Рішення № 99085186, 11.08.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/97/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2021 Справа № 908/1609/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал”, 61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 3

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Крохмаль А.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – не з`явився;

установив

02.06.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал”, м. Харків до відповідача Приватного акціонерного товариства “Агропромислова компанія”, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення заборгованості в розмірі 88 029,08 грн за договором поставки № 26/03-19/05ДЕ від 26.03.2019, з яких: основна заборгованість в розмірі 75 420,92 грн, пеня у розмірі 4881,59 грн, 3% річних у розмірі 1686,86 грн, інфляційні нарахування у розмірі 6039,71 грн.

Крім того, позивачем заявлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021, справу № 908/1609/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1609/21. Присвоєно справі номер провадження 15/97/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

08.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, про витребування доказів.

Ухвалою суду 09.07.2021 призначено судове засідання на 04.08.2021 о/об 12 год. 00 хв.

22.07.2021 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив.

30.07.2021 на адресу суд надійшло клопотання позивача про здійснення розгляду справи за відсутністю представника.

30.07.2021 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

04.08.2021 ухвалою суду відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 11.08.2021 о/об 12:00 год.

У судове засідання 11.08.2021 представники сторін не з`явилися.

У зв`язку з неявкою представників сторін звукозапис судового процесу не здійснювався.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем було підписано договір поставки паливно-мастильних матеріалів. На виконання умов договору позивачем було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 362 644,03 грн. Відповідачем частково оплачено кошти за отриманий товар на суму 287 223,11 грн. Залишок боргу становить 75 420,92 грн. Окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 6039,71 грн, 3% річних у сумі 1686,86 грн, пеню в сумі 4881,59 грн.

Відповідач щодо позову заперечив зазначивши, що при вивчені позовної заяви встановлено наступне:

- підписи на наступних видаткових накладних: № ДТ-02/28-10 від 28.02.2020, № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020, № ДТ-09/25-21 від 25.09.2020, № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020 не належать менеджеру по закупівлям ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_1 ;

- підписи в товарно-транспортній накладній № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020 та товарно-транспортній накладній № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020 не належать менеджеру по закупівлям ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_1 ;

Крім того, до позовної заяви позивач не надав товарно-транспортну накладну за видатковою накладною № ДТ-02/28-10 від 28.02.2020 та товарно-транспортну накладну за видатковою накладною № ДТ-09/25-21 від 25.09.2020;

- у наступних довіреностях на отримання ТМЦ № 278 від 28.02.2020 та № 1579 від 23.09.2020 підписи не належать менеджеру по закупівлям ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_1 , директору ОСОБА_2 та заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко Катерині Олександрівні;

- відтиск печатки на видатковій накладній № ДТ-02/28-10 від 28.02.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 278 від 28.02.2020, видатковій накладній № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020, товарно-транспортній накладній № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020, видатковій накладній № ДТ-09/25-21 від 25.09.2020, довіреності на отримання ТМЦ № 1579 від 23.09.2020, видатковій накладній № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020 та товарно-транспортній накладній № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020 не належать ПрАТ «Агропромислова компанія».

Тільки керівник відповідача має право отримувати товар від позивача без довіреності, а також підписувати товаросупровідні документи. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не доведено факт отримання товару відповідачем. Просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Відповідачем заявлялися клопотання про витребування доказів, призначення експертизи та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За результатами розгляду вказаних клопотань судом відмовлено в їх задоволенні про що постановлено відповідні ухвали 11.08.2021.

Позивачем надано відповідь на відзив в якому позивач зазначив, що відповідачем не доведено обставини на які він посилається у відзиві. ОСОБА_1 за тим же підписом та тим же відтиском печатки протягом 2019 - 2020 років отримувався товар по 9 видатковим накладним і по одній видатковій накладній товар оплачено частково. Неналежне оформлення довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей є наслідком дій або бездіяльності відповідних посадових осіб відповідача. Заперечення відповідача суперечать умовам п. 5.7 договору щодо прийняття товару відповідачем.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

26.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» та Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» підписано договір № 26/03-19/05 ДЕ поставки на постачання паливно-мастильних матеріалів.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 362 644,03 грн, а саме:

