Постанова № 9907956, 12.04.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 року Справа №2а-13675/08/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі Дєговцові І.О.

за участю представників:

позивача Уварова В.В.

відповідача Сметана О.Є.

прокурор Кутузова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу

за адміністративним позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

до Комунального житлового підприємства №13

про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до комунального житлового підприємства №13 із позовними вимогами про стягнення суми податкового боргу у розмірі 1 143 279, 68 грн., а саме: з податку на додану вартість у розмірі 927 202, 58 грн.; з податку на прибуток у розмірі 658, 42 грн.; адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 215 418, 68 грн.

З врахуванням неодноразового уточнення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача суми ПДВ в розмірі 924339, 15 грн., в тому числі пеню 90527, 78 грн., а також суми адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 215418, 68 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач допустив заборгованість зі сплати ПДВ за самостійно визначеними податковими зобовязаннями в податкових деклараціях за 2006-2008 рік, узгодженими зобовязаннями за податковими повідомленнями-рішеннями від 01.06.2006 року, 06.07.2007 року, 21.08.2007 року, а також заборгованість зі сплати пені за період з 06.12.2005 року по 2008 рік., не сплатив також суми штрафу в розмірі 215418, 68 грн.

Прокурор та позивач в судовому засіданні уточнений позов підтримали повністю.

Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що здійснював сплату ПДВ, надавши копії платіжних доручень, виразив незгоду із податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2008 року №4/20254872/240, оскільки штраф за порушення порядку здійснення операцій по відчуженню активів, що знаходяться в податковій заставі застосований безпідставно, відповідач зазначив, що раніше він звертався до суду з позовом про скасування вказаного рішення податкового органу, однак за його клопотанням провадження в адміністративній справі було закрито. Відповідач просив суд застосувати однорічний строк звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом, оскільки стягнення податкового боргу за три роки є неправомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками сторін, що Комунальне житлове підприємство №13 подало до податкового органу наступні податкові декларації з податку на додану вартість: №29317 від 19.07.2006 року на суму 11 632 грн., №34287 від 14.08.2006 року на суму 13 412 грн., №37197 від 20.09.2006 року на суму 12 948 грн., №45098 від 19.10.2006 року на суму 12 839 грн., №51350 від 17.11.2006 року на суму 17 112 грн., №53516 від 18.12.2006 року на суму 14 765 грн., №62026 від 18.01.2007 року на суму 15 274 грн., №3119 від 19.02.2007 року на суму 26 344 грн., №5254 від 19.03.2007 року на суму 18 305 грн., №13350 від 20.04.2007 року на суму 25 974 грн., №19416 від 17.05.2007 року на суму 27 349 грн., №21845 від 19.06.2007 року на суму 16 985 грн., №30775 від 19.07.2007 року на суму 20 865 грн., №36892 від 16.08.2007 року на суму 21 557 грн., №39083 від 18.09.2007 року на суму 21 394 грн., №48031 від 18.10.2007 року на суму 23 708 грн., №55273 від 19.11.2007 року на суму 29 737 грн., №57659 від 18.12.2007 року на суму 37 766 грн., №67551 від 21.01.2008 року на суму 28 276 грн., №3314 від 18.02.2008 року на суму 29 494 грн., №5886 від 18.03.2008 року на суму 21 705 грн., №15871 від 21.04.2008 на суму 29 160 грн., №22481 від 20.05.2008 року на суму 29 454 грн., №24616 від 19.06.2008 року на суму 29 155 грн., №34310 від 18.07.2008 року на суму 28 384 грн., №41513 від 19.08.2008 року на суму 36 988 грн., №43949 від 19.09.2008 року на суму 32 853 грн., №54673 від 22.10.2008 року на суму 36 367 грн., за жовтень від 19.11.2008 року на суму 31725 грн.

