Рішення № 99059189, 29.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5005/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Арторг" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2021 року Приватне підприємство "Арторг" /надалі - ПП "Арторг", позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби /надалі - відповідач/ про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2.

В обґрунтування позову зазначено про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2, оскільки позивач стверджує, що ним було повністю оплачено товар згідно умов договору. Позивач зазначив, що до митних декларації ним було надано всі документи, необхідні для митного оформлення товару. На думку позивача, відповідачем протиправно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

15.06.2021 до суду надійшов відзив на позов в якому вказано, що 11.02.2021 до митного оформлення подано електронну митну декларацію № UA100030/2021/000002/2 на товари: №1 текстильний матеріал не просочений, не дубльований, покритий полівінілхлоридом (країна виробництва - "CN виробник - CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD.", код товару "5903109090". На підтвердження заявленої митної вартості товарів, позивачем подано до митного органу пакет документів, перелік яких зазначено у графі 44 МД. Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100030/2021/441165 від 11.02.2021 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини третьої та четвертої статті 53 МКУ. Товари №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів". За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідачем встановлено: у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 №JT200928 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбаченим умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору; суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору; вартість вказана у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928 наданому до митного оформлення не відповідає вартості зазначеній у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020; номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020 не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення; в експертному висновку Київської ТПП №Ц-115 від 05.02.2021 зазначений сертифікат походження №С2007271546Х1007 від 21.12.2020, який відсутній у графі 44, в якості документа про походження зазначений рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928. Указано, що декларантом 12.02.2021 надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу митного органу інших документів відповідно до частини 2 та 3 статті 53 МКУ. З огляду на виявленні невідповідності у наданих декларантом документах, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2.

20.07.2021 до суду позивачем надано відповідь на відзив в якій указано про помилковість висновків митного органу стосовно наявності розбіжностей у рахунку-проформі від 23.11.2020 № JT200928 наданому до митного оформлення та специфікації №1 від 26.09.2020. Також позивач стверджує, що при митному оформленні товарів до митної декларації було додано докази оплати товару у повному розмірі. Щодо твердження про те, що вартість 29564,98 USD вказана у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928 наданому до митного оформлення не відповідає вартості 29564,98 USD зазначеній у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020 зазначено, що різниця є машинальною опискою при наборі тексту і жодним чином не впливає на порядок визначення митної вартості товарів. Стосовно невідповідності номера коносамента зазначеного у митній декларації країни відправника та номера коносамента заявленого до митного оформлення, позивач зазначає, що у митній декларації країни відправлення зазначений номер контейнера TEMU15288890, який відповідає номеру контейнера, що зазначений у домашньому коносаменті MRFB20121046 від 07.12.2020 та в довідці про транспортні витрати експедитора №22/01-3 від 22.01.2021. Позивач стверджує, що ним було подано всі необхідні для митного оформлення товару документи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.09.2020 між ПП «Арторг» - покупець та CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD Китай - продавець було укладено контракт №SH20200926 /а.с. 15-18/.

Відповідно до пункту 1.1 контракту в період дії контракту продавець здійснює поставку товару, а покупець приймає товар на умовах FOB Шанхай, по асортименту, якості, цінам, строкам відповідно до технічних умов на суму в доларах США, вказаних у специфікації.

Специфікацією №1 до контракту визначено найменування товару - тканини Оксфорд 600Д ПВХ, Оксфорд 600Д два тона, Оксфорд 210Д різних кольорів, загальну кількість та загальну вартість товару, яка склала - 29564,98 доларів США /а.с. 19/.

Відповідно до пункту 5.2 контракту оплата товару здійснюється на умовах переоплати 30% та після оплати 70% згідно Специфікації.

На виконання вказаних умов контракту ПП «АРТОРГ» було перераховано CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD:

- 16.10.2020 на підставі рахунку-проформи № JT200928 від 28.09.2020 платіжним дорученням №8 на рахунок CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD - 9078,0 USD переоплати /а.с. 20, 22/;

- 27.11.2020 на підставі комерційного рахунку № JT200928 від 23.11.2020 платіжним дорученням №19 було перераховано на рахунок CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD - 22135,95 USD повної оплати /а.с. 23-25/.