- видаткова накладна № ДТ-03/28-33 від 28.03.2019, рахунок фактура № ДТ-03/26-52 від 26.03.2019, довіреність № 247 від 27.03.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-03/28-33 від 28.03.2019, податкова накладна № 653 28.03.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 8710,40 грн, у т.ч. ПДВ - 1451,73 грн;

- видаткова накладна № ДТ-03/28-34 від 28.03.2019, рахунок фактура № ДТ-03/26-48 від 26.03.2019, довіреність № 246 від 27.03.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-03/28-34 від 28.03.2019, податкова накладна № 654 від 28.03.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 2289,04 грн, у т.ч. ПДВ 381,51 грн;

- видаткова накладна № ДТ-05/16-33 від 16.05.2019, рахунок фактура № ДТ-05/15-06 від 15.05.2019, довіреність № 407 під 15.05.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-05/16-33 від 16.05.2019, податкова накладна № 356 від 16.05.2019 відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_3 , товар на загальну суму 13 199,63 грн, у т.ч. ПДВ 2199,94 грн;

- видаткова накладна № ДТ-05/16-34 від 16.05.2019, рахунок фактура № ДТ-05/15-16 від 15.05.2019, довіреність № 424 від 15.05.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-05/16-34 від 16.05.2019, податкова накладна № 357 ні 16.05.2019 відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 4500,00 грн, у т.ч. ПДВ 750,00грн;

- видаткова накладна № ДТ-06/20-30 від 20.06.2019, рахунок-фактура № ДТ-06/18-40 від 18.06.2019, довіреність № 532 від 19.06.2019, податкова накладна № 497 від 20.06.2019 відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_3 , товар на загальну суму 14 100,00 грн, у т.ч. ПДВ 2350,00 грн;

- видаткова накладна № ДТ-07/25-11 від 25.07.2019, рахунок фактура № ДТ-07/17-10 від 17.07.2019, довіреність № 656 від 24.07.2019, податкова накладна № 689 від 25.07.2019 відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 14 950,00 грн, у т.ч. ПДВ 2491,67 грн;

- видаткова накладна № ДТ-07/25-12 від 25.07.2019, рахунок фактура № ДТ-07/24-30 від 24.07.2019, довіреність № 656 від 24.07.2019, податкова накладна № 690 від 25.07.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 3474,04 грн, у т.ч. ПДВ 579,01 грн;

- видаткова накладна № ДТ-08/15-19 від 15.08.2019, рахунок-фактура № ДТ-08/09-07 від 09.08.2019, довіреність № 718 від 13.08.2019, товарно-транспортної накладної № ДТ-08/15-19 від 15.08.2019, податкова накладна № 353 від 15.08.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 26 500,02 грн, у т.ч. ПДВ 4416,67 грн;

- видаткова накладна № ДТ-09/26-22 від 26.09.2019, рахунок-фактура № ДТ-00/25-29 від 25.09.2019, довіреність № 884 від 24.09.2019, товарно-транспортної накладної № ДТ-09/26-22 від 26.09.2019, податкової накладної № 771 від 26.09.2019. відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар па загальну суму 34 153,09 грн, у т.ч. ПДВ 5692,18 грн;

- видаткова накладна № ДТ-09/26-23 від 26.09.2019, рахунок-фактура № ДТ-09/25-30 від 25.09.2019, довіреність № 884 від 24.09.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-09/26-23 від 26.09.2019, податкова накладна № 772 віл 26.09.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 6983,05 грн, у т.ч. ПДВ 1163,84 грн;

- видаткова накладна № ДТ-12/12-13 від 12.12.2019, рахунок-фактура № ДТ-12/11-09 від 11.12.2019, довіреність № 1302 від 11.12.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-12/12-13 від 12.12.2019, податкова накладна № 249 від 12.12.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 4260,00 грн, у т.ч. ПДВ 710,00 грн;

- видаткова накладна № ДТ-12/12-14 від 12.12.2019, рахунок-фактура № ДТ-12/11-16 від 11.12.2019, довіреність № 1302 від 11.12.2019, товарно-транспортна накладна № ДТ-12/12-14 від 12.12.2019, податкова накладна № 250 від 12.12.2019, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 15 472,02 грн, у т.ч. ПДВ 2578,67 грн;

