Ухвала суду № 99086141, 19.08.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/241/21

Номер провадження 1-і/404/15/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Загреби І.В.,

при секретарі Лещенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12020120020006228 від 21.12.2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

30.04.2008 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.185, ст.104, ст.76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

26.11.2008 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за р.1 ст.185, cт.104, ст.76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

09.02.2008 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ст.291 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

26.11.2010 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.102, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

13.03.2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.

20.07.2015 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.З ст.15 ч.З ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі.

04.04.2018 року Олександрійським районним судом Кіровоградської області за ч.І ст.309, ст.71 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 2 місяця. Звільнений 04.06.2019 року по відбуттю строку покарання

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора: Кобзаренко М.О.,

захисника Осіпової Ю.Ю.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 , суд,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він 21.12.2020 року близько 10:30 год. точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебував в приміщенні будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_2 , який фактично проживає за вказаною адресою, де разом вживали спиртні напої.

В ході розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите заволодіння майном ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, відкрито, повторно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, переслідуючи мету власної наживи злочинним шляхом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, взяв зі столу цифровий тюнер Т2 CICLON М2 чорного кольору. В цей час ОСОБА_2 з метою припинення протиправних дії ОСОБА_1 підійшов до останього та схопив за верхній одяг та між ними виникла бійка. Після завершення бійки, ОСОБА_2 розуміючи, що не в змозі завадити злочинним діям ОСОБА_1 покинув приміщення будинку та вийшов на подвір`я домоволодіння, а ОСОБА_1 в свою чергу залишився в будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 взяв до рук цифровий тюнер Т2 CICLON М2 чорного кольору в комплекті з пультом ЕurоSkу, кабелем аудіо - відео - з`єднання, вартість яких згідно висновку експерта №1084 від 30.12.2020 року становить 363 гривні 80 копійок та три пари взуття, а саме одну пару чоловічих робочих черевиків з металевим носком «Urgent», розмір 43 чорного кольору, вартість яких згідно висновку експерта №1083 від 30.12.2020 року становить 299 гривень 67 копійок, пару чоловічих кросівок «Fashion sport», розмір 37, вартість яких згідно висновку експерта №1083 від 30.12.2020 року становить 230 гривень 00 копійок, пару жіночих кросівок Рurlinа, розмір 37, білого кольору загальна вартість яких згідно висновку експерта №1083 від 30.12.2020 року становить 216 гривень 67 копійок. Вказані речі ОСОБА_1 поклав до поліетиленового пакету та вийшов з будинку на подвір`я вказаного домоволодіння.

В подальшому, ОСОБА_1 ігноруючи вимоги потерпілого про повернення належного йому майна, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1110,14 грн.

Діяння ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та зазначив про наявність ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати щодо ОСОБА_1 домашній арешт.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, суд зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Відповідно до п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Під час розгляду клопотання, суд встановив наявність обґрунтованої підозри за ст.186 ч.2 КК України, та причетність ОСОБА_1 до неї, що підтверджується наданими суду матеріалами.

Крім того, під час розгляду клопотання, судом встановлено наявність ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченим ухилятися від кримінальної відповідальності та суду, через тяжкість пред`явленого обвинувачення, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, крім того на виклики суду систематично не з`являвся, перебував у розшуку;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів у сфері проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення.

Наявні ризики, свідчать, що їх запобігання не можливе шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, оскільки, перебуваючи під домашнім арештом, особистому зобов`язанню, останній не буде обмежений в своїх діях, а тому ризики передбачені пунктами 3 та 5 не будуть забезпечені, окрім того останній може з метою уникнення відповідальності вчинити спроби направлені на ухилення від суду.

Доводи захисту про втрату мобільного телефону, не є обставинами, що спростовують оголошену ОСОБА_1 , підозру та встановлені ризики, оскільки останній ухилявся від явки до суду, а відтак судом щодо нього застосовувався неодноразово примусовий привід в призначені судові засідання.

Таким чином, враховуючи обставини провадження, суд вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.183 ч.3 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, відсутності у обвинуваченого заробітку, особи ОСОБА_1 та положень ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає можливим заставу визначити у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст.176-199, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури Конюх А.М.,у кримінальному провадженні №12020120020006228 від 21.12.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на 60 днів, а саме з 07.50 год. 19.08.2021 року до 07.50 год. 17.10.2021 року, взявши його під варту в залі суду, негайно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,– 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 45 400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 у справі №404/241/21; 1-кс/404/18/21, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 - прибувати за викликом до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда І.В. Загреба