Рішення № 99063192, 11.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2528/20

Провадження №2а/932/612/20

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

11 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Кошлі А.О.

за участю секретаря: Яковенко А.С.

представника позивача: Вітька Є.О.

представника відповідача: Прокопенка О.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, третя особа: Інспектор Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лантух Володимир Вікторович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00084317 від 27.01.2020, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 02.02.2021 №51.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 січня 2020 року транспортний засіб Hyundai Tucson д/н НОМЕР_1 , дійсно знаходився у м. Дніпрі по вул. Мечникова. Разом з цим, в інший час та за іншою, ніж зазначено в постанові адресою, а саме за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, 17, не порушуючи правил дорожнього руху під час будь-яких дій, які могли бути безпідставно розцінені інспектором як зупинка, та які були зумовлені перешкодою - автобусом, значна частина якого перешкоджала руху автомобіля, у зв`язку з чим, з метою недопущення аварійної ситуації, водій автомобіля вимушений був пропускати інші транспорті засоби, що, зокрема підтверджується фотокартками 3, 4. Крім цього, згідно з GPS координатів, які вказані в примітках до зображень транспортного засобу, в момент вчинення адміністративного правопорушення, місцезнаходження транспортного засобу: м. Дніпро, вул. Мечникова, 14. Разом з цим, місцем вчинення правопорушення зазначено м. Дніпро, вул. Мечникова, 15. З наявної на веб-сайті відповідача фототаблиці неможливо встановити місце розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів з метою встановлення адреси. Зроблені інспектором фото не є належними доказами на підтвердження правопорушення, оскільки на зображеннях видно лише транспортний засіб позивача та інші транспортні засоби. Невідомо яким чином інспектором встановлено наявність забороняючого знаку та факт зупинки автомобіля. Будь-яких знаків, встановлених п. 3.34 Правил Дорожнього руху по напрямку руху автомобіля не було встановлено.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки з матеріалів фотофіксації видно, що транспортний засіб позивача був розташований на тротуарі саме в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» до знаку зони платного паркування. На запит інспекції було отримано схему організації дорожнього руху на перехресті вул. Мечникова з вул. Андрія Фабра в м. Дніпро відповідно до якої знак 3.34 встановлено на перехресті зазначених вулиць і діє на лівий (непарний) бік дороги по вул. Мечникова в напрямку руху до перехрестя з вул. Воскресенською. Враховуючи викладене інспектором правильно кваліфіковано адміністративне правопорушення, а твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи.

Третя особа Інспектор Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лантух Володимир Вікторович про розгляд справи повідомлений належним чином, однак пояснень на позовну заяву не надав, у зв`язку із чим суддя вирішує справи не підставі наявних документів.

Представник позивача та представник відповідача у судовому засіданні підтримали свої письмові пояснення наполягали на раніше викладених позиціях.

Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ІД №00084317 від 27.01.2020 ПП ВКФ «АКМА» в особі керівника ОСОБА_1 15 січня 2020 року о 14.38 год. за адресою м. Дніпро вул. Мечникова, 15 транспортним засобом Hyundai Tucson д/н НОМЕР_1 здійснено зупинку у зоні дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги пп.3.34 п.3 розділу 33 ПДР та вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 255 гривень.

Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд виходить з такого.

Згідно зі ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу,зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Частина 1ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1.1.Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, якщо здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За приписами ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновком експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

З оглянутих фотознімків наданих відповідачем разом з відзивом, не можливо встановити факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки на фото знімках зображено лише автомобіль, встановити наявність та розташування знаку на цих фото не можливо. Крім того на даних фото відсутня горизонтальна розмітка жовтого кольору, що позначає місця, де заборонено зупинку та стоянку транспортних засобів та розташовується біля краю проїзної частини або по верху бордюру.

Крім того, із представлених фотоматеріалів вбачається, що позивачем здійснено зупинку автомобіля за адресою: м. Дніпро, вул. Мечникова, 14 тобто по парній стороні вказаної вулиці.

Із представлених схем організації дорожнього руху вбачається, що дорожні знаки 3.34. розміщені по непарній стороні вулиці Мечникова. Натомість, по парній стороні даної вулиці знак 3.34. не розміщено.

Суд оцінивши всі надані суду сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача.

Частина перша ст.9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вказана норма права повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд, який у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, саме відповідач у справі, як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний, довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести належними та допустимими доказами факт вчинення останнім порушення ПДР України, в даному випадку-порушення правил зупинки.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 69, 71, 77, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, третя особа: Інспектор Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лантух Володимир Вікторович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00084317 від 27.01.2020 – задовольнити.

Скасувати постанову серії ІД №00084317 від 27.01.2020 інспектора Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Лантуха Володимира Вікторовичапро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Кошля