Вирок № 99073059, 17.08.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/1930/20

Провадження № 1-кп/243/514/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.

за участю:

секретаря судового засідання Прилуцької А.В.

прокурора Барабаш Ю.Ю., Гавриш І.П.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника адвоката Савельєва Я.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 6 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесене 26.11.2020 до ЄРДР за №12020050510002010 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , інваліда ІІІ групи, з середньо-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року приблизно о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_2 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де також знаходилась його знайома ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, 26 листопада 2020 року приблизно о 04 годині 30 хвилин у приміщенні спальної кімнати будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ґрунті раптово - виниклих неприязних стосунків виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_2 виник раптовий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 26 листопада 2020 року о 04-30 годині, в приміщенні спальної кімнати будинку АДРЕСА_1 з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та

бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_3 взяв до рук фарфоровий чайник та наніс ним один удар по волосистій частині голови ОСОБА_1 . Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 наніс не менше 20 ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя, голови та верхніх кінцівок ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_2 наніс один удар кулаком правої руки в область грудної клітини ОСОБА_1 , а саме в область ребер справа. Після чого ОСОБА_2 обома руками схопив ОСОБА_1 за тулуб та ударив головою об металеву батарею.

Після цього потерпіла ОСОБА_1 , побоюючись за своє життя та здоров`я намагалася втекти, виплигнувши при цьому з вікна, однак ОСОБА_2 схопив останню рукою за сукню та штурнув її з вікна. Після чого ОСОБА_3 виплигнув з вікна вслід за ОСОБА_1 зістрибнув на праву кисть потерпілої.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження : закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійні рани волосистої частини голови та верхньої губи; тупа травма грудної клітки з переломами 1-2 ребер справа та правобічним пневмотораксом; множинні розповсюджені синці голови, тулуба, кінцівок, та забійна рана правої кисті, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково, не заперечував фактичних обставин, які викладені у обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням, однак, категорично заперечував, що на момент вчинення злочину перебував у стані наркотичного сп`яніння. Щиро розкаявся у вчиненому та пояснив суду, що дійсно 26 листопада 2020 року завдав ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме наніс не менше 20 ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя, голови та верхніх кінцівок. Один удар кулаком правої руки в область грудної клітини, після чого вдарив головою об металеву батарею. Потім штовхнув потерпілу з вікна та стрибнув на її праву кисть. Коли бив потерпілу фарфоровим чайником, то поранив уламками сам себе, через що сліди і його крові були виявлені у кімнаті. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати. Цивільний позов прокурора визнав.

Окрім визнання своєї провини обвинуваченим, його вина в обсязі пред`явленого зміненого обвинувачення підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду та показаннями потерпілої наданими безпосередньо в судовому засіданні.

Так потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що знайома з ОСОБА_2 впродовж 2-3 місяців та живе від нього неподалік. 26 листопада 2020 року приблизно о 22 годині 00 хвилин прийшла до ОСОБА_2 у гості. Вдома у нього були також і його батьки. Впродовж всього вечора вони спілкувалися та пили чай. Декілька разів ОСОБА_2 виходив з кімнати, коли він повертався, то в неї складалось враження, що він курив «канабіс», оскільки ОСОБА_2 змінювався у настрої і ставав агресивним. В якийсь момент, приблизно о 05.00 ранку, раптово та неочікувано для неї ОСОБА_2 почав вимагати, щоб вона віддала золотий ланцюжок та гроші, почав її бити. Від отриманих ударів та через біль, який вона відчувала, вона приблизно вісім разів втрачала свідомість, а коли приходила до тями, то знову відчувала удари по обличчю та тілу. Також ОСОБА_2 бив її фарфоровим чайником по голові, від чого вона знову втратила свідомість. Щоб врятуватись вона стрибнула у вікно. ОСОБА_2 спробував їй затримати, схопив за сукню, через що вона вдарилася спиною об підвіконня. ОСОБА_2 вистрибнув слідом на нею, пригнув ногою на руку і зламав кістки кисті. Пізніше, в лікарні, вона виявила відсутність срібного ланцюжка, золотих сережок та гаманця з грошовими коштами. Пояснила, що від дій ОСОБА_2 в неї утворились чотири шрами на голові та по одному на руці та коліні, оскільки основні та чисельні удари від ОСОБА_2 прийшлись в область її обличчя, голови та по кінцівкам. Просила строго

ОСОБА_2 не карати, оскільки він перед нею вибачився. На теперішній час претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.11.2020 року, об`єктом огляду є домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в ході огляду якого в приміщенні було виявлено чисельні сліди речовини темно-червоного кольору. (а.к.п. 29-31).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.01.2021 року та фототаблиці до протоколу вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 детально описала та продемонструвала за допомогою макету механізм та послідовність нанесення їй тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_2 (а.к.п. 92-96).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року, вбачається, що учасники слідчої дії зайшли до приміщення спальної кімнати будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_2 розповів, що як тільки вони з ОСОБА_1 зайшли до будинку, то відразу направились до його спальної кімнати. Далі до них зайшов батько ОСОБА_2 , який познайомився з дівчиною. Після чого ОСОБА_2 увімкнув музику на своєму мобільному телефоні, та вони почали розмовляти з ОСОБА_1 . Зазначив, що в процесі розмови між ним та ОСОБА_1 приблизно о 02:00 годині 26.11.2020 року виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 стала ходити по кімнаті та вимикати світло. На її дії ОСОБА_2 став робити зауваження дівчині. ОСОБА_1 сиділа на підвіконні, а йому це не сподобалось, на що він попросив злізти з нього, після чого коли ОСОБА_1 встала з підвіконня, та стояла спиною до вікна, ОСОБА_2 долонею правої руки приблизно о 04:00 годині 26.11.2020 року наніс 1 удар в ділянку лівої щоки ОСОБА_1 , після чого долонею лівої руки штовхнув ОСОБА_1 у груди. Від отриманого удару ОСОБА_1 втратила рівновагу та впала спиною до підвіконня, при цьому розкидала речі, які знаходились на столі. Далі ОСОБА_1 стала розкидати його особисті речі з шафи та меблів, серед яких був чайник та керамічне блюдце. На такі дії, ОСОБА_2 попросив дівчину більше не розкидати речі, після чого схопив зі спини ОСОБА_1 обома руками під її руки, обхопивши своєю правою рукою лікоть своєї лівої руки, після чого підняв над підлогою та кинув на ліжко. Потім він вийшов зі своєї спальної кімнати у зальну кімнату, та у цей час почув, як у його кімнаті стало відчинятись вікно. Повернувши у кімнату, він побачив, що ОСОБА_1 перелазила через вікно, встигнувши побачити лише її ноги. Коли він сам переліз через вказане вікно, то подумав, що ОСОБА_1 перелізла через паркан та побігла до сусідського будинку АДРЕСА_2 , тому побіг до вказаного будинку. На запитання слідчого: «Чи була кров у кімнаті?», підозрюваний повідомив, що кров була від порізів на його руці, які спричинила невідомим предметом ОСОБА_1 . Також пояснив, що кров була на підвіконні, підлозі та стінці поруч з ліжком. На запитання слідчого: «Як саме могла утворитись кров на стінці поруч з ліжком?», ОСОБА_4 відповів, що можливо тоді, коли він кинув ОСОБА_1 на ліжко та вона вдарилась головою (її задньою частиною) об стінку. (а.к.п. 107-111).

Згідно висновку експерта № 393 від 28.11.2020 року – виявлені у ОСОБА_1 при надходженні до лікарні закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійні рани волосистої частини голови та верхньої губи; тупа травма грудної клітини з переломами 1-2 ребер справа та правобічним пневмотораксом; множинні розповсюдженні синці голови, тулуба, кінцівок та забійна рана правої кисті утворились від дії тупих предметів, незадовго до моменту надходження до лікарні та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. (а.к.п 54-55).

Відповідно до висновку експерта № 26 від 18.01.2021 року видно, що виявлені у ОСОБА_5 при надходженні до лікарні закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійні рани волосистої частини голови та верхньої губи; тупа травма грудної клітки з переломами 1-2 ребер справа та правобічним пневмотораксом; множинні розповсюджені синці голови, тулуба, кінцівок та забійна рана правої кисті утворились від дії тупих предметів за механізмом удару та удару-тиску, незадовго до моменту

