Ухвала суду № 99066780, 09.08.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19106/21

Провадження №2-з/752/686/21

У Х В А Л А

іменем України

09.08.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву заступника Генерального прокурора М. Якубовського в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

у серпні 2021 року заступник Генерального прокурора М. Якубовський в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся у суд з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та проведеної на його підставі державної реєстрації прав, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Одночасно позивач звернувся у суд із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1964 га, з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, розташовану на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва;

- заборонити ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати будь-які дії із зазначеною земельною ділянкою, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї;

- заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстратором його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, у тому числі реєстрацію права власності, поділу, об`єднання, інші дії, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заступник Генерального прокурора М.Якубовський зазначає, що земельна ділянка у формально законний спосіб перейшла у приватну власність на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 про передачу ОКЖК «Котміст» у власність для житлової забудови та у довгострокову оренду земельних ділянок, загальною площею 74,69 га, на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва. У подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 у відповідній частині визнано недійсним і встановлено відсутність в ОКЖК «Котміст» і ТОВ «Будівельна спілка» прав на земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, а зібраними Офісом Генерального прокурора доказами підтверджено, що ці ділянки є землями природно-заповідного і водного фондів та історико-культурного призначення, тому вони мають статус обмежено обороноздатних об`єктів і взагалі не можуть передаватися із комунальної у приватну власність із виникненням у них природного володільця.

Спірна земельна ділянка, яка наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , сформована за рахунок земельних ділянок, загальною площею 74,69 га, на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, які неправомірно передані у власність ОКЖК «Котміст», після чого неодноразово об`єднанні/поділені та відчужені різними юридичними і фізичними особами. Зокрема, ОКЖК «Котміст» оформив правовстановлювальні документи на земельні ділянки, площами 34,3740 га, 30,5199 га і 0,2402 га, після чого земельну ділянку, площею 34,3740 га, передав до статутного капіталу ТОВ «Будівельна спілка», яке поділило її на кілька частин і передало до статутних капіталів ТОВ «Лігабуд» і ТОВ «Земконтракт», а частину, площею 6,0799 га, відчужило ОСОБА_2 , який здійснив її поділ на 32 земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0042, 8000000000:90:371:0090 - 8000000000:90:371:0120 та деякі з них відчужив іншим фізичним особам, у тому числі ОСОБА_1 - ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108.

Заявник зазначає, що вказані обставини, які достовірно встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14, підтверджують ризик подальшого відчуження земельної ділянки і засвідчують обґрунтованість тверджень Офісу Генерального прокурора про необхідність застосування у справі заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади м. Києва, які полягають у забезпеченні повернення законному власнику прав на ділянку.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів, щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до п.п. 1 і 2 ч.2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту і забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вжитті заходів забезпечення позову судом необхідно враховувати зміст позовних вимог, співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункт 3 і 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, який виник між сторонами є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, яка наразі зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , територіальній громаді м. Києва.

Обрані заходи забезпечення позову пов`язанні з предметом спору та відповідають позовним вимогам. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав ОСОБА_1 , однак їх незастосування може спричинити не лише чергове відчуження земельної ділянки, а й настання незворотних наслідків для цього об`єкта природно-заповідного фонду через його забудову чи інше використання всупереч режиму, встановленому для території заповідного фонду. Заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими статтею 158 ЦПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.

За таких обставин, на думку суду, існує наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову заступника Генерального прокурора при цьому заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, натомість невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

З огляду на наведене, заява підлягає задоволенню в частині накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1964 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, розташовану на АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяві необхідно відмовити.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву заступника Генерального прокурора М. Якубовського в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,1964 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, розташовану на АДРЕСА_1 .

В іншій частині заяви відмовити.

Зазначити дані позивача: Офіс Генерального прокурора, місце знаходження: 01011 м. Київ, вул. Різницька,13/15.

Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка, площею 0,1964 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0108, розташована на АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 15 грудня 2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жук О.В

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: