Постанова № 99070541, 18.08.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5062/21 Провадження № 3/591/1875/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності – Суярова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,-

за ст. 185, ч.1 ст. 44-3, ч.1 ст. 130 КУпАП –

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 липня 2021 року серії ВАБ №220011, ОСОБА_1 11.07.2021 о 06-15 год у м.Суми по вул. Заливна, в р-ні буд. 1, не виконав законну вимогу працівників поліції: інспектора роти №1, взводу №1, батальону УПП в Сумській області, л-нта поліції Колесник А.В., а саме вимогу щодо залишення на місці зупинки т/з під час проведення розгляду справи за порушення ПДР та оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП, зокрема під час пропозиції пройти огляд щодо встановлення наявності чи відсутності алкогольного сп`яніння на місці зупинки т/з, яким він керував. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 липня 2021 року серії АА №651484, ОСОБА_1 11.07.2021 о 06-30 год у м.Суми по вул. Заливна, в р-ні буд. 1, перебував на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив вимоги пп.2-2 п.2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 11 липня 2021 року серії ААБ №205926, ОСОБА_1 11.07.2021 о 06-03 год у м.Суми по вул. Заливна, в р-ні буд. 1, керував т/з Opel Omega 2.0, державний номерний знак- НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі категорично відмовився в присутності 2 свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 28 липня 2021 року вказані адміністративні матеріали було об`єднано в одне провадження.

ОСОБА_1 в судовому засіданні відмовився надавати будь-які пояснення.

Захисник повністю підтримав письмові пояснення, які були подані ним через канцелярію суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов таких висновків.

Щодо порушення ч.1 ст. 44-3 КУпАП, яку інкримінують особі, то слід зазначити, що статтею 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Згідно пп.2 п.2-2 Постанови КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020- з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється , зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Дослідивши надані суду матеріали, слід зазначити, що ОСОБА_1 інкримінується порушення пп.2 п.2 Постанови КМУ №1236. При цьому вказаний пункт регулює питання встановлення рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території України, а підпунктів вказаний пункт не має взагалі. Можливість перекваліфікації дій правопорушника КУпАП не передбачена.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є основним доказом вчинення правопорушення, а він складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, адже не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 , це виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за зазначеним протоколом.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП не має, а тому відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП адміністративна справа в цій частині підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Водночас, вважаю, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлено під час розгляду адміністративних матеріалів, з огляду на такі обставини та норми чинного законодавства.

Так, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою – інспектором взводу №1, роти №1 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Колесник А.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП.

Також матеріали дають підстави стверджувати про те, що поліцейськими було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі- Інструкція).

Зокрема, ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння.

Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

В даному випадку, зазначені в протоколі обставини про те, що ОСОБА_1 , будучи водієм, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я підтверджуються відеозаписом, а також актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою (а.с.26).

Крім того, відеозапис містить достатньо даних, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував т/з та мав ознаки алкогольного сп`яніння, тому у поліцейських були всі підстави пропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння. Зокрема, з дослідженого у судовому засіданні відео вбачається, що коли до ОСОБА_1 підходять поліцейські та вказують на те, що він порушив ПДР оскільки не ввімкнув покажчик повороту, то останній сидить на водійському кріслі та повідомляє, що він має водійське посвідчення, яке просто залишив вдома. Тобто вже на початку спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечує, що саме він є водієм даного транспортного засобу.

Окрім нього, у салоні автомобіля знаходиться ще одна людина, яка протягом всього спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, не повідомляє, що він є водієм і не заперечує факту керуванням саме ОСОБА_1 даним транспортним засобом.

До того ж, одночасно зі складанням протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поліцейськими була винесена стосовно нього ж постанова за ч.1 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 під час її складання не заперечує, що є водієм та повідомляє, що має посвідчення, яке може надати працівникам поліції, якщо вони дозволять йому сходити за ним до дому, а потім – після складення такої постанови, ставить підпис та забирає свій екземпляр такого рішення. Відомостей про те, що вказана постанова була оскаржена ОСОБА_1 та скасована, суду не надано. Натомість, ОСОБА_1 підтвердив під час розгляду адміністративних матеріалів, що наступного дня він сплатив штраф за вказаною постановою.

Таким чином, адміністративні матеріали, що надіслані суду, містять достатньо фактичних даних, які дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 11.07.2021 о 06-03 год у м.Суми по вул. Заливна, в р-ні буд. 1, керував т/з Opel Omega 2.0, державний номерний знак- НОМЕР_1 .

Також матеріали відеозаписів з нагрудних камер поліцейських містять відомості про те, що під час спілкування з водієм - ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра щодо його перебування у стані алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейські виявили у останнього так ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Враховуючи такі обставини, поліцейські запропоновали ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора та у найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився (а.с.32).

І такі дії поліції відповідають вимогам ст.266 КУпАП, а позиція захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та у поліцейських не було підстав для проведення його огляду на стан сп`яніння, не знайшла свого підтвердження та є необґрунтованою.

Щодо твердження захисника, що працівниками поліції не було зафіксовано факту порушення ОСОБА_1 правил ПДР з приводу не ввімкнення покажчика повороту, а тому у працівників поліції були відсутні підстави пропонувати пройти огляд на місці, то суд не може прийняти такі твердження до уваги, адже наявність у ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом і якого зупинили поліцейські за порушення ПДР, ознак алкогольного сп`яніння, давали підстави працівникам поліції діяти відповідно до вимог ст.266 КУпАП, а саме здійснити огляд на стан сп`яніння. При цьому, факт того, що поліцейські не винесли відносно ОСОБА_1 постанову за порушення п. 9.2 «б», не спростовує наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо тверджень захисника про неможливість брати до уваги відомості, що містяться на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, оскільки вони є фрагментарними, то слід зазначити, що КУпАП не містить вимог щодо необхідності здійснення безперервного відеозапису. Водночас, відповідно до положень ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Захисник в судовому засіданні наголошував на тому, що всі 3 протоколи, які лягли в основу складених адміністравних матеріалів, написано нерозбірливим почерком. Проте, в судовому засіданні, де були досліджені всі 3 протоколи, з`ясовано, що прочитати та зрозуміти суть протоколів можливо. До того ж, наявність в матеріалах справи письмових пояснень сторони захисту з приводу протоколів свідчить про те, що і стороною захисту вони були прочитані та зрозумілі, та що не було ніяких перешкод для реалізації стороною захисту своїх процесуальних прав, зокрема і щодо надання письмових пояснень по суті правопорушень, що зазначені у протоколах.

Щодо позиції сторони захисту з приводу того, що ОСОБА_1 не отримав письмове направлення на огляд водія транспортного засобу, то слід зазначити, що вказане направлення, з огляду на положення Інструкції та логічного сенсу видається у разі, коли особа не згодна із результатами огляду на місці або відмовляється від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу. З дослідженого у судовому засіданні відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовився не лише від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, а - і у найближчому закладі охорони здоров`я. Таким чином, не зрозумілою є позиція сторони захисту з приводу обов`язкового письмового направлення до медичного закладу, у в випадку коли особа відмовляється проходити такий огляд не тільки на місці, а і найближчому закладі охорони здоров`я. Відсутність в матеріалах справи письмового направлення, жодним чином не спростовує факт відмови ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду, а, відповідно, і наявності у його таких діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. До того ж захисник посилався на рішення апеляційних судів, проте в України відсутнє прецедентне право, і такі рішення не є правовими позиціями, які обов`язкові для застосування іншими судами.

Суд не бере до уваги покази свідків, які містяться в матеріалах справи, адже як з письмових пояснень цих свідків, так і з дослідженого відео вбачається, що їх особи були встановлені поліцейськими з їх слів.

Водночас, оскільки поліцейськими під час проведення огляду на стан сп`яніння відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП застосовувались технічні засоби відеофіксації огляду, то таких відомостей суду цілком достатньо для висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння і така відмова утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, дійсно, Порядком та Інструкцією передбачено, що при проведенні огляду водія на стан сп`яніння необхідно залучення 2 свідків. Проте, Кодекс – це сукупність законів у якій-небудь галузі права, а закони – це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі — Верховною Радою України), які мають вищу юридичну силу та регулюють найважливіші суспільні відносини. А підзаконні нормативно-правові акти приймаються уповноваженими нормотворчими суб`єктами на основі і на виконання законів, не повинні суперечити їм. За таких обставин, в даному випадку дії поліцейських під час проведення огляду відповідають вимогам ст.266 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо притягнення особи за ст. 185 КУпАП, то слід зазначити наступне.

Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку

З об`єктивної сторони злісна непокора виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова правопорушника проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.

В досліджених судом доказів вбачається, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Так, вимога працівників поліції щодо необхідності ОСОБА_1 залишатись на місці, де вони планували провести огляд, була законною, адже як встановлено судом та зазначено вище, процедура проведення огляду на стан сп`яніння була обґрунтованою та носила законний характер. Водночас, ОСОБА_1 такої вимоги поліцейських не виконав та втік з вказаного місця.

Згідно довідки старшого інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 15.07.2021 ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року. Також матеріали містять відомості про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11.06.2016, яке вилучено не було (а.с.31).

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 454 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 36, ст. 40-1, ч.1 ст. 44-3, ч. 1 ст. 130, 185, ст. 251, ст. 266, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, в зв`язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 136 грн.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська