Вирок № 99081688, 18.08.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

В И Р О К

iменем України

1-кп/330/263/2021

Справа № 330/1786/21

"18" серпня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Нестеренко Т.В.

при секретарі – Корнієнко М.М.

за участю прокурора – Ходоровського Я.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Фоменка О.С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12021087170000083 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, який має на утриманні дитину 2016 року народження, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку серпня 2015 року, в денний час доби, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання без мети збуту, з метою подальшого особистого вживання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонений - КАНАБІСУ, перебуваючи в лісосмузі за кладовищем по вул.Зарічна в смт.Якимівка, діючи умисно, зірвав 2 кущі коноплі, приніс їх до господарської будівлі за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно, без мети збуту, поклав для висихання, після чого частину помістив до пакетів, іншу частину до паперових згортків, які залишив у приміщеннях вказаної господарської будівлі для подальшого зберігання, тим самим, незаконно, без мети збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - КАНАБІС, загальною масою у висушеному вигляді 555,593 г, який незаконно, без мети збуту зберігав у приміщеннях господарської будівлі до проведення обшуку 16 червня 2021 року працівниками відділу поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області за вказаною адресою, під час якого було виявлено та вилучено вказаний наркотичний засіб.

Таким чином ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309КК України, тобто в незаконному виготовленні та зберіганні наркотичного засобу у великих розмірах, без мети збуту.

18.08.2021 року між прокурором Якимівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області Ходоровським Я.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021087170000083 та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника – адвоката Фоменка О.С., була укладена угода про визнання винуватості на підставі ст.52,468,469,470,472 КПК України, в якій сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від основного покарання з випробувальним терміном на 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. В угоді передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 473, 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, які йому були роз`яснені прокурором та судом.

Прокурор в судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримала у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого – адвокат Фоменко О.С. угоду про визнання винуватості підтримав в повному обсязі.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч.5 ст. 469 КПК України, Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України, відноситься до не тяжких злочинів.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені абз. 1,4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1, ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за передбачених ч.2 ст.309 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, в ході досудового розслідування так і в суді обвинувачений свою провину в скоєнні інкримінованому йому правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння, які викладені в обвинувальному акті, та які об`єктивно підтверджуються дослідженими судом у судовому засіданні доказами кримінального провадження. Зазначена угода про визнання винуватості укладена та підписана сторонами добровільно, без примусу, умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства та діючого законодавства. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст. 474 КПК України не має.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за ч.2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від основного покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, а учасники судового провадження клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому в судовому засіданні не заявляли, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглядаючи питання про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 , процесуальних витрат за проведення судових експертиз, суд вважає, що відшкодуванню підлягає тільки розхідні матеріали, а даних про це в матеріалах справи не має. Стягненню не підлягає загальна сума витрат на проведення експертизи, яка включає і заробітну плату експерта, так-як зазначене суперечить вимогам ст.ст.122 КПК України, оскільки вказані експертизи проводилася в порядку службового завдання штатними експертами НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області і проведення цих експертиз входило в їх службовий обов`язок та здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України, в зв`язку з чим, в задоволенні клопотання прокурора про стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого слід відмовити.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, ч.2 ст. 309 КК України суд,-

П Р И С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18.08.2021 року у кримінальному провадженні №12021087170000083, укладену між Якимівського відділу Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області Ходоровським Я.О., з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_1 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирався.

Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений – канабіс, вагою в перерахунку на висушену речовину 555,593 г., який відповідно до квитанції №311 «Про отримання на зберігання речових доказів вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12021087170000083» переданий на зберігання до камери речових доказів ВП №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Т.В. Нестеренко