Податковим органом також прийняті податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість: №0001401401640 від 01.06.2006 року на суму 140270, 15 грн.; №0002041502 від 06.07.2007 року на суму 24 365, 15 грн., №0002961502 від 21.08.2007 року на суму 4 520, 07 грн. Вказані рішення є узгодженими, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Податковим органом при надходженні платежів від платника податків здійснювалось зарахування отриманих коштів на погашення заборгованості минулих періодів в порядку календарної черговості, у зв'язку із чим нарахована пеня:

- за період з 06.12.2005 року по 31.12.2005 року в розмірі 19742, 23 грн.,

- при зарахуванні коштів у погашення заборгованості за податковим повідомленням-рішенням №0001401401640 від 01.06.2006 року нарахована пеня у розмірі 2969, 33 грн., сума направлених на погашення зобовязання коштів визначена податковим органом в розмірі 15241, 93 грн.;

- за період 2007 рік нарахована пеня в розмірі 21880, 44 грн., за 2008 рік 45935, 78 грн. тощо.

Податковим органом за порушення порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі застосовано штраф в розмірі 215418, 68 грн. податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2008 року №4/20254872/240, рішення вручено поштовим звязком 05.05.2008 року згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №104502.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що Комунальне житлове підприємство №13 частково здійснило оплату самостійно визначених податкових зобовязань, не сплативши зобовязання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та суми пені.

Так, відповідач здійснював часткову сплату податку на додану вартість із визначенням відповідного призначення платежу, в наступних обсягах. З матеріалів справи, копій податкових декларації та платіжних доручень із відповідним призначенням платежу, розрахунку відповідача від 12.04.2010 року та пояснень представників сторін, вбачається, що:

1) у 2006 році податкові зобовязання:

- за червень в розмірі 11 632 грн., липень в розмірі 13 412 грн., серпень в розмірі 12 948 грн., вересень в розмірі 12 839 грн., листопад в розмірі 14 765 грн., не сплачені повністю;

- за жовтень в розмірі 17 112 грн. сплачені частково в сумі 16600 грн., несплачений залишок складає 512 грн.;

- за грудень в розмірі 15274 грн. сплачені частково в сумі 11 500 грн., несплачений залишок складає 3 774 грн.;

2) у 2007 році податкові зобовязання:

- за січень в розмірі 26344 грн., серпень в розмірі 21394 грн., вересень в розмірі 23708 грн., жовтень в розмірі 29737 грн., листопад в розмірі 37766 грн., грудень в розмірі 28276 грн. не сплачені повністю;

- за лютий в розмірі 18 305 грн. сплачені повністю в сумі 19 650 грн., із переплатою за вказаний період в розмірі 1345 грн.;

- за березень в розмірі 25974 грн. сплачені повністю в сумі 27 600 грн., із переплатою за вказаний період в розмірі 1626 грн.;

- за квітень в розмірі 27 349 грн. сплачені частково в сумі 23 000 грн., несплачений залишок складає 4 349 грн.;

- за травень в розмірі 16 985 грн. сплачені частково в сумі 12 700 грн., несплачений залишок складає 4 285 грн.;

- за червень в розмірі 20 865 грн. сплачені повністю в сумі 48 900 грн., із переплатою за вказаний період в розмірі 22 035 грн.;

- за липень в розмірі 21 557 грн. сплачені частково в сумі 14 900 грн., несплачений залишок складає 5 057 грн.;

2) у 2008 році податкові зобовязання:

- за січень в розмірі 29494 грн., лютий в розмірі 21705 грн., березень в розмірі 29160 грн., квітень в розмірі 29454 грн., травень в розмірі 29155 грн., серпень в розмірі 32852 грн., жовтень в розмірі 31 725 грн. не сплачені повністю;

- за червень в розмірі 28 384 грн. сплачені частково в сумі 3 800 грн., несплачений залишок складає 24 584 грн.;

- за липень в розмірі 36 988 грн. сплачені частково в сумі 28 500 грн., несплачений залишок складає 8 488 грн.;

- за вересень в розмірі 36 367 грн. сплачені частково в сумі 36 367 грн., несплачений залишок складає 324 грн.

Таким чином, загальна сума несплачених платежів за самостійно визначеними в податкових деклараціях з ПДВ зобовязаннями за спірний період складає 11 632 грн. + 13 412 грн. + 12 948 грн. + 12 839 грн. + 14 765 грн. + 512 грн. + 3 774 грн. + 26344 грн. + 21394 грн. + 23708 грн. + 29737 грн. + 37766 грн. + 28276 грн. + 4 349 грн. + 4 285 грн. + 5 057 грн. + 29494 грн. + 21705 грн. + 29160 грн. + 29454 грн. + 29155 грн. + 32852 грн. + 31 725 грн. + 24 584 грн. + 8 488 грн. + 324 грн. = 487 739 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснював самостійну сплату за податковими повідомленнями-рішеннями №0001401401640 від 01.06.2006 року на суму 140270, 15 грн., №0002041502 від 06.07.2007 року на суму 24 365, 15 грн., №0002961502 від 21.08.2007 року на суму 4 520, 07 грн.

Разом сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 487 739 грн. + 140270, 15 грн. + 24 365, 15 грн. + 4 520, 07 грн. = 656894, 37 грн.

З врахуванням суми штрафу, застосованого за порушення порядку обігу активів, що знаходяться у податковій заставі, сума несплачених зобовязань, без врахування заявлених до стягнення сум пені, складає 656894, 37 грн. + 215418, 68 грн. = 872313, 05 грн.

Суд зазначає, що в судовому засіданні представники сторін підтвердили правильність вищенаведених розрахунків, відзначивши, що спір точиться навколо того, 1) чи мав податковий орган право зараховувати отримані платежі в порядку календарної черговості на погашення зобовязань минулих періодів, без врахування зазначеного платником податків призначення платежу, 2) чи правомірно нарахування та стягнення заявлених до стягнення сум пені у такому випадку, 3) який строк звернення до суду встановлений для подання податковим органом заявленого позову, 4) чи правомірно стягнення сум штрафу в розмірі 215418, 68 грн., проти якого повністю заперечує позивач у зв'язку із відсутністю допущеного порушення.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

З метою оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів, удосконалення системи обліку юридичних і фізичних осіб, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), забезпечення виконання Закону України від 10 січня 2002 року № 2922-III Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про банки і банківську діяльність, статей 5, 12 Закону України Про систему оподаткування, статті 11 Закону України Про державну податкову службу в Україні, Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами(далі Закон №2181) послідовність дій платників податків при заповненні розрахункових документів у разі сплати платежів до бюджету установлена Порядком подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 01.07.2002 року № 301 (далі Порядок №301).

Пунктом 4 вказаного порядку встановлено, що платники податків, що перераховують платежі до бюджету, заповнюють поле Призначення платежуплатіжного документа згідно з вимогами додатка 4, який є памяткою про порядок заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету. Памятка встановлює, що в полі №4 Призначення платежудрукується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Код сплати визначається платником податків самостійно при погашенні сум податкового зобовязання (штрафної санкції) або податкового боргу 101, при сплаті пені 106.

Суд виходить із того, що пункт 7.7. статті 7 Закону № 2181 передбачає, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Вказана норма закріплює принцип рівності бюджетних інтересів, але не встановлює обов'язків та відповідальності платника податків за його не дотримання, та не обмежує прав платника податку на свій розсуд розпорядитися своїми власними активами, не надаючи право податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником.

Ані інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 року №37 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 року № 342 , зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 року за № 887/6078 ) і яка діяла до 13.08.2005 року, ані інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005 року згідно наказу Державної податкової адміністрації України18.07.2005 року № 276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України02 серпня 2005 року за № 843/11123 , не містять положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність врахування як судом так і податковим органом, при ведені оперативного обліку надходження платежів, призначення платежу, визначеного платником податків у відповідних платіжних документах. З врахуванням вказаного принципу судом здійснено аналіз наданих платником податків платіжних доручень та заявлених до стягнення сум податкових платежів позивачем. При цьому, суд зазначає, що платник податків у встановленому законом порядку і строки має право розпорядитись сумами переплат, за певні періоди.

Отже, заявлені позовні вимоги в частині стягнення сум податкових зобовязань які фактично погашено платником податків, що підтверджено платіжними дорученнями із відповідним призначенням платежу, не підлягають задоволенню, а підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення сум податкових зобовязань, щодо яких відсутнє підтвердження їх добровільного погашення, що згідно вищенаведеного розрахунку складає 872313, 05 грн.

Суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум пені в розмірі 90527, 78 грн., які нараховані при проведенні зарахування сум поточних зобовязань в погашення заборгованості минулих періодів в порядку календарної черговості, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що отримані податковим органом платежі до 23.03.2007 року включно направлялись на погашення податкового боргу, який виник на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2005 року №17/165. В подальшому, з 23.03.2007 року суми отриманих платежів зараховувались в порядку календарної черговості на погашення інших зобовязань починаючи із зобовязання, визначеного в податковій декларації №11995 від 20.05.2005 року (т.4. а.с.1-34). При цьому, податковим органом не враховувалось призначення платежу, визначене самостійно платником податків.

Одночасно, у зв'язку із направленням вказаних сум платежів на погашення боргу минулих періодів, податковим органом нарахована пеня, яка й заявлена до стягнення в цій справі. Такі дії підтверджується роздрукуваннями зворотного боку облікової картки платника податків, що долучені до матеріалів справи.

За загальним правилом, закінченням строків нарахування пені, згідно підпункту 16.3.1. пункту 16.3. статті 16 Закону №2181, є день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

При цьому, суд зазначає, що податковий орган при нарахуванні пені мав додержуватись підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону №2181. Так, вказаною нормою встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

На думку суду, підпункт 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону №2181 також має засовуватись із врахуванням правила щодо призначення платежу, визначеного платником податків, та врахуванням різниці в поняттях податкове зобовязання та податковий борг.

Суд дійшов висновку, що саме податковий орган має право із одержаних від платника податків сум на сплату певного податкового боргу, з врахуванням визначеного платником призначення платежу, самостійно здійснити розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені.

Отже, саме податковий орган має право у встановленому порядку вживати заходи на погашення пені шляхом такого розподілу та зарахування. Стягнення судом заявлених позивачем сум пені, фактично змінить порядок їх зарахування, що є неприпустимим.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення сум пені, нарахованих із порушенням порядку зарахування сум платежів, тобто без врахуванням їх

призначення, із зв'язку із неправильним застосуванням податковим органом норми пункту 7.7. статті 7 та підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону № 2181.

Що стосується клопотання відповідача про застосування строку звернення до суду, суд зазначає, що в розглянутому випадку має застосуватись правило статті 15 Закону №2181, за яким стягнення здійснюється за 1 095 днів. Оскільки позов поданий 03.12.2008 року, позивач не допустив порушення вказаних строків.

При цьому суд не знайшов підстав для відмови в задоволенні позову в частині стягнення зобовязань за податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2008 року №4/20254872/240, яким нараховані суми штрафу в розмірі 215418, 68 грн. Суд виходить із того, що вказане рішення в судовому або апеляційному порядку не скасовано, отже зобовязання є узгодженими (т.1 а.с. 94-96). При цьому платник податків 14.05.2008 року скористався правом судового оскарження вказаного рішення, однак, за клопотанням платника податків провадження у справі було закрито ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.07.2008 року ( т.1. а.с.215-а.с.222).

З матеріалів справи також вбачається, що податковим органом прийнято першу податкову вимогу 16.10.2001 року №1/73, 20.12.2001 року другу податкову вимогу №2/230, які вручені особисто головному бухгалтеру платника податків. 20.11.2003 року та 13.01.2004 року прийняті рішення про стягнення коштів з рахунку підприємства в погашення недоїмки по платежах до бюджету №222/24/20254872 та №267/24 відповідно. Платіжні вимоги податкового органу №215 та №118 повернуті банком без виконання. 29.04.2004 року накладено податкову заставу згідно відповідного витягу. Податковим органом направлялись вимоги щодо виділення майна для погашення податкового боргу міської раді, про що свідчить лист від 07.03.2007 року №714, 15.02.2007 року №3611/9/240, від 27.10.2008 року №6058/3, 10.10.2008 року №28913/10/240 (т.1. а.с.97-111). Вжиті податковим органом заходи не призвели до повного погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення сум податкового боргу з відповідача на загальну суму 872313, 05 грн., в іншій частині заявлених вимог з огляду на вищенаведене обґрунтування суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Комунального житлового підприємства №13 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлового підприємства №13 на користь держави суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 656894, 37 грн. (шістсот пятдесят шість тисяч вісімсот девяносто чотири грн. 37 коп.), а також суми штрафу в розмірі 215418, 68 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч чотириста вісімнадцять грн. 68 коп.), разом 872313, 05 грн. (вісімсот сімдесят дві тисячі триста тринадцять грн. 05 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 16 квітня 2010 року