Ухвала суду № 99069737, 12.08.2021, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/838/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2021 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Самсін М. Л..

суддів: Котормус Т.І., Костюк У.І.,секретар судового засідання Груба Л.М.,

з участю учасників судового провадження:

прокурора Сітек В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мазяр М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Сітек В.І. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021141240000088 від 09.03.2021 року, відносно обвинуваченого

ОСОБА_1 за ст. 348, ч.2 ст. 263; ч.1 ст. 240-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2021 року до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141240000088 від 09.03.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 348, ч.2 ст. 263; ч.1 ст. 240-1 КК України.

В судовому засіданні 12.08.2021 прокурор Сітек В.І. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки обраний відносно нього запобіжний захід спливає 14.08.2021, а розгляд справи неможливо завершити до цього часу. Вважає, що на даний час існують ризики, які передбачені пунктами 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду, оскільки позбавлення волі може бути ним розцінено як мотив для переховування від суду; можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні шляхом залякування чи схиляння до зміни показів; перешкоджати провадженню іншим чином, а саме ігнорувати виклики суду. А з огляду на тяжкість інкримінованих йому дій, прокурор вважає, що запобігти ризикам іншим чином неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_1 , та його захисник Мазяр М.Т. в судовому засіданні заперечили проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки вважали, що відсутні будь-які ризики, які визначені ст. 177 КПК України. Так, адвокат наполягав, що прокурор фактично весь час повторює одні й ті самі ризики без розкриття їх суті та не доводить їх існування. Водночас наполягав, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою за інкримінованим йому злочином, який органом досудового розслідування свідомо кваліфіковано за тяжчою статтею кримінального закону, а судовий розгляд неможливо провести через постійну неявку потерпілих. Тому, вважав, що доцільним є змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого на такий, який би не був пов`язаний з триманням його під вартою.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, розглянувши питання доцільності тримання під вартою обвинуваченого, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена ст. 348, ч. 2 с. 263 та ч. 1 ст. 240-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 11.03.2021 до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання. В подальшому ухвалами Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області строк тримання під вартою було продовжено і такий закінчується 14.08.2021.

Як зазначено у ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглянувши питання доцільності строку тримання під вартою обвинуваченого, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов висновку, що на даний час існує обґрунтована підозра про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки обвинувальний акт відносно нього скеровано до суду і деякі інкриміновані йому дії обвинувачений визнає.

Разом з тим, оцінюючи існування та збереження ризиків, які передбачені у ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, прокурор у своєму клопотанні вказує про існування ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки особливо тяжкий злочин, який ним вчинено передбачає позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, що вже само собою може бути підставою та мотивом переховування від суду.

Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43).

Є абсолютно логічним той факт, що сама лише тяжкість обвинувачення не може бути визначальною для задоволення клопотання прокурора про тримання особи обвинуваченого під вартою, оскільки власне прокурор і визначає кваліфікацію дій особи перед тим, як звернутися до суду з обвинувальним актом. Відтак, такі посилання прокурор є надто формальними та не можуть слугувати самостійною підставою для задоволення його клопотання.

Водночас, оцінюючи такий ризик у сукупності з іншими обставинами справи та особою обвинуваченого, колегія суддів відзначає, що обвинувачений не має жодних попередніх судимостей чи інших порушень, які б дозволяли його характеризувати як злісного порушника чи особи, яка здатна уникати від покарання, у суду немає відомостей, що він вживав будь-яких спроб щодо втечі. Більше того, обвинувачений має постійне визначене місце проживання та тісні сімейні зв`язки, що на переконання суду вказує на неможливість обґрунтування подальшого утримання особи під вартою на одній лише підставі ймовірного його переховування від суду.

Щодо ризику перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженні іншим чином, а саме ігнорувати виклики до суду, то суд оцінює такі посилання прокурор критично, оскільки чинний процесуальний закон містить достатньо заходів запобігання недобросовісній процесуальній поведінці обвинуваченого та застосування до нього відповідного комплексу заходів примусу (привід, розшук, зміна запобіжного заходу тощо).

На даний час, у суду немає жодних достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде ігнорувати виклики суду, а тому таке посилання прокурора є просто припущенням, яке може бути розповсюджено на будь-яку справу та обвинуваченого. Тому, такий ризик, на який посилається прокурор, колегія суддів також відхиляє.

Разом з тим, оцінивши посилання прокурора про існування ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідка, який ще не допитаний судом, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки такий свідок дійсно ще не допитаний, а обвинуваченому інкримінують вчинення злочинних дій, які пов`язані із застосуванням зброї та замахом на життя, то сам факт перебування такої особи поза межами місць тримання під вартою, може спричинити у особи свідка відчуття небезпеки та незахищеності, що на переконання колегії суддів вказує на обґрунтованість існування такого ризику, а отже доцільності та виправданості продовження обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора частково, а саме продовжити такий запобіжний захід не на 60, а на 30 днів, оскільки вважає, що цього часу є цілком достатньо для допиту такого свідка і оцінки його показів судом.

Такий скорочений термін продовження існування запобіжного заходу сприятиме більш оперативному судовому розгляду та регулярнішій перевірці судом обставин доцільності утримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання зодовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу на 30 днів - тримання під вартою по 11 вересня 2021 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.08.2021.

Головуючий М.Л. Самсін

Судді: Т.І. Котормус

У.І. Костюк