Ухвала суду № 99073901, 18.08.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1204/20

Провадження № 1-кп/0203/366/2021

У Х В А Л А

18.08.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Свириденко І.С.

за участю прокурора - Брілова МО.

захисника - Кірєєва С.В., Пантюхова В.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040030000332 від 11.02.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, гр.України, неодруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Біле, Лутугинського району, Луганської області, гр.України, українця, неодруженого, раніше судимого, зареєстрованого АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,2 ст. 177 КПК України, які існувала на час обрання запобіжного заходу обвинуваченим не зникли, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не мають постійного місця проживання, стійких соціальних зв`язків, не працевлаштовані, вчинили тяжкий злочин, а тому існує ризик переховування останніх від суду, незаконного впливу на свідків, інший більш м`який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не призведе до здійснення обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Захисники Пантюхов В.С. та Кірєєв С.В. в інтересах своїх підзахисних заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки свідки по справі допитані, ризики не підтверджені, обвинувачені вже тривалий час перебувають під вартою, просили змінити запобіжний захід підзахисним на домашній арешт.

Обвинувачені підтримали своїх захисників.

Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченим слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 21 серпня 2021 року.

Статтею 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом із тим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачені зможуть перешкодити встановленню істини у справі, вплинути на свідків, переховуватися від суду із метою уникнення відповідальності та продовжити вчинення кримінальних правопорушень. Окрім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше був засуджений за вчинення злочину проти власності, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку. Отже на теперішній час не зникли ризики, зазначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченим міри запобіжного заходу. Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються.

Крім того, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

З таким підстав, суд вважає недоцільним застосування більш м`якого запобіжного заходу та вважає за необхідним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора, щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити повністю.

Продовжити ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 жовтня 2021 року.

Продовжити ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 жовтня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська О.О.Смольняков