Ухвала суду № 99081406, 17.08.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 255/5870/13-ц

Провадження № 2-в/242/52/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., секретар судового засідання Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 255/5870/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 255/5870/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит. В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.10.2013 року, позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит, задоволено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05.11.2013 року, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.10.2013 року, скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір у сумі по 1 122 грн. 26 коп., з кожного. В іншій частині рішення залишено без змін. 26.11.2013 року, були отримані виконавчі листи, які пред`явлені до виконання у Ворошиловський РВ ДВС м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області, про були винесені постанови про відкриття проваджень: № 41051631, № 41057478, № 41057928, № 41061701, № 41060388, № 41060750. Представником АТ «Ощадбанк» було здійснено запит до Ворошиловського РВ ДВС м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області, який на даний час знаходиться у м. Мирноград про стан виконавчого провадження, де письмово було повідомлено АТ «Ощадбанк», що згідно перевірки АСВП у відділі перебували виконавчі провадження: 41051631, № 41057478, № 41057928, № 41061701, № 41060388, № 41060750, які було завершені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», та жодних документів в паперовому вигляді до переміщеного відділу м. Мирноград, не передавались. У зв`язку з тим, що судове провадження знаходилося на території проведення АТО, банк не має можливості отримати рішення суду. Просить суд, відновити судове провадження в частині рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.10.2013 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 05.11.2013 року по справі № 255/5870/13-ц.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02.06.2021 року, поновлено строк для звернення із даною заявою, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Представник заявника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи та обґрунтування поданої заяви, приходить до наступних висновків.

Суд, дослідивши матеріали справи та обґрунтування поданої заяви, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ч.1 ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася(окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані(видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Відповідно до розпорядження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.03.2016 року № 18/0/38-16 справа підлягає розгляду Селидівським міським судом Донецької області.

З довідки Селидівського міського суду Донецької області № 1482/21 від 17.08.2021 року, вбачається, що в базі даних Ворошиловського районного суду міста Донецька, яка надана в користування Селидівському міському суду Донецької області по справі № 255/5870/13-ц за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит ухвалено рішення від 07.10.2013 року, інформація щодо набрання рішенням законної сили відсутня. Крім того, у розділі «Апеляційний розгляд» зазначено, що Донецький апеляційний суд 05.11.2013 року, ухвалив рішення, яким змінив рішення Ворошиловського районного суду міста Донецьк. Інша інформація по справі відсутня.

При вирішенні питання про відновлення втраченого судового провадження судом досліджено рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 07.10.2013 року та рішення Апеляційного суду Донецької області по справі № 255/5870/13-ц за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Інших документів, які містилися в матеріалах справи, сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наявні в справі копії документів на думку суду є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, вважає, що є підстави для відновлення втраченого судового провадження в частині процесуальних рішень, постановлених Ворошиловським районним судом м. Донецька та Апеляційним судом Донецької області у вищевказаній цивільній справі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. 488, 489, 493, 494 ЦПК України ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 255/5870/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит - задовольнити.

Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 255/5870/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит.

Встановити повний зміст відновленого рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07.10.2013 року:

«Провадження №2/255/1744/2013

Справа 255/5870/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді Орєхова О.І.,

при секретарі – Лещенко М.В. Ангеліній Н.В.,

за участю представника позивача – Попова М.О.,

відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит, посилаючись на наступні обставини.

12 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний

Ощадний банк України" в особі філії - Ленінське відділення № 6111 м.Донецька ВАТ «Ощадбанк», за Договором Банк і громадянином України фізичною особою ОСОБА_1 , за Договором Позичальник, укладено договір про іпотечний кредит № 718915.

За умови п.1.1. та п.1.2. кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику, строком на 10 (десять) років, грошові кошти в розмірі 196 950 ( сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 00 коп., а Позичальник зобов`язався належним чином використати кредит, повернути його Банку, та сплатити йому відсотки за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних в порядку та на умовах, визначених кредитним договором. В забезпеченні виконання умов договору, п.1.4.2. договору, Позичальник зобов`язався укласти договір застави нерухомого майна (іпотеки), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що кредит надається на 10 (десять ) років з терміном остаточного погашення не пізніше 11 лютого 2018 року.

Згідно до умов кредитного договору, визначених у п.1.5, Позичальник зобов`язався проводити погашення кредити щомісячно не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, рівними частинами в сумі 1641 грн. 25 коп.. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості, шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з 12 лютого 2008 року.

