Ухвала суду № 99075033, 13.08.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11277/21

Провадження №1-кс/369/2196/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Слідчого судді Дубас Т.В.

за участю секретаря Шило М.І.

за участю прокурора Мокрицької І.А.,

захисника Степанюка А.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Трофименко Катерина Романівна про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідноснопідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021111380000592 від 11.08.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.08.2021 близько 12 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направленим на відкрите викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи поблизу житлового будинку №53, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Козацька, помітив автомобіль марки «Chevrolet» моделі EQUINOX, д.н.з. НОМЕР_1 , в середині котрого знаходилась малолітня ОСОБА_2 , 2013 року народження, яка тримала в своїх руках мобільний телефон марки «VIVO 1820» , який останній запримітив зазделегідь.

В подальшому, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що за ним ні хто не спостерігає, підійшов до вище вказаного транспортного засобу, та тримаючись за передні праві пасажирські дверцята відчинив них їх, після чого шляхом ривка вирвав у неповнолітньої ОСОБА_2 з її рук мобільний телефон марки «VIVO 1820».

Після чого, утримуючи при собі вказаний мобільний телефон ОСОБА_1 , відійшов відійшов від вище вказаного автомобіля, при цьому виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити злочин до кінця із причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий гр. ОСОБА_3 , батьком малолітньої.

Відомості за даним фактом 11.08.2021 слідчим СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області внесено до ЄРДР за № № 12021111380000592 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

12.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ відділу поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області за погодженням із прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Горлівка Калінінського району Донецької області, українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, освіта середня, зі слів раніше не судимий.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого, протокол огляду, протоколи допиту свідків, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколи перегляду відеозаписів, та іншими доказами в своїй сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину санкція статті за якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підставою застосування щодо нього запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

За таких обставин орган досудового розслідування приходить до висновку що застосування більш м`яких запобіжних заходів передбачених КПК України, а ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного

ОСОБА_1 судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; його репутацію; міцність соціальних зав`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про держбюджет» на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в розмірі з 2021 року - 2270 гривень.

Враховуючи викладене визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 40 * 2270 гривень = 90 800 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот гривень).

Крім того, у разі внесення застави підозрюваним відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Трофименко Катерина Романівна про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідноснопідозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами кримінального провадження за №12021111380000592 від 11.08.2021 за ознаками злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваногоОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Калінінського району Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, освіта середня, зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюу арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, а саме до 11 жовтня 2021 року (включно).

Одночасно визначити розмір застави для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 40 * 2270 гривень = 90 800 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот гривень).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 11 жовтня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 18.08.2021 року о 17 год. 25 хв.

Слідчий суддя Т.В. Дубас