Ухвала суду № 99085580, 19.08.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/6754/21

Провадження № 1-кс/185/1493/21

19 серпня 2021 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., з участю секретаря судового засідання Ольхової К.А., за участю слідчого Тимошенко М.С., прокурора Ніколайчук В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Євдокимової Ю.В.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №12021041370000580 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Павлограда, Дніпропетровської області, громадянину України, який має середню освіту, не працює, не одружений, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Подане на розгляд слідчому судді клопотання вмотивовано тим, що в межах досудового розслідування кримінального провадження №12021041370000580 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 263 КК України, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у носінні, придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, продовжити або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обрання щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, так як зібрані на нього характеризуючи дані вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

19.08.2021 року ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано не було.

При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягали на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 оспорюючи обґрунтованість підозри, та свою провину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід – домашній арешт.

Захисник висловив позицію узгоджену зі своїм підзахисним, зазначила, що має на утриманні матір – особу пенсійного віку, також допомагає у вихованні та матеріально утримує свою малолітню доньку.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.

Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час розгляду клопотання, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Також має ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Перевіряючи доводи клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний: перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; оцінити наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК; оцінити в сукупності обставини, зазначені законодавцем в ч.1 ст. 178 КПК;виконати всі дії при розгляді клопотання, передбачені ст.193 КПК; встановити доведеність неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів (п.3 ч.1 ст.194 КПК).

З метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії (№ 2)» (Navalnuyy v. Russia №2) , № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про застосування якого просить сторона обвинувачення.

Важливим моментом в контексті оцінки доводів щодо застосування запобіжного заходу є й питання оцінки співвідношення між собою тяжкості інкримінованого особі кримінального правопорушення з оцінкою міцності соціальних зв`язків підозрюваного, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швеи?царіі?» (від 26 січня 1993 року, серія А, № 254-А, пункт 33) - ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такии? и?ого незначнии? ступінь, якии? не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, и?ого моральні переконання, маи?новии? стан і зв`язки з державою, в якіи? він зазнає судового переслідування, а також контакти підозрюваного.

Частиною першої статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Крім того, під час визначення підстав для застосування конкретного виду запобіжних заходів також слід ураховувати правило, що закріплено ч. 3 ст. 176 КПК України, - слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику чи ризикам. Отже, ще однією складовою підстав застосування конкретного запобіжного заходу є наявність відомостей про те, що іншими запобіжними заходами виконання завдання кримінального провадження є неможливим.

Розглядом клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога підозрюваний не перебуває.Має постійне місце реєстрації та проживання. Проживає разом з матір`ю – особою пенсійного віку та малолітньою донькою, які перебувають на його утриманні.

Слідчий суддя не бере до уваги посилання сторони обвинувачення на наявність щодо ОСОБА_1 інших кримінальних проваджень, по яким здійснюється досудове розслідування та наявність обраних в межах інших кримінальних проваджень запобіжних заходів, оскільки за положеннями п.9 ч.1 ст.178 КПК України, обставини дотримання підозрюваним умов дотримання раніше обраних запобіжних заходів мають враховуватись виключно в межах кримінального провадження, по якому ставиться питання про обрання запобіжного заходу, в межах кримінального провадження за частиною 1 статті 263 КК України порушень процесуальної поведінки підозрюваного не встановлено.

В межах кримінального провадження за ч.1 ст.263 КПК України, що інкримінується підозрюваному – порушень його процесуальної поведінки не встановлено.

Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді, з покладенням на підозрюваного передбачених у ч.5 ст.194 КПК України низки обов`язків.

Строк дії ухвали встановити в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.176-177, 182, 193-194, 309 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041370000580 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.

В задоволенні клопотання в іншій частині – відмовити.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;

-заборонити покидати домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому він зареєстрований та проживає цілодобово:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 19 жовтня 2021 року.

Зобов`язати орган Національної поліції негайно поставити на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домашнього арешту покласти на слідчого, в провадженні якого перебуває справа

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя І.С. Шаповалова