П.4.3.6. передбачає контроль за фінансовим станом Позичальника, котрий на протязі дії договору, кожні 12 місяців повинен надавати Банку документи, які підтверджують його фінансовий стан, а у разі прострочення строку повернення будь якої частини кредиту, або сплати процентів, негайно надавати такі документи.

За порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, п. 4.2.2. передбачено, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, та інших платежів стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Договором про іпотечний кредит передбачено, якщо Позичальник взяв на себе зобов`язання, то у разі порушення умов кредитного договору та/або договору іпотеки достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафів та інших належних до сплати платежів відповідно до чинного законодавства України (п.4.3.3.).

По зобов`язаннях що випливають з умов договору, Позичальник відповідає всіма власними коштами та майном яке йому належить, п. 4.З.5. договору.

П. 5.2. договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим Договором, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 20 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

(пеня стягується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. але не менше денної відсоткової ставки за користування Кредитом, яка визначається як частка від ділення розміру річної відсоткової ставки, зазначеної в п.п. 1.1 цього Договору, на 365 днів - виділена фраза не включається до тексту Договору).

В забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, з Позичальником та майновими Поручителями Позичальника (боржника), а саме: боржником - іпотекодавцем ОСОБА_1 , іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_2 , та іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_3 , було укладено іпотечний договір реєстровий № 248 від 12 лютого 2012р., зареєстрований приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Т.О., згідно якого, для виконання зобов`язань по договору гфо іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008р., в іпотеку було взято нерухоме майно л.п. 1.1, 1.2. іпотечного договору, а саме однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 30,0 кв.м. у тому числі "тситловою площею - 15,1 кв.м. Предмет застави належить Іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31 січня 2007 року, яке видане Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради. Предмет іпотеки на період дії договору пишається у користуванні та володінні Іпотекодавця відповідно до його призначення п.З.2.1. договору). П.3.4.3, 5.1, 5.2 іпотечного договору передбачено, що право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог виникає у Іпотекодержателя в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, а також у інших випадках, встановлених відповідно до умов кредитного договору, іпотечного договору та відповідно до вимог чинного законодавства.

П.3.4.10. іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки належить застрахувати на користь Іпотекодержателя.

12 лютого 2008 року Банком, з позичкового рахунку, Позичальнику було надано кредит в сумі 196 950 ( сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 00 коп.

Платежі по кредиту з лютого 2008 року по квітень 2009 року вносились не у повному обсязі. виникла значна сума заборгованості по отриманому кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, та нарахованої пені, що грубо порушувало умови договору про іпотечний кредит і банк звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредит з Позичальника до Ворошиловського районного суду м. Донецька.

21 травня 2010 року Ворошиловським районним судом м. Донецька по цивільній справі №2-2462/09 винесено рішення про задоволення вимог відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Ленінське відділення № 6111 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк» про стягнення заборгованості за кредит і стягнув з ОСОБА_1 220841 грн. 94 коп.

15 липня 2010 року ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку за Постановою ВП №21317958 відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 на суму 220841 грн. 94 коп.

Однак, заходи виконавчого провадження що до примусового стягнення боргу не призвели до погашення заборгованості по кредитному договору.

Договір про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року діючий.

Станом на 15 квітня 2013р., за період користування кредитом Позичальник сплатив банку платежі по погашенню боргу : 8752 грн. 19 коп. - основний борг по кредиту; 78952 грн. 43 коп. - проценти за користування кредитом; 6168 грн. 88 коп. - пеня.

Станом на 15 квітня 2013 року заборгованість Позичальника по отриманому кредиту складає 188197 грн. 81 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 70995 грн. 19 коп. Крім того, згідно п.5.2. договору кредиту, за порушення обов`язків по поверненню основної суми боргу, та сплати відсотків нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на термін, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення і становить 77484 грн. 95 коп.

Всього заборгованість по кредиту складає 336 677,95 грн. (триста тридцять шість тисяч грн. грн. 95 коп.) (розклад додається).

Невиконання умов договору призвело до порушення відповідачем норм чинного законодавства України.

У відповідності з ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Правилами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник повинен повернути позикодавцеві позику у тій же сумі.

Таким чином, відповідачем порушені умови договору про іпотечний кредит, іпотечного договору і норм чинного законодавства України.

Не дивлячись на неодноразові звернення банку до відповідачів, щодо виконання зобов`язань за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року, а також на попередження про застосування заходів примусового стягнення у разі не сплати простроченої заборгованості Позичальник не виконував вимоги банку щодо погашення її заборгованості.

У виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», Банк виконав усі вимоги, неодноразово направляв боржнику, та майновим Поручителям письмові вимоги про усунення порушень по основному зобов`язанню щодо іпотечного договору, попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, про що також свідчать протоколи зустрічей з Позичальником, останній раз вимоги було надіслано: 10 лютого 2012 року Позичальнику ОСОБА_1 було надіслано претензію № 254 де його повідомили про заборгованість по кредитному договору, яка складала 270 331,07 грн. Однак на звернення Позичальник не прийняв ніяких дій; 10 лютого 2012 року майновому Поручителю ОСОБА_3 було надіслано претензію N 256 де його повідомили про заборгованість по кредитному договору, яка складала 270 331,07 грн. Однак на звернення майновий Поручитель не прийняв ніяких дій.

Вони бачать, що відповідач недоброчинно ставився до своїх обов`язків, до теперішнього часу борги не сплачує, що суперечить вимогам ст. 526 ЦК України.

Згідно до п. 4.2.2. кредитного договору, у випадку порушення Позичальником умов кредитного договору. Банк має право вимагати на дострокове стягнення з Позичальника усієї суми прострочених платежів по кредиту, основного боргу кредиту і процентів за його використання, а також повернути стягнення на предмет іпотеки згідно ст.ЗЗ. Закону України Про іпотеку».

Просили суд керуючись ст.ст. 589, 590, 591 ЦК України, згідно до умов іпотечного договору № 718915 від 12 лютого 2008 року, договору про іпотечнийкредитЛ° 718915 від 12 лютого 2008 року, звернути стягнення на нерухомемайно,яке перебуває під заставою і належить боржнику – іпотекодавцю ОСОБА_1 , іпотекодавцю - майновому поручителю ОСОБА_2 , та іпотекодавцю – майновому поручителю ОСОБА_3 , а саме окрему однокімнатну

квартиру, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , загальною площею - 30,0 кв.м. у тому числі житловою площею -

15,1 кв.м., за рахунок від реалізації заставного майна задовольнити вимоги

публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України",

в особі територіально відокремленого безбалансового відділення

0004/0159 філії - Донецьке обласне управління AT «Ощадбанк» по

заборгованості за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого

2008 року в розмірі 336 677,95 гри, (триста тридцять шість тисяч гри, гри.

95 коп.), у тому числі: залишок боргу по кредиту 188197 грн. 81 коп.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом 70995 грн. 19 коп.. пеня 77484 грн. 95 коп, стягнути з відповідачів судовий збір в сумі 3 366, 78 грн. ( три тисячі триста шістдесят шість грн. 78 коп.), надати банку право представляти інтереси в органах державної влади, бюро технічної інвентаризації, управлінні комунальних ресурсів, органах нотаріату, та інших, надавати запити та отримувати всі необхідні документи та інформацію, що до оформлення права власності на нерухомого майно ( а. с. 2-4 ).

04.10.2013 року позивач надав уточнення до позовних вимог, в якій просив суд у рахунок погашенння боргу за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року та договором іпотеки від 12 лютого 2008 року в розмірі 336 677,95 грн., який складається з залишку боргу по кредиту – 188 197,81 грн., заборгованості за неспалачені проценти по кредиту – 70 995,19 грн., пені – 77 484,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 30,0 кв.м, у тому числі житлова – 15,1 кв.м, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановити початкову ціну предмета іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 12 лютого 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 328 107 грн., що визначена на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна та домовлністю сторін, стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача Попов М.О., який діє на підставі довіреності підтримав позовні вимоги та уточнення до позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та в уточненій заяві, просив суд вимоги банку задовольнити та в рахунок погашенння боргу за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року та договором іпотеки від 12 лютого 2008 року в розмірі 336 677,95 грн., який складається з залишку боргу по кредиту – 188 197,81 грн., заборгованості за неспалачені проценти по кредиту – 70 995,19 грн., пені – 77 484,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 30,0 кв.м, у тому числі житлова – 15,1 кв.м, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів, встановити початкову ціну предмета іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 12 лютого 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 328 107 грн., що визначена на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна та домовлністю сторін та стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , який діє на підставі договору про надання юридичної допомоги від 09 серпня 2013 року кожний окремо в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнали частково, заперечували лише в тому, що в рахунок погашенння боргу за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року та договором іпотеки від 12 лютого 2008 року в розмірі 336 677,95 грн., який складається з залишку боргу по кредиту – 188 197,81 грн., заборгованості за неспалачені проценти по кредиту – 70 995,19 грн., пені – 77 484,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 30,0 кв.м, у тому числі житлова – 15,1 кв.м, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів, банком встановлена сума заборгованості у розмірі 336 677,95 гривень, на їх думку, повино бути зафіксована суму у розмірі 188 197,81 гривень, оскільки вважають, що саме таку заборгованість мають відповідачи перед банком.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надал заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги не визнає ( а. с. 76 ).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

12 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний

Ощадний банк України" в особі філії - Ленінське відділення № 6111 м.Донецька ВАТ «Ощадбанк», за Договором Банк і громадянином України фізичною особою ОСОБА_1 , за Договором Позичальник, укладено договір про іпотечний кредит № 718915.