надходження до лікарні та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення. Беручи до уваги множинність, локалізацію і характер тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_5 , виключається можливість їх одномоментного виникнення внаслідок падіння з положення стоячи та ударі об тверду поверхню чи виступаючі предмети, а також при наданні тілу додаткового прискорення (в наслідок товчка) та ударі об тверду поверхню і виступаючи предмети. В представлених медичних документах не вказана точна кількість і локалізація тілесних ушкоджень, в зв`язку з чим встановити кількість травмуючих впливів, від яких вони утворилися та їх послідовність, немає можливості. Судячи з локалізації тілесних ушкоджень у потерпілої, в момент спричинення тілесних ушкоджень вона могла знаходитись як у вертикальному положенні або близькому до такого, так і в горизонтальному положенні або близькому до такого. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла і нападник розташовувались таким чином, що ділянки тіла, на яких в подальшому були виявлені тілесні ушкодження, були доступні для травмуючого впливу. Судячи з характеру виявлених тілесних ушкоджень, потерпіла могла виконувати обмежений об`єм самостійних дій в обмежений короткий проміжок часу до моменту втрати свідомості, після чого можливість виконувати самостійні дії виключається. Однак проміжок часу від утворення даних тілесних ушкоджень до втрати свідомості суто індивідуальний. Беручи до уваги локалізацію та характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не виключається можливість їх виникнення при обставинах на які вона вказує в ході її допиту від 12.01.2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 12.01.2021 року. Беручи до уваги локалізацію та характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , виключається можливість виникнення всіх тілесних ушкоджень у потерпілої при обставинах на які вказує ОСОБА_2 в ході допиту від 12.01.2021 року та під час проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року. (а.к.п. 116-117).

Згідно висновку експерта № 37 від 29.01.2021 року вбачається, що виявлені при судово-медичній експертизі вісім рубців на передній поверхні лівого передпліччя з переходом на його внутрішню поверхню в середній третині слід вважати результатом загоєння ран, які могли утворитись від дії предмету, що має ріжучі властивості, можливо в зазначений термін та як у своїй сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, як потребуючі для свого загоєння терміну понад 6 діб але не більше 21-ої доби. Вище описані тілесні ушкодження утворились від дії сили достатньої для їх утворення. Для спричинення вище описаних тілесних ушкоджень потрібно вісім ріжучих впливів предмету, що має ріжучі властивості. Об`єктивних морфологічних ознак, які свідчать про послідовність утворення тілесних ушкоджень не виявлено. Не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 при обставинах на які він вказав в ході допиту від 12.01.2021 року. Але слід зазначити, що для утворення виявлених тілесних ушкоджень потрібно вісім травмуючих впливів, а не два-три, як вказав ОСОБА_2 в ході свого допиту від 12.01.2021 року. Локалізація та морфологічні властивості виявлених тілесних ушкоджень характерні для дії власної руки. Не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_2 при обставинах на які вказала ОСОБА_6 в ході допиту від 12.01.2021 року. (а.к.п. 119-120).

З огляду на наведені висновки експертних досліджень № 37 від 29.01.2021 року та № 26 від 18.01.2021 року, які суд приймає до уваги, суд ставиться критично і вважає такими, що не відповідають об`єктивній дійсності пояснення надані ОСОБА_2 під час допиту його в якості підозрюваного під час складання протоколу проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року. Зокрема експерти зазначили, що виключається можливість виникнення всіх тілесних ушкоджень у потерпілої при обставинах на які вказує ОСОБА_2 , а для утворення виявлених тілесних ушкоджень потрібно вісім травмуючих впливів, а не два-три, як вказав ОСОБА_2 . У зв`язку з цим суд не приймає до уваги протокол проведення слідчого експерименту від 14.01.2021 року,

вважає, що такі свідчення надані обвинуваченим, під час його складання, для уникнення відповідальності за скоєне. Крім того обвинуваченим під час судового розгляду дав пояснення, які повністю узгоджуються з поясненнями потерпілої, і які висновками зазначених експертиз визнані достовірними.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 33 від 09.02.2021 року вбачається, що в період часу який відповідає періоду здійснення інкримінованого діяння, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будь яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждав. Виявляв характерологічні порушення в формі емоційно – нестійкого розладу особистості, імпульсивний тип. В період вчинення інкримінованого йому правопорушення міг знаходитись в стані гострої наркотичної (канабіс) інтоксикації. За своїм психічним станом ОСОБА_2 в період часу, який відповідає інкримінованому діянню міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 в період здійснення інкримінованого діяння у стані тимчасово розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На момент нинішнього огляду ОСОБА_2 будь яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждає. Виявляє характерологічні порушення в формі емоційно – нестійкого розладу особистості, імпульсивний тип. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (а.к.п. 154 - 159).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/1401-Б від 25.02.2021 року встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) зразка крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт № 1). Встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №2).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/1403-Б від 26.02.2021 року вбачається, що встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) сліду крові, виявленого на змиві з пластикового вікна (об`єкт № 1).

