Ухвала суду № 99069321, 18.08.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.08.2021

Справа № 937/6348/20

Провадження № 1-КП/937/450/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Овечкіної Т.Д.,

прокурора - Чарушиної Є.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Рудь Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12020080140002007відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чарнушина Є.І. заявила клопотання про продовження ОСОБА_1 обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обставини, що стали підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не змінилися, ризики, передбачені ст.177 ч.1 КПК України, при цьому існують.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник проти заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували.

Суд, вислухавши учасників судового провадження вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

В ході досудового розслідування до ОСОБА_1 31 липня 2020 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 28.09.2020, який ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 01 липня 2021 року було продовжено до 29 серпня 2021 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку і за наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою до двох місяців.

У даному випадку до наступної дати судового засідання строки запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 спливають, судове провадження не завершене.

При обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 враховувалась наявність достатніх доказів підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, данні про його особу.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України мають місце і на теперішній час, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. При цьому враховується особа обвинуваченого, який є таким, що має судимості, тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, обґрунтованість обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, який відноситься до категорії тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років з конфіскацією майна, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, міцних соціальних зв`язків також не має, тому є підстави вважати, що перебуваючи на свободі він може без перешкод залишити своє місце проживання, буде переховуватись від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення. З метою уникнення покарання буде незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Отже, вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину, за яким він обвинувачується, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення,незаконно впливати на потерпілу та свідків, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому суд вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на більш м`який на теперішній час немає, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні; відсутність таких осіб, а також враховуючи, що сам ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного доходу унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оскільки встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого на даний час продовжують існувати, на переконання суду даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.

Продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом.

Оскільки заявлені при обранні та продовженні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися, що виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 під вартою, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого до 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер умисного тяжкого злочину із погрозою застосуванням насильства передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,за яким обвинувачується ОСОБА_1 керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокуроращодо продовження терміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України продовжити до 16 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали направити ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: