Рішення № 99069615, 18.08.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5891/21

Провадження №2-о/442/100/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дрогобич цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Дрогобицької міської ради Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи - Дрогобицької міської ради Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1 являється дочкою покійної матері ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.1958 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.08.2020 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). 09.06.2021р. вона із своїм сином ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Момот М.О. із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 09.06.2021 року, №65111545. 26.07.2021р. року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Момотом М.О. було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом її сину ОСОБА_3 , через те, що у її Свідоцтві про народження ( ОСОБА_1 ) матір`ю записана « ОСОБА_4 », однак має бути « ОСОБА_2 ». Крім цього у її Свідоцтві про народження, виданого 10.01.1957 року серії НОМЕР_1 вказано ім`я як « ОСОБА_5 », а в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 12.08.2006 року Стебницьким МВМ Дрогобицького МРВ УМВСУ у Львівській області, її ім`я вказано як « ОСОБА_1 ». Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що змусило мене звернутися до суду.

В судове засідання представник заявника - адвокат Копанський М.Л. не з`явився, однак від нього поступила заява, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує, а тому суд розглянув справу у відсутності представника заявника на підставі наявних доказів по справі.

Заінтересована особа - представник Дрогобицької міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду поступило клопотання про розгляд справи у відсутності представника Дрогобицької міської ради Львівської області, щодо вирішення справи покладається на думку суду, а тому суд розглянув справу у відсутності представника заінтересованої особи на підставі наявних доказів по справі.

Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.08.2020р., ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 84 роки, про що в Книзі реєстрації Актів про смерть зроблено запис за №2252.

Як вбачається із Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2005р., посвідченого державним нотаріусом Стебницької державної нотаріальної контори Балог Р.В., спадкоємцем всього майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є його донька ОСОБА_1 , що проживає в АДРЕСА_1 .

Як вбачається віз копії Свідоцтва про право власності на квартиру від 23.03.1995 р., квартира, яка знаходиться адресою АДРЕСА_1 , належить на праві сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

Як вбачається із копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.1958р., ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками в свідоцтві зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку підлягають розгляду заяви про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Ч.1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України), отже спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Викладені доводи узгоджуються з правовим висновком у постанові Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі № 336/709/18.

У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Зі змісту ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, яка діє зі змінами 1998 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року №15) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення відповідно до Цивільного процесуального Кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку для встановлення;

-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення:

-встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 1 ст. вказаного кодексу визначене перелік фактів, які встановлюються судом.

Аналіз ч.2 цієї статті дає можливість зробити висновок, що цей перелік не є вичерпним. Цією нормою Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

А тому, аналізуючи всі зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до переконання, що є всі підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212, 214-215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.08.2006р. Стебницьким МВМ Дрогобицького МРВ УМВСУ у Львівській області) та ОСОБА_5 , зазначена у Свідоцтві про народження, виданного 10.01.1957 року серії НОМЕР_1 , являється однією і тією ж особою.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , являється дочкою покійної матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі :

Заявник - ОСОБА_1 , адреса реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 .

Заінтересовані особи : Дрогобицька міська ради Львівської області, юридична адреса - пл..Ринок, 1, м.Дрогобич, Львівської області, ЄДРПОУ 04055972.

Суддя