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на змиві з пластикового вікна (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б) та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б) та сліду крові, виявленого на змиві з пластикового вікна (об`єкт № 1), складає 5,22 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 19 нонильйонів осіб (1,91х10 31 ).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/1402-Б від 26.02.2021 року встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) сліду крові виявленого на фрагменті шпалер (об`єкт № 1). Генетичні ознаки (ДНК - профіль) сліду крові, виявленого на фрагменті шпалер (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками (ДНК - профілем) зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б) та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б) та сліду крові, виявленого на змиві з пластикового вікна (об`єкт № 1), складає 5,22 х 10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 19 нонильйонів осіб (1,91х10 31 ).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/1405-Б від 04.03.2021 року вбачається, що встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на фрагменті марлі з нашаруванням речовини світло-бурого кольору (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на фрагменті марлі з нашаруванням речовини світло-бурого кольору (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак сліду крові, виявленого на фрагменті марлі з нашаруванням речовини світло-бурого кольору (об`єкт № 1), та зразка крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 № СЕ-19/121-21/1401-Б), складає 7,06 х 10 -33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 141 нонильйонів осіб (1,42 х 1032).

Генетичні ознаки (ДНК-профіль) сліду крові, виявленого на фрагменті марлі з нашаруванням речовини світло-бурого кольору (об`єкт № 1), не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 року № СЕ-19/121-21/1401-Б).

Відповідно до висновку експерта № СЕ -19/121-21/1404-Б від 05.03.2021 року вбачається, що встановлено генетичні ознаки (ДНК - профіль) сліду крові, виявленого на фрагменті підодіяльника (об`єкт № 1). Генетичні ознаки сліду крові, виявлено на підодіяльнику (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 року № СЕ-19/121-21/1401-Б) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 року № СЕ-19/121-21/1401-Б).

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ((об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 25.02.2021 року № СЕ-19/121-21/1401-Б) та сліду крові, виявленого на фрагменті підодіяльника (об`єкт № 1), складає 5,22х10-32. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1з 19 нонильйонів осіб (1,91х10-32).

У суду немає підстав сумніватися в достовірності проведених експертиз, висновками яких підтверджена наявність крові потерпілої на місці вчинення злочину, яким є місце мешкання обвинуваченого.

В судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, було вирішено за доцільне не допитувати свідків сторони обвинувачення щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються та не досліджувати оптичний диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого від 14.01.2021 року. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши і надавши належну оцінку письмовим доказам, наданим стороною обвинувачення, суд дійшов

висновку, що стороною обвинувачення доведений поза розумним сумнівом весь обсяг пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а саме в тому що обвинувачений вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

У відповідності до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем роботи до моменту звільнення характеризувався задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога перебуває з 30.11.2020 року по теперішній час з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання каннабіоїдів, ПАР (амфетамін). Синдром залежності», на теперішній час офіційно не працевлаштований, є інвалідом ІІІ групи.

Обставиною, що пом`якшую покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному.

З обвинувального акту вбачається, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України – є вчинення злочину особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних речовин.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 92 КПК України - обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення, інкримінував ОСОБА_2 вчинення злочину особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних речовин.

Однак під час судового розгляду кримінального провадження суду не було надано стороною обвинувачення жодних належних письмових доказів (довідка, акт, висновок

тощо) на підтвердження перебування обвинуваченого ОСОБА_2 в момент вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння.

Пояснення ж потерпілої, з приводу того, що їй здалося, що ОСОБА_2 знаходився під дією наркотичних речовин в момент завдання їй тілесних ушкоджень не можуть бути взяті судом до уваги та покладені в основу обвинувачення, оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про необхідність виключення з обвинувачення та обтяжуючої покарання ОСОБА_2 обставини у виді «вчинення злочину особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних речовин» у зв`язку з недоведеністю перебування ОСОБА_2 в такому стані на момент вчинення злочину.

Судом береться до уваги досудова доповідь Слов`янського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області відносно ОСОБА_2 відповідно до змісту якої видно, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Разом з тим в ній також вказано, що у разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язку, відповідно до ч.3 ст. 76 КК України, а саме: 1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Враховуючи сукупність всіх вищезазначених обставин, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги що потерпіла жодних претензій до обвинуваченого не має, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який офіційно не працевлаштований, характеризується за місцем проживання посередньо, однак повністю усвідомив протиправність своїх дії, відверто і щиро розкаявся в залі суду, вжив дієвих заходів для уникнення вчинення кримінальних правопорушень в майбутньому, добровільно з 19.04.2021 року проходив курс реабілітації від алко та нарко залежності, вчинив кримінальні правопорушення вперше, враховуючи обставини які пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд вважає доцільним та необхідним призначити ОСОБА_2 за дійсним вироком покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, однак, із подальшим звільненням від відбуття покарання та застосуванням положень ст. 75 КК України, що на думку суду буде відповідати меті і принципам справедливості, співмірності правопорушення та індивідуалізації призначення покарання.

Також суд вважає, що покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд погоджуючись з висновком органу пробації, вважає за потрібне покласти на ОСОБА_2 , між іншим, обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Крім того, приймаючи до уваги, що обвинувачений працездатний, але тривалий час не працює, перебуває на утриманні батьків, епізодично вживає наркотичні засоби, суд вважає за доцільне додатково покласти на нього обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні фахівцями Харківського НДЕКЦ МВС України судових молекулярно-генетичних експертиз проведені експертизи наступної вартості: № СЕ-19/121-21/1404-Б від 05.03.2021 року в розмірі 1472 грн. 28 коп.; № СЕ-19/121-21/1403-Б від 26.02.2021 року в розмірі 3258 грн.

75 коп., № СЕ-19/121-21/1402-Б від 26.02.2021 року 1429 грн. 38 коп., № СЕ-19/121-21/1401-Б від 25.02.2021 року в розмірі 2404 грн. 00 коп., № СЕ-19/121-21/1405-Б від 04.03.2021 року в розмірі 2459 грн. 91 коп., що загалом становить 11 024 грн. 32 коп.

Витрати, пов`язані з проведенням експертних досліджень, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов прокурора Слов`янської окружної прокуратури, заявлений в інтересах комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої злочином у розмірі 12 488 грн. 70 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_1 в умовах стаціонару в травматологічному відділенні КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки підтверджується наданими до суду доказами, а саме довідкою КНП «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» № 01/8-255 від 16.12.20.(а.к.п. 15).

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат вирішити у відповідності до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання за вказаною статтею кримінального кодексу у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю у 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Цивільний позов прокурора в інтересах комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь комунального некомерційного підприємства Слов`янської міської ради «Міська клінічна лікарня м. Слов`янська» - Донецька область місто Слов`янськ вул. Шевченка №42 на р/р UA 038201720344370001000049258, МФО 820172 ГУ ДКСУ в м. Слов`янську Донецької області ОКПО 01991197 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди за лікування потерпілої ОСОБА_1 суму в розмірі 12 488 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 70 коп.

Процесуальні витрати за проведення Харківським науково – дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судових молекулярно-генетичних експертиз № СЕ-19/121-21/1404-Б від 05.03.2021 року в розмірі 1472 грн. 28 коп.; № СЕ-19/121-21/1403-Б від 26.02.2021 року в розмірі 3258 грн. 75 коп., № СЕ-19/121-21/1402-Б від

26.02.2021 року 1429 грн. 38 коп., № СЕ-19/121-21/1401-Б від 25.02.2021 року в розмірі 2404 грн. 00 коп., № СЕ-19/121-21/1405-Б від 04.03.2021 року в розмірі 2459 грн. 91 коп., а загалом 11 024 (одинадцять тисяч двадцять чотири) грн. 32 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Речові докази: п`ять паперових конвертів зі змивами речовини бурого кольору, які на підставі квитанції № 629 від 28.11.2020 року знаходяться на зберіганні в камері схову відділу поліції, після набуття вироку законної сили – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Суддя Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області Н.О. Дюміна