
Справа №175/2768/21
Провадження №1-кс/175/691/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд
Дніпропетровської області у складі:
головуючого – слідчого судді Васюченко О.Г.,
при секретарі – Сотник Г.В.,
за участю: підозрюваного - ОСОБА_1 ,
захисника – Коваленко С.О.,
слідчого – Лахай Д.В..
прокурора – Копилов О.О.
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Лахай Д.В. погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону Копилов О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чумаки, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, військовослужбовець військової частини А0224, не одружений, на утримані осіб похилого віку або дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021041440000262 від 14.07.2021 за ч. 2 ст. 296 КК України відповідає вимогам ст.ст.177, 184 КПК України.
Документами, які підтверджують надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є підпис захисника про вручення йому зазначених документів.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий вступивши у попередньо змову, маючи єдиний злочинний умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та спричинення тілесних ушкоджень. (ЖЕО 5602 від 28.04.2021 року).
19.10.2020 приблизно о 17 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 спільно зі своїм знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на парапеті біля входу у продуктовий магазин, розташований за адресою АДРЕСА_2 , де почав ображати малолітнього ОСОБА_3 , 2008 року народження, на що раніше невідомий ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 зробив йому зауваження, на що ОСОБА_2 маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та спричинення тілесних ушкоджень, підійшов впритул до ОСОБА_4 та лобом наніс один удар в область перенісся ОСОБА_4 , чим спричинив тілесні ушкодження, після чого ОСОБА_4 приблизно о 18:00 годині більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, зателефонував своєму батьку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та попросив про допомогу.
З цією метою приблизно о 18 годині 07 хвилин, 19.10.2020 року ОСОБА_5 разом із своєю дружиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на автомобілі «Фіат Добло» приїхали за адресою: АДРЕСА_2 , де між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, на ґрунті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Так, перебуваючи біля входу у продуктовий магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_2 , розуміючи що перебувають у публічно доступному місці, діючи безпідставно з хуліганських спонукань направлених на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю виразившись в спричинені тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 наніс правою рукою стиснутої в кулак удар в область лівої скроні ОСОБА_6 , в цей момент ОСОБА_2 діючи безпідставно з хуліганських спонукань направлених на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю виразившись в спричинені тілесних ушкоджень, наніс удар долоню зжатої в кулак в область чола над правим оком ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_2 наніс два удари в область голови ОСОБА_4 .
В цей час ОСОБА_6 намагалась зателефонувати до швидкої допомоги та поліції, а ОСОБА_2 продовжував висловлювати погрози фізичної розправи та висловлювався нецензурною бранню на адресу ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Продовжуючи свої хуліганські дії, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, у групі осіб, та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_6 та правою рукою стиснутою у кулак наніс удар в спину, на що ОСОБА_4 підійшов і штовхнув ОСОБА_2 руками, в цей момент ОСОБА_5 став між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , в цей час до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_1 та зі словами «куди ти телефонуєш?», наніс удар рукою зжатою в кулак в область тулуба з переду ОСОБА_6
ОСОБА_2 намагаючись завадити звернутися потерпілій ОСОБА_6 за допомогою, підійшов до неї та лівою рукою вихопив мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «A31», який ОСОБА_6 тримала в лівій руці, а правою рукою штовхнув ОСОБА_6 від чого вона, втративши рівновагу, вдарилась об стіну магазина, ОСОБА_2 тримаючі в руці мобільний телефон, зістрибнув з парапету та відбіг на відстань 5-7 метрів після чого кинув мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «A31» під колеса проїжджаючого автомобіля.
Після чого ОСОБА_2 повернувся на місце скоєння злочину, де підбіг до ОСОБА_5 та потягнувши за одяг, повалив його на землю, а коли останній упав на землю, ОСОБА_2 поставив коліно на грудну клітину ОСОБА_5 та почав хаотично наносити удари руками стиснутими в кулак по голові та обличчю ОСОБА_5 .
У цей час, ОСОБА_5 підвівся на ноги, побачивши як ОСОБА_1 спричиняє тілесні ушкодження ОСОБА_4 , підійшов до ОСОБА_1 та руками відштовхнув його від ОСОБА_4 , тоді як ОСОБА_2 , продовжуючи свої хуліганські дії, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, підтримуючи дії ОСОБА_1 , наніс удар ОСОБА_5 від якого останній впав на землю, а ОСОБА_2 наніс ще не менше 3 ударів ногою в область голови ОСОБА_5 .
Далі, співучасники злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , закінчивши активні дії, знаходячись на місці скоєння злочину разом з потерпілими, продовжували висловлювати нецензурну лайку та погрози фізичної розправи в бік ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до приїзду швидкої допомоги та працівників поліції, яких викликала ОСОБА_6 .
Згідно висновку судово-медичного експерта №546е від 09.03.2021 року ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Та закритого перелому середньої фаланги 4-го пальця лівої кисті з задовільним стоянням уламків – відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).
Відповідно до висновку судово-медичного експерта №565е від 10.03.2021 року ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Та закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани на спинці носу праворуч, відкритого перелому кісток носу зі зміщенням уламків, з викривленням носової перетинки S-подібно в посттравматичному періоді та явищами лівостороннього сфеноідиту (що потребувало повторного оперативного втручання), синців на повіках обох очей, крововиливу верхньої губи – відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день)..
Згідно висновку судово-медичного експерта №556е від 10.03.2021 року ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців та саден – відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганство), вчинене особою, раніше не судимою, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що під час проведення досудового розслідування, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, покарання за яке передбачене до 5 років позбавлення волі, а тому тяжкість покарання, якому можуть бути підданий підозрюваний у разі визнання його винним, може розглядатись як ризик переховування від суду та унеможливить виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду.
Крім того, перебуваючи на більш м?якому запобіжному заході, ніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_1 матиме змогу незаконно впливати на потерпілого, свідків або іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому достовірно відомо місце проживання останніх, що також вважається стороною обвинувачення як ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, слід зазначити, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований, не має законних джерел для отримання прибутку та може продовжити злочинну діяльність пов`язану з кримінальними правопорушеннями, що також вважається стороною обвинувачення як ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищевикладені ризики, сторона обвинувачення не вбачає об`єктивних даних щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , окрім як тримання під вартою.
Прокурор у судовому засідання клопотання підтримав, вважає, що існують ризики передбачені п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не можливо застосувати відносно нього більш м`яких запобіжних заходів забезпечення кримінального провадження.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав свого захисника та просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме: у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів дізнання та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини другої цієї статті підставою запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Слідчий суддя враховує, також практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.
10 червня 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Постановою від 15.07.2021 року досудове розслідування кримінального провадження за №12021041440000262 від 14.07.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України – зупинено.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними матеріалами під час досудового розслідування, а також наявними в матеріалах доказами, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; додатковий висновок експерта №804е; додатковий висновок експерта №803е; додатковий висновок експерта №801е, та іншими матеріалами в їх сукупності.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При обранні підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 вищезазначеного кримінального правопорушення є вагомими, ОСОБА_7 раніше не судимий, крім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є нетяжким за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про обрання підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строків досудового розслідування, оскільки вважає, що виникають ризики передбачені пунктами 1,3,4,5 частини 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний: може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що негативно вплине на хід досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній підозрюється. Такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м`якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначеним ризикам, з особистою порукою до суду ніхто не звертався.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним... обов"язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається п. 1 щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, розмір застави, який достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього, слід визначити в розмірі 90 800 грн., що становить 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного суд вважає доцільним обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2021 року, що відповідає межам строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-179, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Лахай Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Східного територіального управління Військової служби правопорядку (м. Дніпро, вул. Феодосіївська,2) у межах строків досудового розслідування, а саме: до 12 вересня 2021 року.
Відповідно до ст. 296 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , заставу у кримінальному провадженні №12021041440000262 від 14.07.2021 року за ч.2 ст.296 КК України, заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідає сумі 90 800 гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на депозитний рахунок:
Одержувач платежу: ДКСУ, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача МФО 820172 , Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.
Призначення платежу:
- застава, як міра запобіжного заходу за (ПІБ особи, за яку внесено заставу), постанова (Дніпропетровського районного суду №____ справи, дата постанови), ПІБ особи, яка вносила кошти;
- частка майна по справі №____(номер справи) Дніпропетровського районного суду.
У разі внесення підозрюваним визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатись з с. Чумаки Дніпроетровської області, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та на в`їзд в Україну, утримуватись від спілкування зі свідками провадження та потерпілими.
Підозрюваний звільняється з-під варти у разі внесення застави, визначеної в ухвалі суду.
Дата закінчення дії ухвали 12 вересня 2021 року.
Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Лахай Д.В.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: О.Г. Васюченко
Судове рішення № 99084968, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області) було прийнято 19.08.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 175/2768/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: