
Справа № 638/5959/21
Провадження № 2-а/638/323/21
РІШЕННЯ
Іменем України
06 серпня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Олейник О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Харківській області Пивоварова Антона Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із позовом до Інспектора УПП в Харківській області Пивоварова Антона Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що 25 березня 2021 року о 12 годині 20 хвилин рухався на автомобілі марки Mitsubishi Pajero Sport д/н НОМЕР_1 по вул. Сумська у м. Харків відчув різкий біль у грудному відділі тіла, після чого був вимушений зробити поворот на ліво на площу Свободи і здійснити зупинку транспортного засобу на найближчому вільному узбіччі проїзної частини, при цьому відразу ввімкнув на автомобілі сигнал аварійної сигналізації. Буквально на протязі хвилини до автомобіля підійшов працівник поліції Пивоваров А.О. , який вказав позивачу, що той порушив правила зупинки автомобіля, а саме не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4.в ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Не звертаючи уваги на стан здоров`я позивача і його пояснення, що правилами дорожнього руху передбачено, що в разі поганого самопочуття, водій може зупинитись в межах дії знаку «Зупинка заборонена» до покращення стану здоров`я, ввімкнувши сигнал аварійної сигналізації, працівник поліції Пивоваров А.О. наполягав на складанні постанови з накладанням штрафу. На вимогу позивача надати письмові пояснення, щодо ситуації, Пивоваров А.О. повідомив, що в постанові не передбачено надання пояснень.
Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за
вказане порушення є незаконною з тих підстав, що він здійснив вимушену зупинку транспортного засобу на узбіччі проїзної частини в зоні дії дорожнього знаку 3.34 у зв`язку із поганим самопочуттям, при цьому відразу ввімкнув аварійну сигналізацію.
ОСОБА_1 не погоджується із зазначеним рішенням інспектора Пивоварова А.О., бо вважає, що правил дорожнього руху не порушував, постанову серія ЕАН № 3969787 від 25.03.2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП вважає необґрунтованою, а тому просить суд скасувати постанову інспектора управління поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Пивоварова А.О. серія ЕАН № 3969787 від 25.03.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою інспектора управління поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Пивоварова А.О. серія ЕАН № 3969787 від 25.03.2021року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн 00 коп.
Згідно з постановою фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що вона 25 березня 2021 року о 12 годині 17 хвилин у м. Харків на м-н Свободи, 35, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Pajero Sport д/н НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4.в ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.
Із змісту позовної заяви вбачається, що спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає дії відповідача протиправними, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАН №3969787 від 25.03.2021 незаконною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Звертаючись із позовною заявою позивач не погоджується з обставинами, викладеними в оскаржуваній постанові серії ЕАН №3969787 від 25.03.2021, посилаючись те, що не вчиняв інкриміноване йому правопорушення, Правила дорожнього руху не порушував, оскільки здійснив вимушену зупинку відповідно до вимог п.15.14 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3969787 від 25.03.2021 року, вбачається, що водій здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено», чим порушив п.8.4.в ПДР.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача за вказане вище правопорушення.
Отже, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову в цій частині вимог.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією.
Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора УПП в Харківській області Пивоварова Антона Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора управління поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Пивоварова А.О. серія ЕАН № 3969787 від 25.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (м. Харків, вул. Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Шишкін
Судове рішення № 99064308, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/5959/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: