Ухвала суду № 99059776, 18.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

18 серпня 2021 р. м. ХерсонСправа № 661/2957/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні питання щодо прийняття до розгляду заяви про не виконання судового рішення, поданої в порядку ст.383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:

- визнати протиправними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні стажу при обчисленні пенсії періоду роботи з 01.07.1996 по 06.07.1997 в ООО "НТФ СТОК-СЕРВІС" м. Москва РФ;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонській області провести повторний розрахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з часу призначення шляхом зарахування стажу роботи періоду з 01.07.1996 по 06.07.1997 в "НТФ СТОК-СЕРВІС" м. Москва РФ.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії без врахування до трудового стажу періоду його роботи з 01.07.1996 року по 06.07.1997 року в ООО "НТФ СТОК-СЕРВІС" м. Москва РФ.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 01.07.2020 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до трудового стажу періоду його роботи з 01.07.1996 року по 06.07.1997 року в ООО "НТФ СТОК-СЕРВІС" м. Москва РФ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

11.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про невиконання судового рішення в справі №661/2957/20.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.

У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону "Про судовий збір" пільг останній не надав.

Аналогічного висновку, щодо необхідності сплати судового збору в справах про компенсацію частини доходів у зв`язку з порушенням встановлених строків їх виплати дійшла й Велика палата Верховного суду в постанові від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) вказавши, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.".

Втім, позивачем, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, дійсних підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Враховуючи те, що подана позивачем в порядку ст. 383 КАС України заява не відповідала вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, суд застосовує наслідки, передбачені ч.5 ст. 383 КАС України.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19), від 25 червня 2020 року по справі № 0240/2226/18-а, від 06 квітня 2020 року по справі №9901/988/18.

Крім цього, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, ЄСПЛ, серед іншого зазначає, що: "...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Крім наведеного, суд зазначає, що відповідно ч.3 ст. 383 КАС України, до заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

В порушення наведеної вимоги позивачем не надано доказів надсилання заяви іншим учасникам справи, що також є підставою для повернення заяви.

Крім наведеного, суд вважає за необхідне факультативно звернути увагу заявника на те, що згідно ч.1 ст.383 КАС України, заява в порядку ст. 383 КАС України подається з приводу протиправних рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем. Державна казначейська служба України не була відповідачем у справі, а тому оскарження її дій не може відбуватись в порядку ст.383 КАС України..

Керуючись ст. 241, 248, 383 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, про не виконання рішення суду по справі №661/2957/20 повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя О.В. Ковбій