11.02.2021 декларантом - ОСОБА_1 , в інтересах позивача, подано до Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA100030/2021/441165, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: текстильний матеріал не просочений, не дубльований, покритий полівінілхлоридом (шкірзамінник): 600D pvx oxford fabric/тканина оксфорд 600Д ПВХ, Green camouflage/Зелений камуфляж, ширина 1,5 м-4163 м.п. 600D pvx oxford fabric/тканина оксфорд 600Д ПВХ, Green Leaf/Зелений лист, ширина 1,5 м-3744 м.п. 600D pvx oxford fabric/ тканина оксфорд 600Д ПВХ, Birch treе/Бере за, ширина 1,5 м-5898 м.п. 600D pvx oxford fabric /Тканина оксфорд 600Д ПВХ, Kha ki/Хаки, ширина 1,5 м -3515 м.п. 600D pvx oxford fabric/ Тканина оксфорд 600Д ПВХ, С hocolate/шоколад, ширина 1,5 м - 1334 м.п. 600D double colors dyed fabric/ Тканина оксфорд 600Д два тона, Black,green/чорно-зелений, ширина 1,5 м-7314 м.п. 600D double colors dyed fabric/Тканина оксфорд 600Д два тона, Black,grey/Черно-сірий, ширина 1,5 м -5220м.п. 210D oxford fabric/ Тканина оксфорд 210 Д, Black/чорний, ширина 1,5 м - 7000 м.п. Double colors Cationic Oxford/T канина катіонний оксфорд два тона, Black/чорний, ширина 1,5 м-1600 м.п. Країна виробництва - CN виробник - CHANGZHOU JIETAI TEXTILE CO., LTD.

У митній декларації №UA100030/2021/441165 декларантом самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, за ціною договору контракту - 32862,11 USD /а.с. 11/.

Також на підтвердження митної вартості товару декларантом було подано наступні документи: контракт №SH20200926 від 26.09.2020, специфікацію №1 від 26.09.2020, рахунок-проформа № JT200928 від 28.09.2020, комерційний рахунок від 23.11.2020 № JT200928, платіжне доручення в іноземній валюті № 19 від 27.11.2020 та №8 від 16.10.2020, автотранспортна накладна CMR №054383 від 09.02.2021, сертифікат якості від 26.09.2020, пакувальний лист від 18.11.2020, коносамент №MRFB20121046 від 07.12.2020, документ, що підтверджує вартість перевезення від 22.01.2021 № 22/01-3 , прайс-лист виробника товару від 26.09.2020, договір про надання послуг митного брокера від 23.12.2020 №23/12-1, договір перевезення від 09.10.2020 №0910-113/2sm, висновок ТПП № Ц-115 від 05.02.2021, комерційна пропозиція від 26.09.2020, заява № 7.8-28.10-02/104 від 10.02.2021, декларація країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020, митна декларація № UA100030/2021/441165 від 11.02.2021.

Митним органом було направлено до позивача запит про надання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У листі від 12.02.2021 №12/02-1 направленому на запит митного органу позивачем зазначено, що інших додаткових документів на даний час надати не має можливості, з причин їх відсутності.

12.02.2021 Київською митницею ДМС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2 в якому зазначено, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від № UA100030/2021/441165 від 11.02.2021 згенеровано в тому числі наступні форми митного контролю: 105-2 "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу ДФС України від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини третьої та четвертої статті 53 МКУ. Товари №1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів".

Також зазначено, що за результатами розгляду поданих позивачем документів відповідачем встановлено: у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 №JT200928 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбаченим умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору; суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору; вартість вказана у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928 наданому до митного оформлення не відповідає вартості зазначеній у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020; номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020 не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення; в експертному висновку Київської ТПП №Ц-115 від 05.02.2021 зазначений сертифікат походження №С2007271546Х1007 від 21.12.2020, який відсутній у графі 44, в якості документа про походження зазначений рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928.

Крім того, зазначено, що посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування ст. 62 та ст. 63 МК України може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні гуртуватися на даних, які є об`єктивними, підтверджуються документально, підлягають обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 - r резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару №1 за ЕМД №UA100030/2020/138083 від 17.08.2020, товару №2 за ЕМД №UA100030/2021/441012 від 08.02.2021 на рівні 3,962 USD/кг або 1,6 USD/м2.

12.02.2021 відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2021/00018, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

З причин: відповідно до статті 54 МК України неможливо здійснити митне оформлення митної декларації, оскільки невірно розраховано митну вартість та вибрано метод визначення митної вартості. Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару від 12.02.2021 № UA100030/2021/000002/2 митну вартість скориговано /а.с. 13-14/.

