Рішення № 99084208, 10.06.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

10.06.2021

Справа № 369/15844/20

Провадження № 2/369/1375/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Усатова Д.Д.,

за участі секретаря Житар А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року позивач ОСББ «Юність-3» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Юність-3» заборгованість за обов`язкові платежі у розмірі – 11 044,35 грн. (з жовтня 2016 року по листопад 2020 року включно) та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 31.03.2011 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири з 12.12.2012 року, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Розділом II п. 1 Статуту ОСББ «Юність-3» вказано, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Згідно розділу II п. З Статуту ОСББ «Юність-3» завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати обов`язкових платежів з червня 2016 року по листопад 2020 року (включно) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 35 902,74 грн., яка складається із:

- заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території для квартир і нежитлових приміщень з 2-го по 10-й поверхи в період з жовтня 2016 року по жовтень 2020 року (включно)- 22 312,46 грн.;

- заборгованості за опалення за жовтень 2016 року – 970,00 грн.;

- заборгованості за опалення по тепловому лічильнику – 1 803,37 грн.;

- заборгованість за опалення місць загального користування -9 499,57 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги та складає 11 044,36 грн.

В зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У судове засідання представник позивача ОСББ «Юність-3» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.12.2020 зазначена справа передана в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року, відкрито провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.03.2021 року від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог.

В поданому відзиві вказує, що мешкає в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_3 . В квартирі встановлений вузол обліку теплової енергії (індивідуальний лічильник тепла ULTRAHEAT T230 № 68893355) з листопада 2016 року. Встановлення лічильника в квартирі відповідача було здійснено на підставі робочого проекту ТОВ « ЕЛ ЕНД ДЖИ МІТЕРІНГ» 2016 року за погодженням позивача. Даний проект розроблено для встановлення вузла обліку споживання теплової енергії на опалення на об`єкт: житлове приміщення № 364 за адресою АДРЕСА_4 . Проект ВОТЄ розроблено у відповідності з Постановою КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005 року; та згідно архітектурно-планувального рішення. Проект складається з робочої документації, необхідної для монтажу і налагодження ВОТЄ, пояснювальної записки з технічними розрахунками і порядком ведення розрахунків за спожиту теплову енергію та графічної частини. Проектом передбачені та наведені розрахунки з урахуванням Методики затвердженою наказом Мінбуду України від 31.10.2006 № 359, зареєстрованим у Мін`юсті 27.11.2006 за № 1237/13111. Також відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин трирічний строк позовної давності та відмовити в позові.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 .

Вказаний будинок в АДРЕСА_4 в якому відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення знаходиться на балансі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3».

У своїй діяльності об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» керується Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а відповідач у свою чергу своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до обов`язків співвласників належить: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Юність-3» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Пунктом 3 розділу ІІ Статуту ОСББ «Юність-3» завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

В поданій позовній заяві, позивачем зазначено, що внаслідок неповної та несвоєчасної сплати обов`язкових платежів з червня 2016 року по листопад 2020 року (включно) у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 35 902,74 грн., яка складається із:

- заборгованості по утриманню будинку та прибудинкової території для квартир і нежитлових приміщень з 2-го по 10-й поверхи в період з жовтня 2016 року по жовтень 2020 року (включно)- 22 312,46 грн.;

- заборгованості за опалення за жовтень 2016 року – 970,00 грн.;

- заборгованості за опалення по тепловому лічильнику – 1 803,37 грн.;

- заборгованість за опалення місць загального користування -9 499,57 грн.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, позивач посилається на те, що відповідач зазначених вимог закону, які покладають на нього обов`язок своєчасно і в повному розмірі вносити плату за надані житлово-комунальні послуги, не дотримувалася.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 №572 із змінами внесеними постановою КМУ від 24 січня 2006 р. №45, особа, яка отримує житлово-комунальні послуги, зобов`язана оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами першою та другою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово -комунальних послуг належать, зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.

Звертаючись до суду, позивач ОСББ «Юність-3» посилається на те, що відповідач не виконувала обов`язки, щодо оплати коштів за комунальні послуги, в результаті чого, у неї утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги перед позивачем, розмір якої за період з жовтня 2016 р. по листопад 2020 р. складає 35 902,74 грн.

15.03.2021 р. в поданому відзиві відповідачем представником відповідача ОСОБА_2 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, із посиланням на те, що заборгованість виникла у 2016 р., а позов поданий у 2020 р., тобто поза межами строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Так, з аналізу норм законодавства вбачається, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 0707.2020 року у справі № 712/8916/17, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників. Подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг 10.12.2020 р.

При цьому, у позовній заяві позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку позовної давності, а також судом не встановлено наявності таких причин також.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки вказаний строк позовної давності перерваний не був та позивач має право на стягнення заборгованості в межах строку позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 179 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 256, 257, 261, 264, 266, 267, 322, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 223, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Д.Усатов