Рішення № 99085840, 05.08.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15851/20

Провадження № 2/344/1516/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аланд”, третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису №26599 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аланд”, третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису №26599 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат. Позовні вимоги мотивував тим, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №26599 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14 000,00 грн. Вважає, що виконавчий напис № 26599 від 08.09.2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем винесено з порушенням умов вчинення виконавчих написів, передбачених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якого нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані окремі документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що позивач жодних письмових вимог зобов`язального чи іншого характеру про стягнення з неї на користь ТОВ “Аланд” від останнього за 2020 рік не отримувала; не отримувала жодних письмових вимог зобов`язального характеру про необхідність сплати коштів і від ТОВ “Кредит капітал” за період з 23.03.2018 року по 11.08.2020 року та між нею та ПАТ “Дельта Банк” 13.09.2013 року ніякого кредитного договору не було підписано, а лише заява на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки з відповідним кредитним лімітом на ній, строк якої становив 12 місяців із пролонгацією такого на той самий термін за умови її дійсного користування. Також у виконавчому написі, як і у заяві стягувача до приватного виконавця зазаначено невірні дані про її особу та адресу її проживання, місця реєстрації, тощо — ні в м.Київ, ні за іншою вказаною адресою вона ніколи не була зареєстрована та не проживала. У відповідача та стягувача, а також у нотаріуса немає у наявності жодних письмових доказів, які б підтверджували заявлену суму боргу в розмірі 13 500,00 грн та її безспірність. Дані обставини підтверджують те, що заборгованість зазначена у виконавчому написі не можна вважати безспірною, що і змусило позивачку звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неоноразово повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Від відповідача не надходив відзив на позов.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, однак на виконання ухвали суду від 27.01.2021р. надав 19.04.2021р. витребувані матеріали про вчинення виконавчого напису.

Згідно вимог ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.09.2020р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис №26599 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість за кредитним договором від 13.09.2013р., укладеного з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» на суму 13 500.00грн. за період з 11.08.2020р. по 17.08.2020р., та за вчинення виконавчого напису 500грн. (а.с.17)

Сторона позивача вважає виконавчий напис протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки у виконавчому написі зазначені невірні дані про її особу та адресу місця проживання, а також і те, що кредитного договору не було підписано, а лише заява на відкриття поточного рахунку з з використанням платіжної картки зі відповідним кредитним лімітом на ній.

Тобто суд приходить до висновку, що фактичну адресу проживання в м.Києві приватний нотаріус зазначив, не маючи жодного підтвердження матеріалами стягувача такої адреси.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 зі змінами та доповненнями на час вчинення виконавчого напису (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону (зі змінами від 14.07.2020р.) визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (визнано норми цієї статті такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(I)/2020 від 01.07.2020). Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зі змінами) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014р. була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Втім, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).

Такий кредитний договір нотаріусу в оригіналі не подавався, оскільки є наявною копія заяви від 13.09.2013р. підписаної ОСОБА_1 , без жодних Правил, тарифів та умов кредитування, погоджених позичальником, окрім того заява стосувалась відкриття кредитної лінії і стягувач нотаріусу не надав доказів перерахунку коштів попереднім кредитором позичальнику, при наймі таких матеріалів нотаріус не надіслав до суду.

Доводи того, що жодного кредитного договору між сторонами не укладалось, суд оцінює критично, оскільки за необхідності сторона позивача вправі доводити неналежність їй виконаного підпису в оригіналі на заяві від 13.09.2013р., на даній стадії суд обмежений у встановленні такого факту, хоча відповідач в свою чергу надаючи договори переуступки прав вимоги, не спростував такі доводи позивача про наявності факту відсутності договірних відносин з попереднім кредитором.

Повноваження нотаріуса при розгляді питань вчинення виконавчих написів, в т.ч. вивчення питання безспірності заборгованості, висловлено у справі № 305/2082/14-ц, яка розглядалась Великою Палатою Верховного Суду 15 січня 2020 р.

Так, в даному рішенні ВП ВС зазначено, що нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса, з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії, відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав.

За таких обставин, в сукупності оцінених всіх доказів та того, що позивач обґрунтував доводи позову, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства (ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999р.), у зв`язку із чим, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір за подачу позову 840.80грн. (а.с.21).

На підставі вище викладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аланд”, третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису №26599 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким що не підлягає виконанню, стягнення судових витрат - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08.09.2020р., вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований за № 26599, про стягнення із ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 14 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», юридична адреса: вул.Саксаганського, 14, офіс 301, ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 — 840,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 19.08.2021 року.

Суддя Пастернак І.А.