Рішення № 990720, 25.09.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" вересня 2007 р.

справа № 20-12/275

За позовом Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 11)

до Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Гесс і Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11)

про спонукання повернути нежитлове приміщення,

За зустрічним позовом: Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Гесс і Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11)

до Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 11)

про визнання договору оренди діючим,

Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

від позивача –Жданов А.А., довіреність №7 від 11.01.2007, юрисконсульт;

від відповідача –Книга С.А., довіреність №183 від 06.07.2007, юрисконсульт;

Суть спора:

02.07.2007 Закрите акціонерне товариство “Севастопольстрой” звернулось до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Гесс і Ко” про спонукання повернути нежитлове приміщення.

Ухвалою від 02.07.2007 прийнята позовна заява та порушено провадження у справі №20-12/275.

Ухвалою від 20.07.2007 прийнята зустрічна позовна заява Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Гесс і Ко” до Закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” про визнання договору оренди діючим та об’єднана з матеріалами справи №20-12/257 для спільного розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №23781 від 18.07.2007), вважає, що договір оренди є діючим оскільки позивач ухилився від нотаріального посвідчення спірного договору, не подав нотаріусу необхідні документи.

Відповідач за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позову (вх. №33665 від 20.09.2007), пояснив, що при укладанні договору оренди сторони не досягли згоди відносно усіх суттєвих умов договору оренди.

Розгляд справи відкладався, строк вирішення спору продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство “Севастопольстрой” є власником будинку по вул. Балаклавська, 11 в м. Севастополі, приміщення якого надавались до оренди Закритому акціонерному товариству “Торговий дім ГЕС і Ко”.

Підставою для звернення ЗАТ “Севастопольстрой” до суду стала та обставина, що позивачем було встановлено, що приміщення третього поверху будинку 11 по вул. Балаклавська займає на цей час ЗАТ “ГЕС і Ко”, хоча строк останнього договору оренди сплив 31.12.2006.

Позивач звернувся до відповідача з проханням звільнити зазначене приміщення, але отримало відповідь про те, що ЗАТ “ГЕС і Ко” займає спірні приміщення на підставі договору оренди, укладеному 01.03.2006 з БУ-42 ЗАТ “Севастопольстрой”, строк дії якого закінчується 31.12.2009.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 793 Цивільного кодексу України в редакції, діючий на момент укладання договору оренди від 01.03.2006, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Недодержання сторонами в момент вчинення правочину зазначеної вимоги є підставою недійсності правочину в силу статті 215 Цивільного кодексу України.

Договір оренди від 01.03.2006 укладений строком на три року та дев’ять місяців, тобто підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такій договір є нікчемним.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Посилка відповідача ЗАТ “Гесс і Ко” на статтю 220 Цивільного кодексу України є безпідставною у зв’язку з наступним.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 284 Господарського кодексу України передбачено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Як вбачається з договору оренди від 01.03.2006 сторони не досягли згоди відносно усіх істотних умов договору оренди: вартості майна, порядку використання амортизаційних відрахувань, умов повернення орендованого майна. Тобто для визнання договору від 01.03.2006 дійсним у суду не має підстав.

Таким, чином, у ЗАТ “Севастопольстрой” є усі підстави для того, щоб вважати договорі оренди від 01.03.2006 нікчемним правочином та вимагати ЗАТ “ГЕС і Ко” повернути приміщення, розташоване в будинку 11 по вул. Балаклавська.

Витрати позивача по оплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 202, 203, 215, 216, 220, 638, 639, 793 Цивільного кодексу України, статтями 49, 69, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Торговий дім Гесс і Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11, ідентифікаційний код 20710364) повернути Закритому акціонерному товариству “Севастопольстрой” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 11, ідентифікаційний код 01271342) не житлове приміщення загальною площею 179,2 кв.м, розташоване на третьому поверху будинку №11 по вул. Балаклавська в м. Севастополі.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Гесс і Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11, ідентифікаційний код 20710364) на користь Закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 11, ідентифікаційний код 01271342) 85,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. - витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства “ГЕС і Ко” відмовити.

Примірники рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

28.09.2007.