Рішення № 99090331, 18.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/7233/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.03.2021 № 134250001032 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоди роботи на виборній посаді Нижньовисоцького сільського голови з 28.03.1990 по 01.05.2016 та час проходження військової служби у Збройних Силах в період з 17.05.1977 по 15.05.1979 і вирішити питання про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723- XII “Про державну службу” з 16.03.2021 згідно поданої заяви, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), виданих Боринською селищною радою Самбірського району Львівської області.

Ухвалою від 05.05.2021 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 09.06.2021 суддя ухвалила перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи № 380/7233/21 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області. 23.02.2021 у зв`язку з настанням понад 62 років, наявного загального стажу та стажу державної служби визначеного ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723 ХІІ звернувся до відповідача з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно Закону України “Про державну службу”. Однак, рішенням від 22.03.2021 № 134250001032 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно Закону України "Про державну службу".

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 07.06.2021 (вх. № 40553), у якому зазначає, про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, оскільки періоди на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби. Просить відмовити у задоволенні позову.

22.06.2021 позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 44464).

22.06.2021 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 44857).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 04.08.2021 ухвалою суду, що занесена в протокол судового засідання суд ухвалив розглянути справу в порядку і строки передбачені ст. 258 та ст. 262 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачу з 13.08.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”.

За результатами розгляду заяви позивача відповідач прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” від 22.03.2021 № 134250001032. Вказане рішення обґрунтоване тим, що дія Закону України “Про державну службу” не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Закон України “Про державну службу” регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, вік особи визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і складає 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок.

Страховий стаж передбачений абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і складає 35 років для чоловіків і 30 років для жінок.

Стаж державної служби для тих хто на час досягнення зазначеного віку працював на посадах державних службовців становить не менш як 10 років, та не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такими умовами є вік та страховий стаж.

Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

У пункті 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що до п`ятої категорії посад в органах місцевого самоврядування відноситься, зокрема, сільські, селищні голови.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі № 466/5138/17.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 :

- 28.03.1990 - обраний головою Нижньовисоцької сільської ради народних депутатів;

- 11.04.1994 - прийняв присягу державного службовця;

- 24.05.1994 - присвоєно 10 ранг державного службовця в межах 5 категорії посад;

- 20.07.1994 - обраний головою виконкому Нижньовисоцької сільської ради народних депутатів;

- 30.04.1998 - обраний сільським головою Нижньовисоцької сільської ради;

- 30.04.1998 - присвоєно черговий 9 ранг державного елужбовця в межах 5 категорії посад;

- 08.07.2001 - прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;

09.04.2002 - обраний сільським головою Нижньовисоцької сільської ради;

- 19.04.2005 - присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад;

- 26.04.2006 - обраний сільським головою Нижньовисоцької сільської ради;

- 01.04.2008 - присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад;

- 26.11.2010 - обраний сільським головою Нижньовисоцької сільської ради;

- 26.11.2010- присвоєно 6 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад;

- 17.11.2015 - обраний сільським головою Нижньовисоцької сільської ради;

- 03.12.2020 - звільнений в зв`язку із закінченням строку повноважень.

З наведеного вбачається, що з 28.03.1990 по 01.05.2016 позивач займав виборну посаду сільського голови, у зв`язку із чим протягом вказаного періоду йому присвоювалися чергові ранги державного службовця.

Отже, вказане свідчить про те, що стаж роботи позивача на посаді – сільського голови Нижньовисоцької сільської ради, яку він займав з 28.03.1990 по 01.05.2016 зараховується до стажу державної служби.

Позивач просить зарахувати до стажу державної служби періоди роботи на виборній посаді Нижньовисоцького сільського голови з 28.03.1990 по 01.05.2016 та час проходження військової служби у Збройних Силах в період з 17.05.1977 по 15.05.1979.

При цьому суд встановив, що відповідно до розрахунку стажу із зазначенням періодів, які зараховуються до стажу держаної служби, час проходження військової служби у Збройних Силах в період з 17.05.1977 по 15.05.1979 зарахований до стажу державної служби (1 рік 11 місяців 29 дні), та період роботи з 28.03.1990 до 03.07.2001 зарахований до стажу державної служби (11 років 3 місяці 27 дні).

Отже, вказані періоди вже зараховані до стажу державної служби, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, періоди роботи позивача з 04.07.2001 по 01.05.2016 на посаді сільського голови Нижньовисоцької сільської ради необхідно зарахувати до стажу державної служби.

Виходячи з того, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" позивач досяг 60-річного віку та мав стаж державної служби понад 20 років, суд дійшов висновку, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

З цих підстав, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.03.2021 № 134250001032 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» необхідно скасувати, зобов`язати відповідача зарахувати стаж роботи позивача на посаді сільського голови Нижньовисоцької сільської ради з 04.07.2001 по 01.05.2016 до стажу державної служби та перевести позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня звернення із заявою від 16.03.2021.

Разом з тим, оскільки позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ через відсутність підстав, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію з урахуванням конкретних довідок про складові заробітної плати є передчасною.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.03.2021 № 134250001032 про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, з дня звернення із заявою від 16.03.2021, зарахувавши стаж роботи на посаді сільського голови Нижньовисоцької сільської ради з 04.07.2001 по 01.05.2016 до стажу державної служби.

4. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 908,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 18.08.2021.

Суддя Кедик М.В.