Не погодившись із рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100030/2021/000002/2, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Так, у статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Отже, у вказаній статті закріплено право митних органів переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки, та оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Положеннями частини третьої статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 826/5868/16.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Положеннями частини дев`ятої статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Крім того, положеннями частини 21 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд зазначає, що у електронному повідомленні надісланому декларанту 12.02.2021 митним органом було зазначено, що відповідно до статті 337 МК України при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявлено митної вартості товарів та в подальшому у оспорюваному рішенні зазначено наступні розбіжності у поданих документах:

- у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 №JT200928 наданому до митного оформлення зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, яка не відповідає частинам передбаченим умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору;

- суми платежів не відповідають сумам передбачених умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору;

- вартість вказана у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928 наданому до митного оформлення не відповідає вартості зазначеній у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020;

- номер коносаменту зазначений у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020 не відповідає номеру коносаменту заявленого до митного оформлення;

- в експертному висновку Київської ТПП №Ц-115 від 05.02.2021 зазначений сертифікат походження №С2007271546Х1007 від 21.12.2020, який відсутній у графі 44, в якості документа про походження зазначений рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928.

Суд звертає увагу на те, що позивачеві було запропоновано надати пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, проте, ПП "Арторг" зазначено у повідомленні від 12.02.2021 про неможливість надання додаткових документів. Також указано, що було додатково надіслано до декларації сертифікат походження країни відправлення №С2007271546Х1007 від 21.12.2020; договорів із третіми особами, пов`язаними з договорами про поставку товарів відсутні; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця відсутні; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору відсутні; ліцензійний або авторський договір покупця відсутній.

Проаналізувавши надіслане декларантом повідомлення, суд дійшов висновку, що останнім не наведено письмових пояснень та доводів на спростування зазначених митним органом зауважень, зокрема стосовно розбіжностей у наданих до митного оформлення документах щодо ціни товару, номеру коносаменту та щодо зазначення у графі 44 декларації, в якості документа про походження товару рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928 замість сертифіката походження №С2007271546Х1007 від 21.12.2020.

Суд зазначає, що у рахунку-фактурі (інвойс) від 23.11.2020 №JT200928, який наданий до митного оформлення зазначено суму до оплати - 20486,98 грн.

Водночас відповідно до умов специфікації №1 від 26.09.2020 до контракту №SH20200926 сума платежу визначена у розмірі 29564,98 грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що зазначені частини платежів якими повинна бути здійснена оплата товару заявленого до митного оформлення, не відповідають частинам передбаченим умовами специфікації №1 від 26.09.2020 до зовнішньоекономічного договору.

Крім того, проаналізувавши рахунок-фактуру (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928, який був наданий до митного оформлення судом встановлено невідповідність вартості товару, яка зазначена у митній декларації країни відправлення №223120200003844703 від 03.12.2020.

Крім того, у графі 44 митної декларації вказано якості документа про походження зазначений рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928, проте, в експертному висновку Київської ТПП №Ц-115 від 05.02.2021 зазначений сертифікат походження №С2007271546Х1007 від 21.12.2020.

Надані декларантом пояснення до митного органу не містять пояснень щодо зазначення у графі 44 митної декларації вказано якості документа про походження зазначений рахунок-фактура (інвойс) від 23.11.2020 № JT200928, позивач лише вказує, що вказаний документ додатково було надіслано до декларації сертифікат походження країни відправлення №С2007271546Х1007 від 21.12.2020.

Вищевикладені обставини справи свідчать про те, що документи, подані декларантом до митного органу разом з вищевказаною ЕМД містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а заявлена декларантом митна вартість не є такою, що розрахована на основі об`єктивних даних, що стало підставою для застосування митним органом ч.3 ст.53 МК України.

Як вище зазначено, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 54 та ч. 3 ст. 53 МК України посадовою особою митниці 12.02.2021 на адресу декларанта було направлене електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Після отримання вказаного повідомлення, декларантом необхідних документів надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Враховуючи вищезазначене, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 100030/2021/000002/2 від 12.02.2021 за резервним методом відповідно до положень статті 64 МК України.

Також, митним органом складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100030/2021/00018.

З урахуванням вищевикладеного коригування митної вартості товару позивача здійснене митним органом у відповідності до ст.ст. 52-64 МК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час винесення рішення про коригування митної вартості № UA 100030/2021/000002/2 від 12.02.2021 діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому оспорюване рішення скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи висновки суду щодо відмови у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Арторг" (вул. В. Симоненка, буд. 1Л, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 41510318) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова