Рішення № 99064297, 03.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5333/19

Провадження № 2/638/1523/21

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

представника позивача Ткачової К.С.,

представника відповідача Куракіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» про стягнення заборгованості за договором позики, в обґрунтування якого зазначив, що 25.01.2016 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» було укладено договір позики №2 (поворотної фінансової допомоги). 25.01.2016 року позивач перерахував на банківський рахунок відповідача суму позики у розмірі 700 000, 00 (сімсот тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією №2867 2 від 25.01.2016, чим виконав умови договору. Відповідно до п. 3.1, 3.2. договору №2 строк позики становить три календарних роки з моменту надходження суми позики на банківський рахунок відповідача; позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний в п 3.1 договору. Згідно з умовами договору, відповідач повинен був повернути позичені кошти на банківський рахунок позикодавця до 25.01.2019, проте не виконав своїх зобов`язань Дана вимога отримана відповідачем 01.02.2019, однак жодних дій боржником й дотепер, не було виконано. 26.02.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №26-02/1- 2016 (поворотної фінансової допомоги) (далі - договір №26-02/1-2016). Позивач перерахував на банківський рахунок відповідача суму позики у розмірі 270 000, 00 (двісті сімдесят тисяч) гривень, що підтверджується квитанцією №2867 2 від 26.02.2016, чим виконав умови договору. Відповідно до п. 3.1, 3.2. договору № 26-02/1-2016 строк позики становить три календарних роки з моменту надходження суми позики на банківський рахунок відповідача; позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний в п 3.1 договору. Проте, відповідач не виконав умов договору та не повернув позичені кошти на банківський рахунок позивача у строк до 26.02.2019. З метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача була надіслана вимога від 25.01.2019 з проханням, у добровільному порядку виконати умови договору позики №2 та повернути борг у розмірі 700 000, 00 (сімсот тисяч) гривень протягом п`яти робочих днів з моменту отримання вимоги. 28.02.2019 з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана вимога з проханням, у добровільному порядку виконати умови договору позики № 26-02/1-2016 та повернути борг у розмірі 270 000, 00 (двісті сімдесят тисяч) гривень протягом п`яти робочих днів з моменту отримання вимоги. Дана вимога отримана відповідачем 06.03.2019, однак жодних дій боржником не було виконано. В порушення взятих на себе зобов`язань за договорами позики, не зважаючи на мої численні нагадування, до даного часу відповідач не повернув позичені гроші у сукупному розмірі 970 000, 00 (дев`ятсот сімдесят) грн. Відповідно до п. 4 договору №2 та договору № 26-02/1-2016 сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за договором відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до п. 5.2 договору №2 та договору № 26-02/1-2016 усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до чинного законодавства України в суді, згідно існуючої підсудності справ. Також підтвердженням ухиляння відповідача від добросовісного виконання умов договорів є банківська виписка від 22.03.2019, яка відображає відсутність будь-яких перерахувань з банківського рахунку відповідача на рахунок позивача у період з 30.06.2016 по 21.03.2019.

ОСОБА_1 просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 970 000, 00 (дев`ятсот сімдесят тисяч) гривень.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Газенергопроект» просило суд у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначило, що між ним і фізичною особою ОСОБА_1 жодних договорів позики (поворотної фінансової допомоги) у 2016 році не укладались. Отже у відповідача відсутні будь-які договірні та фінансові зобов`язання перед позивачем. Відповідач заперечує, що позивач вносив грошові кошти на поточний рахунок відповідача відповідно до квитанцій №2867_2 від 25.01.2016р. про перерахування коштів у розмірі 700 000,00грн. та №2867_2 від 26.02.2016р. про перерахування коштів у розмірі 270 000,00грн., оскільки як вбачається з копій квитанцій №2867_2 від 25.01.2016р. на суму 700 000,00грн. та №2867_2 від 26.02.2016р. на суму 270 000,00грн., які надані позивачем до позову в якості доказу на підтвердження внесення готівки на поточний рахунок відповідача, не зазначено хто є платником, хоча зазначення платника при здійсненні касових операцій є обов`язковою вимогою для банківських установ. Кошти на поточний рахунок були внесені від імені відповідача і платником є ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ», що підтверджено Банком у відповідній довідці. Грошові кошти були внесені на поточний рахунок компанії через ОСОБА_1 .

