Ухвала суду № 99090362, 18.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/8181/21

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

18 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Чародійка Холдинг» про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради із вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.03.2021 №168 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію ТзОВ «Чародійка Холдинг» нежитлових приміщень з прибудовою та надбудовою у нежитловій будівлі на вул. І. Франка, 23-А у м. Львові з пристосуванням під готель».

Ухвалою судді від 26.05.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Галицької окружної прокуратури міста Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

17.08.2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову в справі шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ЧАРОДІЙКА ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи-41806637) та іншим особам, у тому числі через залучені підрядні організації, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи-35775575) виконувати будівельні роботи на об`єкті на вул. І. Франка, 23-А у м. Львові, згідно містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №168 від 12.03.2021.

Обґрунтовує вищезгадану заяву тим, що 28.07.2021 на підставі містобудівних умов та обмежень, затверджених оскаржуваним рішенням виконкому Інспекцією ДАБК у м. Львові зареєстровано дозвіл на будівництво об`єкта: «Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою та надбудовою у нежитловій будівлі на вул. І. Франка, 23-А у м. Львові з пристосуванням під готель» (реєстраційний номер: ЛВ012210723390).

На даний час, на об`єкті активно ведуться будівельні роботи. Згідно зареєстрованого дозволу на виконання будівельних робіт замовником будівництва є ТзОВ «ЧАРОДІЙКА ХОЛДИНГ», генеральний підрядник ТзОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ ІНВЕСТ ГРУП» (35775575).

Гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах 22.8 Земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:03:001:0014. Відсоток забудови земельної ділянки 100%.

Зазначає, що у історичному ареалі слід беззастережно зберегти сформовану історичну розпланувальну структуру вулиць та площ, збережені елементи природного та антропогенного ландшафту. Невідповідність намірів забудови вимогам генерального плану міста та плану зонування території свідчить про те, що проектований об`єкт буде дисгармонуючою спорудою в межах території історичного ареалу міста Львова та його ландшафту, буде наносити фізичну та естетичну шкоду пам`яткам, їх сприйняттю та сприйняттю історичного середовища міста Львова, порушувати архітектурно- просторову організацію історичного ареалу, цінні історичні розпланування, негативно вплине на розпланування та форму забудови, що походять з попередніх періодів.

Позивач вважає, що існують підстави для забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи й заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Як установлено ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2)очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та обставинам справи.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову як спосіб попереднього судового захисту є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі, гарантувати ефективність захисту порушених прав чи інтересів.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

У випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд вважає невмотивованими посилання заявника на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві, а з долучених до заяви про забезпечення позову документів не вбачається, що невжиття таких заходів забезпечення позову зумовить настання негативних та незворотних наслідків.

Заявником не наведено у заяві про забезпечення позову підстав та не подано жодних доказів і того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача, а посилання на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивача наслідків, є лише його суб`єктивними судженнями, припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Більше того, суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову буде фактично вирішенням спору по суті справи, відтак оцінку діяльності сторін буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до переконання, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні заяви керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариства з обмеженою відповідальністю «Чародійка Холдинг» про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Сасевич О.М.