правопорушення вимог поліцейського законодавства України рекомендовано звільнити лейтенанта поліції ОСОБА_1

16.05.2018 начальником ГУ НП в Одеській області видано наказ за №1527, яким звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Закону України від 22 лютого 2006 р. № 3460-IV, п.п. 1, 2 п. 1 ст. 18, пп. 6 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 2, 9, 36, 39, 40, 91, 133, 214 КПК України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 9.11.2016 за № 1179, пп.2 п.10 Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440, пп.2 п.7 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, зниження, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 №1104, Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої наказом № 51/401/649/ 471/23/125 від 27.08.2010, Присяги Поліцейського, та функціональних обов`язків, що виразилось у безпідставному і тривалому зберіганні речових доказів у робочому кабінеті, невиконанні вказівок Одеської місцевої прокуратури, навмисному/ невиконанні обов`язків слідчого, пов`язаних з всебічним, повним та неупередженим проведенням досудового розслідування по кримінальним провадженням за №12013170500007968, за №12015160500010-354, безпідставному виклику ОСОБА_2 , вимаганні та отриманні від останнього неправомірної вигоди, що призвело до оголошення підозри про вчинення кримінального правопорушення, що набуло суспільного резонансу та негативно вплинуло на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності/ поліції, рівня довіри, населення до поліції, відповідно до ст.2, п.8 ст.12, ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

ОСОБА_1 вважає вказаний наказ начальника ГУ НП в Одеській області протиправним та таким, що порушує його права, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Поряд із тим, судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження (справа № 522/12059/18; провадження № 1-кп/522/1583/18) відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження – це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

За п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 КПК України, виправданим у кримінальному провадженні є обвинувачений, виправдувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми, на відміну від норми частини 4 статті 78 КАС України, прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов`язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Крім того, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляд.

За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені (ухвала ВАС України від 28.10.2010 р., справа N К-23428/10).

Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, враховуючи, що в провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження (справа № 522/12059/18; провадження № 1-кп/522/1583/18) відносно ОСОБА_1 , в межах якої моє бути доведено чи спростовано обвинувачення ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тієї обставини, яка відображена у висновку службового розслідування та в подальшому покладена в основу видання оскаржуваного наказу начальника ГУ НП в Одеській області від 16.05.2018 № 1527, суд дійшов висновку про неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 522/12059/18, у зв`язку із чим провадження по даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи специфіку розгляду кримінального провадження, об`єм наявних у ньому доказів та предмет доказування, суд вважає, що зібрані по даній справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Також суд враховує, що доводи сторони позивача щодо відсутності факту отримання позивачем хабара, рівно як і його провокація з боку правоохоронних органів, що фактично стало підставою для висновку відповідача про дискредитацію ОСОБА_1 правоохоронних органів та виданню оскаржуваного наказу, підлягають дослідженню та встановленню саме в рамках кримінального провадження, та не можуть бути встановлені в ході адміністративного процесу.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження по справі № 815/2525/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на службі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 19.08.21.

Суддя І.В. Завальнюк