У відповіді на відзив ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити та зазначив, що між ним та відповідачем укладалися саме письмові договори позики, які були підписані сторонами. Два примірника договорів знаходились у нього в сейфі в робочому кабінеті в ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ». Відповідач, знаючи де лежать ці договори, навмисно заборонив позивачу доступ до кабінету під час звільнення, а тому всі речі та цінні папери, які знаходились там, він не зміг повернути собі. У такий спосіб ТОВ «Газенергопроект» вирішило уникнути повернення боргу за отримані кошти. Платежі здійснювалися фізичною особою - ОСОБА_1 на підставі свого паспорту громадянина України, у вигляді внесення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за договором №26-02/1-2016 від 26.02.2016 та договором № 2 від 25.01.2016, готівкою на загальну суму 970 000 грн., яка є власними коштами позивача. Як вбачається з квитанцій від 25.01.2016 та 26.02.2016 підписів та печаток відповідача, як платника, на них немає. Також не зазначений код платника, шо унеможливлює ідентифікацію юридичної особи, проте, чітко визначено паспортні дані ОСОБА_1 який був ідентифікований та вносив особисті грошові кошти на рахунок відповідача та як зазначено у заяві банку, надавав згоду на обробку його персональних даних. Заперечує, що на час здійснення платежів було надано доручення від ТОВ «Газенергопроект», оскільки жодних доручень з цього приводу йому не надавалось, грошові кошти вносились ним у вигляді фінансової допомоги та на підставі укладених договорів позики.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав їх необґрунтованості.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04.06.2015 до 02.08.2018 працював у ТОВ «Газенергопроект» на посаді заступника директора з фінансових питань» (а.с. 27).

25 червня 2016 року ОСОБА_1 вніс на поточний рахунок ТОВ «Газенергопроект» грошові кошти у сумі 700000,00 грн, що підтверджується квитанцією №2867_2 від 25.01.2016р.

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 вніс на поточний рахунок ТОВ «Газенергопроект» грошові кошти у сумі 270000,00 грн, що підтверджується квитанцією №2867_2 від 26.02.2016р.

ОСОБА_1 зазначає, що ці грошові кошти вносилися у вигляді внесення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за договором №26-02/1-2016 від 26.02.2016 та договором № 2 від 25.01.2016.

З наданої на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 лютого 2020 р. по Справі № 638/5333/19 Провадження № 2/638/1131/20 Харківське відділення №8 «Бізнес- Центр» АТ «Ідея Банк» інформації вбачається, що грошові кошті у сумі 700 000,00 грн. 25.01.2016 року на поточний рахунок ТОВ «Газенергопроект» через заступника директора з фінансових питань ОСОБА_1 приймав касир.

За квитанцією №2867_2 від 25.01.2016р. на рахунок ТОВ «Газенергопроект» грошові кошти готівкою вносив заступник директора з фінансових питань ОСОБА_1 .

За квитанцією №2867_2 від 26.02.2016р. на рахунок ТОВ «Газенергопроект» грошові кошти готівкою вносив заступник директора з фінансових питань ОСОБА_1 .

Заяви на переказ готівки за двома вказаними платежами у програмному комплексі сформовані спеціалістом по обслуговуванню юридичних осіб Бойко Надія Вікторівна .

Платником за переказами готівки №2867_2 від 25.01.2016р. та №2867 2 від 26.02.2016р. був ТОВ «Газенергопроект» через заступника директора з фінансових питань ОСОБА_1 який мав право першого підпису згідно картки зразків підписів і відбитка печатки завіреної нотаріально.

Особу представника ТОВ «Газенергопроект» за вказаними переказами було ідентифіковано на підставі оригіналу паспорту.

Довіреність від уповноваженої особи ОСОБА_1 не передбачалась з причини того, що у карточці зразків підписів і відбитка печатки ОСОБА_1 , заступник директора з фінансових питань ТОВ «Газенергопроект», має право першого підпису.

Вказані перекази від імені ТОВ «Газенергопроект» через заступника директора з фінансових питань ОСОБА_1 здійснювались за посиланням на Договори № 2 від 25.01.2016 року та № 26-02/1-2016 від 26.02.2016 року. При формування заяви на переказ готівки відповідальність за зміст інформації яка вноситься в графу «Призначення платежу» несе Платник.

Платником за заявами на переказ готівки № 2867_2 від 25.01.2016р. та № 2867 2 від 26.02.2016р. являється юридична особа ТОВ «Газенергопроект» (код ЄДРПОУ 39796845). Вносити кошти на поточні рахунки юридичної особи мають право особи зазначені в картках зразків підписів і відбитка печатки;

Квитанції про внесення коштів на поточний рахунок юридичної особи ТОВ «Газенергопроект» були підписані заступником директора з фінансових питань ОСОБА_1 особисто.