За умови п.1.1. та п.1.2. кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику, строком на 10 (десять) років, грошові кошти в розмірі 196 950 ( сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 00 коп., а Позичальник зобов`язався належним чином використати кредит, повернути його Банку, та сплатити йому відсотки за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.

В забезпеченні виконання умов договору, п.1.4.2. договору, Позичальник зобов`язався укласти договір застави нерухомого майна (іпотеки), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що кредит надається на 10 (десять ) років з терміном остаточного погашення не пізніше 11 лютого 2018 року.

Згідно до умов кредитного договору, визначених у п.1.5, Позичальник зобов`язався проводити погашення кредити щомісячно не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, рівними частинами в сумі 1641 грн. 25 коп.. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості, шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з 12 лютого 2008 року.

Пункт 4.3.6. вказаного договору передбачає контроль за фінансовим станом Позичальника, котрий на протязі дії договору, кожні 12 місяців повинен надавати Банку документи, які підтверджують його фінансовий стан, а у разі прострочення строку повернення будь якої частини кредиту, або сплати процентів, негайно надавати такі документи.

За порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми кредиту, та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, п. 4.2.2. передбачено, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, та інших платежів стягнути заборгованість в примусовому порядку, в тому числі, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Договором про іпотечний кредит передбачено, якщо Позичальник взяв на себе зобов`язання, то у разі порушення умов кредитного договору та/або договору іпотеки достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафів та інших належних до сплати платежів відповідно до чинного законодавства України (п.4.3.3.).

По зобов`язаннях що випливають з умов договору, Позичальник відповідає всіма власними коштами та майном яке йому належить, п. 4.3.5. договору.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов`язань по поверненню основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування Кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим Договором, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 20 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення. Пеня стягується в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не менше денної відсоткової ставки за користування Кредитом, яка визначається як частка від ділення розміру річної відсоткової ставки, зазначеної в п.п. 1.1 цього Договору, на 365 днів - виділена фраза не включається до тексту Договору.

В забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, з Позичальником та майновими Поручителями Позичальника (боржника), а саме: боржником - іпотекодавцем ОСОБА_1 , іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_2 , та іпотекодавцем - майновим поручителем ОСОБА_3 , було укладено іпотечний договір реєстровий № 248 від 12 лютого 2012р., зареєстрований приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Туркіною Т.О., згідно якого, для виконання зобов`язань по договору про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008р., в іпотеку було взято нерухоме майно п.п. 1.1, 1.2. іпотечного договору, а саме однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 30,0 кв.м. у тому числі "тситловою площею - 15,1 кв.м.

Предмет застави належить Іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 31 січня 2007 року, яке видане Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради. Предмет іпотеки на період дії договору залишається у користуванні та володінні Іпотекодавця відповідно до його призначення п.З.2.1. договору).

Пунктом 3.4.3, 5.1, 5.2 іпотечного договору передбачено, що право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог виникає у Іпотекодержателя в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, а також у інших випадках, встановлених відповідно до умов кредитного договору, іпотечного договору та відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 3.4.10. іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки належить застрахувати на користь Іпотекодержателя.

12 лютого 2008 року Банком, з позичкового рахунку, Позичальнику було надано кредит в сумі 196 950 ( сто дев`яносто шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 00 коп.

Встановлено, що платежі по кредиту з лютого 2008 року по квітень 2009 року вносились не у повному обсязі, виникла значна сума заборгованості по отриманому кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, та нарахованої пені, що грубо порушувало умови договору про іпотечний кредит і банк звернувся з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредит з Позичальника до Ворошиловського районного суду м. Донецька.

21 травня 2010 року Воророшиловським районним судом м. Донецька по цивільній справі №2-2462/09 винесено рішення про задоволення вимог відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" відділення № 6111 м. Донецька ВАТ «Ощадбанк» про стягнення заборгованості за кредит і стягнув з ОСОБА_1 220 841 грн. 94 коп.

15 липня 2010 року ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку за Постановою ВП №21317958 відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_1 на суму 220 841 грн. 94 коп.

Встановлено, що заходи виконавчого провадження що до примусового стягнення боргу не призвели до погашення заборгованості по кредитному договору, що не спростовано в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 , який пояснив, що дійсно рішення суду в повному обсязі він не виконав, ним було сплочено через ВДВС лише незначну частку та він, а також і відповідач ОСОБА_3 та адвокат Суржок М.І. підтвердили та погодилися, що сума залишку боргу встановлює 188 197,81 гривень.

Встановлено, що договір про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року на даний час є діючий.

Встановлено, що станом на 15 квітня 2013р., за період користування кредитом Позичальник сплатив банку платежі по погашенню боргу : 8752 грн. 19 коп. - основний борг по кредиту; 78952 грн. 43 коп. - проценти за користування кредитом; 6168 грн. 88 коп. - пеня.

Станом на 15 квітня 2013 року заборгованість Позичальника по отриманому кредиту складає 188 197 грн. 81 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 70 995 грн. 19 коп.

Крім того, згідно п.5.2. договору кредиту, за порушення обов`язків по поверненню основної суми боргу, та сплати відсотків нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на термін, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення і становить 77 484 грн. 95 коп., а всього заборгованість по кредиту складає 336 677,95 грн., що підтверджується доданим позивачем до матеріалів справи розрахунком.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по своєчасній і належній сплаті суми кредиту та відсотків за користування кредиту є порушенням умов кредитного договору і наведених норм Цивільного кодексу України.

Згідно із пунктом 3.4.3, 5.1, 5.2 іпотечного договору передбачено, що право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог виникає у Іпотекодержателя в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, а також у інших випадках, встановлених відповідно до умов кредитного договору, іпотечного договору та відповідно до вимог чинного законодавства.

Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, визначених цим договором, належить іпотекодержателю.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина перша статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тринадцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Вказана вимога ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», не була виконана позивачем належним чином.

Однак, в матеріалах справи наявні повідомлення позивача від 10 лютого 2012 року, датовані на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в цих повідомленнях позивач згадував, що на майно може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України, просив ліквідувати заборгованість.

Згідно протоколів зустрічів, наявних в матеріалах справи вбачається, що проводилися зустрічі з позичальником, який наголошував, що він не працював, але на даний час знайшов роботу та вказує, що буде погашати борг.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодвцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов`язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду ( на відміну від інших способів звернення стягнення ( частина третя статті 33 цього Закону ), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до п. 41 вказаної Постанови при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотнекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Встановлено, що сума заборгованості складає 336 677,95 грн., що підтверджується доданим позивачем до матеріалів справи розрахунком.

Згідно із п. 1.3 іпотечного договору від 12 лютого 2008 року за взаємною згодою сторін заставна вартість Предмета іпотеки становить 328 107 гривень.

Відповідно до п. 42 цієї Постанови, резолютивна частини рішення суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відпоідати вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки – шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації ( при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій ).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем при пред`явленні позову сума судового збору у розмірі 3 366,78 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 5, 10, 15, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки ) в рахунок погашення заборгованості за кредит, - задовольнити.

В рахунок погашенння боргу за договором про іпотечний кредит № 718915 від 12 лютого 2008 року та договором іпотеки від 12 лютого 2008 року в розмірі 336 677,95 грн., який складається з залишку боргу по кредиту – 188 197,81 грн., заборгованості за неспалачені проценти по кредиту – 70 995,19 грн., пені – 77 484,95 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру номер АДРЕСА_2 , загальною площею 30,0 кв.м, у тому числі житлова – 15,1 кв.м, що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом проведення прилюдних торгів.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 12 лютого 2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 328 107 грн., що визначена на підставі Звіту про оцінку нерухомого майна та домовлністю сторін.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судовий збір у сумі 3 366,78 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька О.І. Орєхов»

Встановити повний зміст відновленого рішення Апеляційного суду Донецької області від 05.11.2013 року:

«Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Орєхов О.І.

Доповідач Маширо О.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Биліни Т.І., Хейло Я.В.

при секретарі Мишко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги банку: в рахунок погашення боргу за кредитним договором суд звернув стягнення на предмет іпотеки – однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам на праві власності; встановив початкову ціну цієї квартири, а також вирішив питання щодо судового збору.

Суд першої інстанції виходив з того, що 12 лютого 2008 року відповідач ОСОБА_1 строком на десять років уклав з банком кредитний договір, за яким отримав кредитні кошти у сумі 196 950 грн.

Спірна квартира за відповідним договором була передана банку в іпотеку; відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виступили майновими поручителями.

Судом першої інстанції було встановлено, що позичальник неналежним чином виконував свої обов`язки за кредитним договором, кредитні кошти та відсотки за договором сплачував нерегулярно та не у повному обсязі, тому утворилась заборгованість.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року з позичальника ОСОБА_5 на користь банку було стягнуто 220 841 грн. 94 коп. у відшкодування заборгованості за кредитним договором.

Однак це рішення суду було виконане відповідачами у незначній частині, станом на 15 квітня 2013 року решта боргу становить 188 197 грн. 81 коп., тому суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги кредитної установи та звернув стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та виключити з резолютивної частини рішення посилання на суму боргу за кредитним договором у розмірі 336 677 грн. 95 коп., вказавши, що борг становить 188 197 грн. 81 коп., оскільки вважає, що банк безпідставно продовжує нараховувати відсотки та пеню за кредитним договором.

Апелянт вважає, що сума боргу, встановлена рішенням суду від 21 травня 2010 року, за відрахуванням часткової сплати, а саме: 188 197 грн. 81 коп. є фіксованою та збільшуватись не може.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без змін, а в частині солідарного стягнення судового збору скасувати та ухвалити нове про пропорційне стягнення судового збору з відповідачів ОСОБА_5 , з таких підстав.

Зі справи вбачається і це було встановлене судом першої інстанції, що відповідач ОСОБА_1 12 лютого 2008 року уклав з ВАТ «Державний ощадний банк України» (на цей час публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України) договір про іпотечний кредит, за яким отримав грошові кошти у сумі 196 950 грн. під 15,5% річних строком на десять років (а.с.13-18).

У той же день сторони у справі уклали іпотечний договір, за яким на виконання зобов`язань за кредитним договором передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам ОСОБА_5 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 31 січня 2007 року, а також відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виступили майновими поручителями за договором про іпотечний кредит (а.с.19-21).

Право власності відповідачів підтверджене витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.22-23).

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року з позичальника ОСОБА_1 на користь банку було стягнуто 218 815 грн. 42 коп. на відшкодування суми боргу за кредитним договором, а також судові витрати (а.с.28-29).

Це рішення набрало законної сили, було передане на виконання і постановою державного виконавця від 15 липня 2010 року було відкрите виконавче провадження (а.с.30).

Звертаючись до суду з даним позовом, представник товариства вказав, що позичальник не тільки неналежним чином не виконував свої обов`язки за кредитним договором, а й не виконав рішення суду про стягнення з нього суми боргу, тому банком додатково нараховані відсотки за користування грошовими коштами та пеня у розмірі, встановленому договором.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в тій частині, де судом прийнята сума загального боргу за кредитним іпотечним договором у розмірі 336 677 грн. 95 коп., тобто на час звернення кредитної установи до суду, є підставним та обгрунтованим, оскільки позичальник дійсно не виконав повністю укладений договір, не повернув кредитні кошти за цим договором, що підтвердив він і сам у судовому засіданні.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги, які були підтримані відповідачами у засіданні апеляційного суду, що сума боргу, яка залишилась несплаченою за рішенням суду від 21 травня 2010 року у розмірі 188 197 грн. 94 коп., є фіксованою та ніякому збільшенню за рахунок подальших нарахувань не підлягає, оскільки строк дії кредитного договору не закінчився, договір достроково не розірваний, сума кредиту позичальником та його майновими поручителями повністю не погашена.

За таких обставин умови укладеного сторонами кредитного договору продовжують свою дію до повного виконання обов`язків, взятих на себе, у тому числі, позичальником, тому апелянтові у задоволенні його вимог слід відмовити, та в цій частині рішення суду залишити без змін.

Разом з тим, суд першої інстанції помилково вказав у своєму рішенні, що судовий збір слід стягнути з відповідачів у солідарному порядку, тому в цій частині рішення суду слід скасувати та ухвалити нове про стягнення з кожного з відповідачів на користь товариства судового збору у сумі по 1 122 грн. 26 коп.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін, а в частині відшкодування на користь позивача судового збору змінити вказаним чином.

Керуючись ст.ст. 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07 жовтня 2013 року в частині стягнення судового збору скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у сумі по 1 122 грн. 26 коп. – з кожного.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:»

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.О. Хацько