Ухвала суду № 99089624, 18.08.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3095/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Валенберга, 3), яким просить: "1. Позовну заяву прийняти до розгляду; 2. Поновити процесуальний строк для звернення з даним позовом до адміністративного суду; 3. Визнати протиправною та скасувати Постанову головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) Хабарова Володимира Валерійовича від 22.12.2020 ВП № 52133969; 4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати. ".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 , із заявою про забезпечення адміністративного позову, якою просив суд: "1. Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - Постанови головного державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) Хабарова Володимира Валерійовича від 22.12.2020 ВП №52133969 до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови.". Зазначає, що у зв`язку із стягненням із позивача виконавчого збору оскаржуваною постановою здійснюється утримання із заробітної плати позивача, а тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

За правилами статті 151 частини 1 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно зі статтею 150 частиною 4 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) Хабаровим В.В. від 22 грудня 2020 року ВП № 52133969 стягнуто з ОСОБА_1 129436,88 грн. виконавчого збору.

Окрім того, 08 червня 2021 року прийнято Постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 63979186.

Позивач вказує, що в межах вищенаведеного виконавчого провадження вчиняються виконавчі дії, зокрема, щодо стягнення грошових коштів із заробітної плати.

Згідно із статтею 3 частиною 1 пунктом 5 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до приписів статті 27 частин 1 та 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Наведене дає підстави дійти висновку, що у зв`язку з несплатою виконавчого збору такий буде стягнуто у примусовому порядку до вирішення питання правомірності щодо стягнення виконавчого збору.

Згідно з нормами статті 3 частини 1 пункту 5 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. постанова державного виконавців про стягнення виконавчого збору відноситься до рішень, що підлягають примусовому виконанню.

Норми статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про стягнення виконавчого збору у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.

Разом з тим, згідно із статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим статтею 151 частиною 1 пунктом 5 КАС України видом засобів забезпечення позову.

З огляду на те, що стягнення з позивача виконавчого збору може відбутись до прийняття рішення судом, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд дійшов висновку про те, що подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій в межах вказаного виконавчого провадження може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення суми виконавчого збору, обґрунтованість визначення якого є також предметом звернення позивача до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи необхідність забезпечити баланс між правами, про захист яких просить заявник, та негативними наслідками, що можуть настати у зв`язку з реалізацією оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови старшого державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) Хабаровим В.В. від 22 грудня 2020 року ВП № 52133969 про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінюсту (м. Івано-Франківськ) Хабаровим В.В. від 22 грудня 2020 року ВП № 52133969 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя С.Є. Гаврилко