Ухвала суду № 99088951, 19.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 серпня 2021 р.Справа №160/14275/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" про забезпечення позову у справі №160/14275/21 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4708 від 15.07.2021 року «Про відповідність платника податку на додану вартість - Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 00203134) критеріям ризиковості платника податку»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне акціонерне товариство «Коростенський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 00203134) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Позивач разом із позовом подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.07.2021 №4708 про відповідність платника податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 00203134) пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що включення Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" до переліку ризикових платників податків стало причиною зупинення реєстрації, без виключень, всіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим повністю блокується господарська діяльність заявника, адже Приватне акціонерне товариство «Коростенський машинобудівний завод» позбавлено можливості реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних при реалізації товарів. Прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризикованості платника податків має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних не лише за господарськими операціями та з контрагентами, що стали підставою для винесення такого рішення, а й за всіма іншими господарськими операціями та контрагентами заявника. Дане рішення впливає на обов`язок Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» як платника податків, при постачанні товарів складати та подавати на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, які є підставою для нарахування контрагентами позивача сум ПДВ до податкового кредиту, а також покладає на підприємство додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів на підтвердження здійснення господарської операції. Враховуючи вищевикладене, зазначає, що єдиним ефективним способом захисту порушеного права до вирішення спору по суті є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 15.07.2021 №4708 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

Так, згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову – це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У даному випадку, Приватне акціонерне товариство "Коростенський машинобудівний завод" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4708 від 15.07.2021 року «Про відповідність платника податку на додану вартість - Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 00203134) критеріям ризиковості платника податку» та зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне акціонерне товариство «Коростенський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ - 00203134) з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, як платника податку на додану вартість, надасть можливості до остаточного вирішення даного спору реалізувати своє право на здійснення діяльності та реєстрацію податкових накладних.

Тобто, позивач фактично просить вирішити справу по суті без з`ясування обставин щодо правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 15.07.2021 №4708 про відповідність Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» критеріям ризиковості платника податку, однак забезпечення позову в такій спосіб суперечить засадам вжиття заходів забезпечення позову, визначеним у ст.150 КАС України, які мають бути спрямовані виключно на те, щоб забезпечити виконання судового рішення, у випадку задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Коростенський машинобудівний завод" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

19.08.2021

Ухвала набрала законної сили 19 серпня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник