Ухвала суду № 99073141, 17.08.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/6418/21

2-з/465/334/21

У Х В А Л А

повернення заяви

17.08.2021 року м.Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,-

встановив:

13 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Франківського районного суду м.Львова із заявою про забезпечення доказів, в якій просить допомогти з`ясувати і сформувати докази по справі, згідно з якою порушено права заявника і зроблено її потерпілою та жертвою.

Вивчивши матеріали заяви, суд доходить висновку про те, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч.2 цієї статті, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частиною третьою статті 116 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч.4 ст.116 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Заява про забезпечення доказів має відповідати вимогам ст.117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Відповідно до ч.3 ст.117 ЦПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

За змістом ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України « Про судовий збір» за подання до заяви про забезпечення доказів, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах доданих до заяви відсутні будь-які докази оплати заявником судового збору.

У заяві про забезпечення доказів не зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, не обґрунтовано необхідність забезпечення таких та не зазначено підстав, які дали б можливість припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Крім того, заявником не зазначено спосіб забезпечення доказів.

Частиною четвертою статті 117 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 116, 117 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мартинишин М.О