- видаткова накладна № ДТ-01/24-12 від 24.01.2020, рахунок-фактура № ДТ-01/22-13 від 22.01.2020, довіреності № 67 від 23.01.2020, податкова накладна № 373 від 24.01.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 17 134,99 грн, у т.ч. ПДВ 2855,83 грн;

- видаткова накладна № ДТ-02/06-10 від 06.02.2020, рахунок-фактура № ДТ-02/05-15 від 05.02.2020, довіреність № 147 від 05.02.2020, товарно-транспортна накладна № ДТ-02/06-10 від 06.02.2020, податкова накладна № 108 від 06.02.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 21 924,97 грн, у г,ч. ПДВ 3654,16 грн;

- видаткова накладна № ДТ-02/28-10 від 28.02.2020, рахунок-фактура № ДТ-02/28-10 від 28.02.2020, довіреність № 278 від 28.02.2020, податкова накладна № 629 від 28.02.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 5335,01 грн, у т.ч. ПДВ 889,17 грн;

- видаткова накладна № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020, рахунок-фактура № ДТ-02/28-15 від 28.02.2020, довіреність № 278 від 28.02.2020, товарно-транспортна накладна № ДТ-02/28-11 від 28.02.2020, податкова накладна № 630 від 28.02.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 4605,02 грн, у т.ч. ПДВ 767,50 грн;

- видаткова накладна № ДТ-03/20-05 від 20.03.2020, рахунок-фактура № ДТ-03/18-25 від 18.03.2020, довіреність № 380 від 20.03.2020, товарно-транспортної накладної № ДТ-03/20-05 від 20.03.2020, податкова накладна № 542 від 20.03.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 ,товар на загальну суму 16 600,01 грн, у т. ч, ПДВ 2766,67 грн;

- видаткова накладна № ДТ-03/30-03 від 30.03.2020, рахунок-фактура № ДТ-03/27-17 від 27.03.2020, довіреність № 409 від 27.03.2020, товарно-транспортна накладна № ДТ-03/30-03 від 30.03.2020, податкова накладна № 733 від30.03.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 10 650,01 грн, у т.ч. ПДВ 1775,00 грн;

- видаткова накладна № ДТ-04/28-14 від 28.04.2020, рахунок-фактура № ДТ-04/24-21 від 24.04.2020, довіреність № 369 від 24.04.2020, податкова накладна № 602 від 28.04.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 50 527,02 грн, у т. ч. ПДВ 8421,17 грн;

- видаткова накладна № ДТ-07/23-12 від 23.07.2020, рахунок-фактури № ДТ-07/20-52 від 20.07.2020, довіреність № 86 від 22.07.2020, податкова накладна № 721 від 23.07.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 29 547,02 грн, у т.ч. ПДВ 4924,50 грн;

- видаткова накладна № ДТ-07/31-06 від 31.07.2020, рахунок-фактура № ДТ-07/27-27 від 27.07.2020, довіреність № 86 від 22.07.2020, товарно-транспортна накладна № ДТ-07/31-06 від 31.07.2020, податкова накладна № 061 віл 31.07.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_4 , товар на загальну суму 18 500,02 грн, у т.ч. ПДВ 3083,34 грн;

- видаткова накладна № ДТ-09/25-21 від 25.09.2020, рахунок-фактура № ДТ-09/25-06 від 25.09.2020, довіреність № 1579 від 23.09.2020, податкова накладна № 757, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар від 25.09.2020 на загальну суму 21 635,29 грн, у т.ч. ПДВ 3605,88 грн;

- видаткова накладна № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020, рахунок-фактура № ДТ-09/30-46 від 30.09.2020, довіреність № 1579 від 23.09.2020, товарно-транспортна накладна № ДТ-10/01-30 від 01.10.2020, податкова накладна № 9 від 01.10.2020, відповідальна особа вантажоодержувача ОСОБА_1 , товар на загальну суму 17 593,38 грн, у т.ч. ПДВ 2932,23 грн.