При внесенні грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Газенергопроект» заступником директора з фінансових питань ОСОБА_1 був наданий паспорт громадянина України. Інше не передбачалось.

Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні (далі Інструкція), яка затверджена Постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174 (в редакції від 30.12.2015), встановлено порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті.

Відповідно до пп. 1.3. п.1 Загальні вимоги до оформлення касових документів Розділу IV Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами Інструкції, касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи або отримувача та працівників банку), уповноважених здійснювати касову операцію.

Таким чином, кошти на поточний рахунок були внесені від імені відповідача і платником є ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ», а кошти у сумі 700 000,00грн. та 270 000,00 грн. внесені на поточний рахунок компанії через ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Позивач зазначає, що між ним та позивачем укладено 25.01.2016 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» було укладено договір позики №2 (поворотної фінансової допомоги). Також 26.02.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №26-02/1- 2016 (поворотної фінансової допомоги).

На підтвердження даної обставини долучено копії зазначених договорів, які сторонами не підписані.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Судом задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача оригінали договорів позики №2 (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2016 та №26-02/1- 2016 від 26.02.2021.

З відповіді представника відповідача від 16.04.2020 вбачається, що відповідач не має можливості виконати ухвалу суду від 25.02.2020 по справі №638/5333/19 у зв`язку з тим, що витребувані судом договори, які зазначені в ухвалі суду, між ОСОБА_1 та ТОВ «Газенергопроект» не укладалися.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що без наданих підтверджень про підписання договорів сторонами не можуть розцінюватися як доказ укладення договорів, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, позивачем не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження обставин того, що договори позики №2 (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2016 та №26-02/1- 2016 від 26.02.2021 між сторонами укладалися і були підписані позивачем. Отже, відсутні підстави вважати, що між у відповідача наявні будь-які договірні та фінансові зобов`язання перед позивачем.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено факту укладання із відповідачем договорів від 25.01.2016 та 26.02.2016 року на умовах, зазначених позивачем.

Щодо посилань у позовній заяві на ту обставину, що у квитанціях № 2867_2 від 25.01.2016р. та № 2867 2 від 26.02.2016р. зазначено призначення платежу, а саме «Внесення безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги зг.Дог.№2 від 25.01.2016 від ОСОБА_1 заступника директора з фінанс.питань» та «Внесення безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги зг.Дог.№26-02/1-2016 від 26.02.2016 від ОСОБА_1 заступника директора з фінанс.питань» суд зазначає, що призначення платежу було зазначено за вказівкою особи, яка вносила грошові кошти, тобто позивача по справі, залежало виключно від його волі, а тому, враховуючи недоведеність укладання договорів, про які зазначено в графі «Призначення платежу», оцінюється судом критично.

Доводи позивача щодо укладання договорів позики у формі розписок від 20 січня 2016 року та 22 лютого 2016 року суд відхиляє як явно необґрунтовані і такі, що не стосуються предмету доказування у справі.

Долучений до справи позивачем фінансовий звіт ТОВ «Газенергопроект» за 2016-2019 року є неналежним доказом у справі, оскільки не стосується предмету доказування, адже не містить відомостей про зобов`язання ТОВ «Газенергопроект» перед позивачем на суму 970000 грн.

Всі інші доводи позивача, всупереч ч. 6 ст. 81 ЦПК України, ґрунтуються на припущеннях, а тому судом не враховуються при вирішенні справи.

Враховуючи викладені обставини, зважаючи на недоведеність позивачем належними та допустими доказами, що ТОВ «Газенергопроект» має перед ОСОБА_1 грошові зобов`язання за договорами позики №2 (поворотної фінансової допомоги) від 25.01.2016 та №26-02/1- 2016 від 26.02.2021 на загальну суму 970000 грн, беручи до уваги підтверджену під час судового розгляду обставину, що за заявами на переказ готівки № 2867_2 від 25.01.2016р. та № 2867 2 від 26.02.2016р. являється юридична особа ТОВ «Газенергопроект» (код ЄДРПОУ 39796845), тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому відсутні підстави для вирішення питання про стягнення судового збору.

Керуючись ст. 13, 77-81 , 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товаристава з обмеженою відповідальністю «Газенергопроект» про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін