Рішення № 99090344, 19.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7055/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300 грн;

стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №380/1018/20, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року ДФС України та Головним управлінням ДФС у Львівській області призначено до виплати одноразову грошову допомогу в розмірі 315300 грн. Проте, у встановлений п.10 Порядку №850 строк одноразова грошова допомога виплачена не була. На адвокатський запит позивача Головне управління ДФС у Львівській області листом від 16.04.2021 р. №455/10/13-97-08 повідомило, що відділом фінансово- бухгалтерського забезпечення ГУ ДФС у Львівській області надіслано до ДФС України лист від 09.02.2021 р. №12188/13-97-08 про виділення коштів для виплати даної допомоги. Станом на 14.04.2021 р. кошти з бюджету ще не виділено і тому допомога не виплачена. Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою суду від 30.04.2021 судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд такої за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення даного позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що відповідачем на виконання рішення, яке набрало законної сили, скеровано до Державної фіскальної служби України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі 315300,00 грн. Зазначений висновок погоджено та затверджено. Після затвердження висновку, Головним управлінням скеровано лист від 09.02.2021 № 12188/13-97-08 про виділення коштів для виплати даної допомоги, однак у зв`язку із відсутністю таких, грошова допомога позивачу виплачена не була, а тому правових підстав для стягнення такої в судовому порядку немає.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 30.09.2019 № 551-о позивача звільнено з податкової міліції у запас за підпунктом «б» пункту 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС у Львівській області.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 202, виданого медичною (військово-лікарською) комісією від 26.09.2019, захворювання позивача пов`язане із проходженням військової служби.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.12.2019 серії 12ААБ № 333181 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

У довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 12.12.2019 серії 12ААА № 011278 ступінь втрати професійної працездатності становить 45%.

16.12.2019 позивач звернувся із заявою (рапортом) до ГУ ДФС у Львівській області, в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з проходженням служби в податковій міліції. До заяви позивач долучив: копію свідоцтва про хворобу від 26.09.2019 № 202, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.12.2019 серії 12ААБ № 333181, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 12.12.2019 серії 12ААА №011278, копію довідки про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомога від 16.12.2019 № 602-05.0-31, копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Листом від 19.12.2019 №1901/10/04.1-11 ГУ ДФС у Львівській області повідомило позивача про те, що виплата працівникам міліції одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності проводиться на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

23.12.2019 позивач звернувся із заявою (рапортом) до ДФС України, якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності пов`язану з проходженням служби в податковій міліції. До заяви позивач долучив: копію свідоцтва про хворобу від 26.09.2019 № 202, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.12.2019 серії 12ААБ № 333181, копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 12.12.2019 серії 12ААА № 011278, копію довідки про грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомога від 16.12.2019 № 602-05.0-31, копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Рішенням від 17.01.2020 №42/С/99-99-04-04-02-14 ДФС України відмовило у виплаті зазначеної допомоги, у зв`язку з недостатністю документів та судового рішення для виплати допомоги.

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі №380/1018/20, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у наданні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах державної податкової служби (податкової міліції).

Визнано протиправним та скасовано рішення ДФС України від 17.01.2020 №42/С/99-99-04- 04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції. Зобов`язано Головне управління ДФС у Львівській області надати висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в податкової міліції відповідно до Закону України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІ1 в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року №208-VIH та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати. Зобов`язано Державну фіскальну службу України призначити до виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із ІІІ групою інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до Закону України №565-ХІІ в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року№208-УПІ в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. ДФС України та Головним управлінням ДФС у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року було виконане та призначено до виплати одноразову грошову допомогу в розмірі 315300 грн.

Відповідно дог вимог ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після затвердження висновку, Головним управлінням ДФС у Львівській області скеровано лист від 09.02.2021 № 12188/13-97-08 про виділення коштів для виплати даної допомоги.

На адвокатський запит позивача Головне управління ДФС у Львівській області листом від 16.04.2021 р. №455/10/13-97-08 повідомило, що відділом фінансово- бухгалтерського забезпечення ГУ ДФС у Львівській області надіслано до ДФС України вищезазначений лист про виділення коштів для виплати даної допомоги і виплата одноразової грошової допомоги буде приведена в порядку черговості відповідно до дати прийняття зазначеного рішення та після надходження коштів на зазначені цілі, передбачених державним бюджетом, однак станом на 14.04.2021 р. кошти з бюджету ще не виділено і тому допомога не виплачена.

Позивач, вважаючи, що протиправною бездіяльністю Головного управління ДФС у Львівській області порушено його право на своєчасне отримання одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з вказаним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, з урахуванням наведеного, суд зважає на наступне.

Безспірно встановлено та визнається учасниками справи те, що позивачу як працівнику податкової міліції призначено одноразову грошову допомогу, яка настала в період проходження служби в податковій міліції у зв`язку із встановленням III групи інвалідності в сумі 315300,00 грн..

Отож, у відповідності до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини щодо достовірності права позивача на отримання такої допомоги у вказаному розмірі не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Предметом розгляду в справі є виключно обставини, що спричинили не проведення виплати ОСОБА_1 призначеної одноразової грошової допомоги.

В контексті наведеного суд ураховує, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначають Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, яка набрала чинності з 10.11.2015.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850 (надалі - Порядок № 850) визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно із п. 10 Порядку № 850, грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п. 11 Порядку № 850).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що грошова допомога позивачу на підставі поданого висновку Головним управлінням ДФС у Львівській області повинна була бути проведена в порядку черговості відповідно до дати прийняття ДФС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом.

Матеріали справи доказів виплати позивачу одноразової грошової допомоги не пізніше двох місяців із дня затвердження висновку та/або з моменту звернення Головного управління ДФС у Львівській області з листом від 09.02.2021 № 12188/13-97-08 про виділення коштів для виплати даної допомоги за не містять.

Отож, у строк, встановлений Порядком № 850 грошова допомога ОСОБА_1 не виплачена.

В листі від 16.04.2021 №455/10/13-97-08 на адвокатський запит представника позивача та відзиві на позов відповідач указує, що виплата грошової допомоги проводиться в порядку черговості, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом.

Суд погоджується із доводами відповідача та третьої особи стосовно того, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення.

Водночас суд наголошує, що окрім черговості виплати грошової допомоги положення Порядку №850 також чітко передбачають максимальний строк для виплати такої допомоги, а саме - не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

Також суд зауважує, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом до уваги не приймається.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що аргументи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування не можуть бути підставою для не виплати позивачу призначеної одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням йому 3-ї групи інвалідності, право на нарахування та отримання якої є беззаперечним.

Також суд погоджується із твердженням позивача, що посилання на відсутність коштів на проведення виплати грошової допомоги порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що право позивача на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 315300,00 грн, встановлене чинним законодавством України, є порушеним внаслідок бездіяльності відповідача.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 вказаного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, а також з метою повного захисту прав позивача, суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300 грн та відповідно у зв`язку із порушенням строків виплати такої передбачених Порядком №850 щодо максимального строку для виплати такої, з метою захисту порушеного права позивача вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300 грн.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 3153,00 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 72-77,90,139,241-246,255,257-262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фіскальна служба України (04053, м.Київ-53, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч триста гривень)

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю в сумі 315300,00 грн (триста п`ятнадцять тисяч триста гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський