Ухвала суду № 99069565, 18.08.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1706/20

Провадження № 1-кп/461/137/21

УХВАЛА

судового засідання

18.08.2021 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря

судового засідання Скрутень Х.Б.,

прокурора Пастушенка В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Мотринця І.М., Горуна С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

встановив:

у провадженні колегії суддів Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140050004435 від 27.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01.10.2019 року щодо ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження дії раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки підстави, які стали причиною обрання запобіжного заходу і ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, продовжують мати місце на даний час. Додатково вказав, що на даний час існують обгрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може ухилитись від суду у разі зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні, кожен окремо, клопотання заперечили, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Захисники вказщали на невірну кваліфікацію дій обвинуваченого, а також на те, що родиною обвинуваченого були вжиті заходи щодо встановлення надгробного пам?ятника загиблому.

Обвинувачений також просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, покликаючись на сімейне становище.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

23.04.2020 року набув чинності Закон України № 558-IX "Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Пунктом 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 558-IX від 13.04.2020 року), передбачено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року введено карантин на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 611«Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2021 р. № 405, продовжено на всій території України дію карантину до 31 червня 2021 р.

Справа розглядається колегією суддів у складі головуючого судді Стрельбицького В.В., суддів: Романюка В.Ф., Фролової Л.Д. Суддя Романюк В.Ф. станом на 18.08.2021 відсутній з поважних причин, у зв`язку із чим продовжити судовий розгляд, зокрема дослідження доказів не виявляється можливим, а тому головуючим, відповідно до наведених положень вирішується виключно питання доцільності продовження застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд послідовно враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом ( ч. 2 ст. 29 Конституції України).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання продовження строку дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що дослідження обставин справи на даний час триває, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на даний момент продовжують існувати, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження. Відтак продовжує мати місце достатньо висока вірогідність переховування від суду, що підтверджує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання не спростовують наведених вище обставин. Крім того, оцінка питання вірності кваліфікації дій обвинуваченого вирішуться судом під час ухвалення вироку, на що судом неодноразово зверталося увагу учасників процесу. В свою чергу, дії рідних обвинуваченого стосовно встановлення пам?ятника загиблому, також не спростовують навденого ризику та високої вірогідності ухилення обвинуваченого від суду.

При цьому, суд враховує тяжкість інкримінованих злочинних дій, їх характер, а також ті обставини на які в ході судового розгляду вказувала сторона обвинувачення, а саме вчинення обвинуваченим дій спрямованих на приховування його відношення до злочину.

В свою чергу, суд наголошує, що переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведений ризик, стадію провадження та відомості про соціальні зв`язки обвинуваченого в ході розгляду клопотання не здобуто. Сімейне становище обвинуваченого враховується судом, однак, даний фактор суд оцінює в сукупності зі всіма іншими обставинами, які враховуються при вирішенні питання застосування чи продовження запобіжного заходу. Встановлені у ході розгляду клопотання обставини не спростовують того, що з врахуванням існуючих ризиків у кримінальному провадженні, зокрема можливості переховування від суду та впливу на експертів, застосований по відношенню до обвинуваченого запобіжний захід не може бути змінений. Крім того, при розгляді заявленого клопотання, суд враховує те, що в межах даного провадження призначено експертизу, а тому має місце ризик впливу на експертів.

Беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеному ризику. Суд приходить до переконання, що ризик переховування від суду на даному етапі розгляду справи має місце.

Водночас, доводи прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор намагається використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.

Обставин, які виключають утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора судом не встановлено.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо обвинуваченого не відпали, вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому наявна необхідність у продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням відповідного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд -

постановив:

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали становить 60 днів з моменту її проголошення, тобто до 18 жовтня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В.В.Стрельбицький