Відповідачем було частково оплачено отриманий товар на суму 287 223,11 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 14.05.2019 № 3609 на суму 2289,04 грн; від 14.05.2019 № 3583 на суму 8710,40 грн; від 20.06.2019 № 4876 на суму 5000,00 грн; від 22.07.2019 № 5872 на суму 5000,00 грн; від 23.07.2019 № 5973 на суму 5000,00 грн; від 25.07.2019 № 6017 на суму 5000,00 грн; від 09.08.2019 № 6589 на суму 7299,63 грн; від 30.08.2019 № 7307 на суму 5000,00 грн; від 24.09.2019 № 8284 на суму 9000,00 грн; від 10.10.2019 № 8965 на суму 8924,04 грн; від 13.11.2019 № 10184 на суму 10 000,00 грн; від 06.12.2019 № 11044 на суму 10 000,00 грн; від 10.12.2019 № 11191 на суму 10 000,00 грн; від 16.12.2019 № 11376 на суму 3000,00 грн; від 21.01.2020 № 598 на суму 15 000,00 грн; від 23.01.2020 № 759 на суму 10 000,00 грн; від 04.02.2020 № 1171 на суму 10 000,00 грн; від 12.02.2020 № 1476 на суму 3000,00 грн; від 27.02.2020 № 2091 на суму 10 000,00 грн; від 17.03.2020 № 2736 на суму 10 000,00 грн; від 18.03.2020 № 2794 на суму 10 000,00 грн; від 27.03.2020 № 3155 на суму 10 000,00 грн; від 23.04.2020 № 3841 на суму 20 000,00 грн; від 22.05.2020 № 4787 на суму 10 000,00 грн; від 17.06.2021 № 5628 на суму 15 000,00 грн; від 17.07.2020 № 6347 на суму 20 000,00 грн; від 24.07.2020 № 6619 на суму 20 000,00 грн; від 11.09.2020 № 8025 на суму 10 000,00 грн; від 18.09.2020 № 8257 на суму 10 000,00 грн; від 24.09.2020 № 8432 на суму 10 000,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 75 420,92 грн, та нараховані інфляційні втрати у розмірі 6039,71 грн, 3% річних у розмірі 1686,86 грн, пеню в розмірі 4881,59 грн.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем надано належним чином засвідчені видаткові накладі, які підписані та скріплені печатками, рахунки на оплату по замовленню та довіреності на отримання товару. Видаткові накладні та рахунки містяться посилання на договір № 26/03-19/05 від 26.03.2019. Доказів наявності зауважень щодо якості та кількості отриманого товару не надано. Додатково в обґрунтування отримання товару відповідачем, позивачем надано податкові накладні з відображення господарських операцій за видатковими накладними.

Відповідачем доказів на спростування отримання товару не надано. Крім того, вартість отриманого товару сплачено в більшій частині, а саме у сумі 287 223,11 грн.

Посилання відповідача щодо неналежних підписів на видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностях менеджера по закупівлям Штепа Д.А., директору Старобору В.В., та заступнику директора з економіки та фінансів Шевченко К.О., печатки на видаткових накладних та довіреностях, не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак ґрунтуються на припущеннях та є безпідставним.

Відповідач не надав доказів оплати залишку основного боргу за отриманий товар у розмірі 75 420,92 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що покупець підтверджує, що приймання товару, поставленого за цим договором, будуть здійснювати уповноважені на те особи (представники) покупця. Покупець може підтвердити повноваження представника окремим документом (довіреністю, актом органу юридичної особи, статутом, тощо). У разі ненадання із боку покупця такого окремою документу. Покупець підтверджує, що його представник є уповноваженим на прийомку товару, якщо підпис даної особи на видатковій накладній скріплений відбитком печатки покупця або відбитком печатки аби штампу складу чи іншої структурної одиниці покупця.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що відповідач повинен був сплачувати за поставлений Товар протягом 30 календарних днів від дати підпису видаткових накладних отримання Товару, якщо додатковою письмовою угодою не буде передбачений інший порядок розрахунків.

Сторони не укладали будь-яких додаткових угод щодо зміни порядку розрахунків або розірвання договору.

Відповідно до пункту 6.2. договору, у разі надлишкової оплати окремого рахунку-фактури, сума такої надлишкової оплати направляється на погашений поточної заборгованості покупця за поставлений товар згідно з цим договором в календарній послідовності виникнення заборгованості, а в разі відсутності такої заборгованості - зараховується в рахунок майбутніх платежів за товар або повертаються на вимогу покупця па його рахунок.

Таким чином, суд вважає, що позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

У зв`язку з тим, що відповідач прострочив оплату вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 48814,59 грн пені, 1686,86 грн – 3% річних, 6039,71 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 ГК України),

Пунктом 7.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла в період за який стягується пеня, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

При цьому, позивачем враховано приписи ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, згідно якої до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Розмір пені, нарахований на суму заборгованості за поставлений товар за договором, за кожною окремою видатковою накладною наведено у додатку 4 до позову.

Суд перевірив наданий розрахунок, та вважає, що позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 4812,90 грн, у зв`язку з помилковістю розрахунку. У позові в частині стягнення пені в розмірі 68,69 грн, суд відмовляє.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір трьох процентів річних, нарахований на суму заборгованості за поставлений товар за договором, складає 1686,86 грн. Деталізований розрахунок трьох процентів річних наведено у додатку № 3 до позовної заяви.

Перевіривши наведений розрахунок 3% річних суд вважає його частково виконаним правильно, а саме у розмірі 1675,03 грн, оскільки позивачем під час розрахунку не враховано вимоги до обчислення строку, зокрема те, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший робочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, ч. 5 ст. 254 ЦК України. Аналогічна помилка позивачем допущені при розрахунку пені. У позові щодо стягнення 3% річних у розмірі 11,83 грн, суд відмовляє.

Інфляційні нарахування позивачем проведено з урахуванням того, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 6039,71 грн окремо за кожною видатковою накладною, за загальний період січень 2020 року – квітень 2021 року. Розрахунок наведено у додатку № 2 до позову.

Перевіривши розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляційних втрат за договором поставки з № 26/03-19/05 ДЕ від 26.03.2019, суд вважає обґрунтованим розміром інфляційних втрат, який підлягає присудженню з відповідача на користь позивача у сумі 5295,93 грн. У стягненні інфляційних втрат у розмірі 743,78 грн, суд відмовляє у зв`язку із помилковістю розрахунку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З урахуванням наданих доказів, які досліджені судом, обставин наведених в обґрунтування позову та заперечень, вимог чинного законодавства України, суд вважає, що відповідачем не спростовано належними та допустимими, достовірними та вірогідними доказами заявлених позовних вимог.

Позов підлягає частковому задоволенню з урахуванням вище викладеного.

Згідно із ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрат складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати па професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати па професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язаних зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаться згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьої-особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про падання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або мас сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом па підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною 1 статті 124 та п. 9 частини 9 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем наведено у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом справи, на загальну суму 4070,00 грн, а саме:

- витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. За подання цієї позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2043,00 грн, з урахуванням сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу відповідно до ч. 2 статті 151 Господарського процесуального кодекс;

- витрати по оплаті професійної правничої допомоги адвоката в сумі 1800,00 грн, платіжне доручення № 12525 від 17.05.2021.

Також позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 4 від 05.05.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 483 від 19.09.2003, акт приймання передачі наданих адвокатських послуг від 18.05.2021 на суму 1800,00 грн. В акті зазначено про здійснення аналізу первинних бухгалтерських та розрахункових документів позивача, збір доказів по справі, складено позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 26.03.2019 № 26/03-19/05 ДЕ, підготовлено додатки до позову та ін.

Враховуючи викладене, судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (вул. героїв України буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код юридичної особи 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» (вул. Тарасівська буд. 3, м. Харків, 61068, ідентифікаційний код юридичної особи 33109845) основний борг у сумі 75 420,92 грн (сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять гривень 92 коп), пеню в сумі 4812,90 грн (чотири тисячі вісімсот дванадцять гривень 90 коп.), 3% річних у сумі 1675,03 грн (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять гривень 03 коп.), інфляційні нарахування в сумі 5295,93 грн (п`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень 93 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (вул. героїв України буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, ідентифікаційний код юридичної особи 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» (вул. Тарасівська буд. 3, м. Харків, 61068, ідентифікаційний код юридичної особи 33109845) судовий збір у розмірі 2248,73 грн (дві тисячі двісті сорок вісім гривень 73 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1783,14 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят три гривні 14 коп.). Видати наказ.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2021 року.

Суддя І. С. Горохов